2.1 Населення як демоекономічна категорія

Населення слід розглядати як сукупність людей, які проживають на певній території. Нерідко в соціально-економічній літературі в цьому розумінні використовується термін «народонаселення». Населення – це найширше поняття для визначення людських ресурсів.

Розрізняють постійне, наявне та юридичне населення [2]. Постійне населення – це сукупність людей, що постійно проживають на певній території, незалежно від того чи перебувають вони в даний момент на цій території. Наявне населення даної території – це сукупність людей, які перебувають на ній, незалежно від тривалості перебування. Юридичне населення – це ті, які зазначені у списках жителів даної території та зареєстровані на ній.

Відтворення населення – це історично і соціально-економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь.

Найбільш суттєвий вплив на розвиток економіки мають характер і темпи зростання (зменшення) населення, зміна рівнів народжуваності та смертності, статево-вікова, освітня, професійно-кваліфікаційна структури населення, міграції та розміщення його на території країни. Основними характеристиками відтворення населення є види руху населення, типи і режими відтворення.

Види руху населення (природний, міграційний, соціальний, економічний) визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах [6].

Природний рух населення у широкому розумінні – це відтворення населення шляхом зміни поколінь. Природний рух характеризується показниками народжуваності, смертності, а також природного приросту. Ці показники визначають у відносному та абсолютному вираженні. Абсолютні показники – це загальна кількість народжених або померлих; відносні показники поділяються на темпи (відношення абсолютної величини приросту до чисельності населення на початок досліджуваного періоду, %) і коефіцієнти народжуваності, смертності та природного руху, які розраховуються на 1000 жителів у проміле, ‰. Вони використовуються для порівняльного аналізу природного руху населення на територіях, населених пунктах у часі та для характеристики інтенсивності (табл. 2.1).

Слід зауважити, що загальний коефіцієнт народжуваності, незважаючи на його широке застосування, не можна розглядати як показник, що дає вичерпну характеристику рівня народжуваності. На величину цього коефіцієнта суттєво впливає статево-віковий склад населення, тож на практиці застосовують і так званий спеціальний коефіцієнт народжуваності. У свою чергу, залежність рівня народжуваності від віку жінок обумовлює необхідність розрахунку спеціальних вікових коефіцієнтів народжуваності.

Фактором природного руху населення є також смертність. Для її характеристики використовують цілу низку показників, і передусім коефіцієнт смертності. Для поглибленого аналізу демографічного стану використовують спеціальні коефіцієнти смертності, що розраховуються окремо за статтю, віком, причинами смертності тощо.

Таблиця 2.1 – Показники природного руху населення [2]

Показник	Формула	Умовні позначення
Загальний коефіцієнт народжуваності (Кн.з.)		Чн – кількість народжених за рік, осіб; Чср – середньорічна чисельність населення, осіб.
Спеціальний коефіцієнт народжуваності (коефіцієнт фертильності) (Кн.с.)		Чж – середньорічна чисельність жінок репродуктивного віку (15 –49 років).
Спеціальний віковий коефіцієнт народжуваності (Кн.в.)		Чн.в. – кількість народжених від матерів даного віку, осіб; Чжв – середньорічна чисельність жінок даного віку, осіб.
Коефіцієнт смертності (Кс.з.)		Чп – кількість померлих за рік, осіб.
Коефіцієнт дитячої смертності		Чп.д. – кількість померлих за рік у віці до одного року, осіб; Чн – загальна кількість народжених за цей самий рік, осіб.
Коефіцієнт природного приросту населення (Кп.п.)	,

У природному русі населення розрізняють традиційний (екстенсивний) та сучасний (інтенсивний) типи його відтворення. Традиційний тип відтворення характеризується високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю. В результаті взаємодії цих факторів загальні темпи зростання чисельності населення невисокі. В структурі населення переважає частка молодих людей. Цей тип відтворення характерний для ранніх етапів розвитку людського суспільства. Сучасний тип відтворення обумовлений соціально-економічним розвитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією жінок і залученням їх в економічну діяльність, іншими причинами, в результаті яких різко зменшився рівень народжуваності, значно збільшилася середня тривалість життя, знизився рівень смертності, зросла частка людей старшого віку в структурі населення [6].

Виділяють три режими відтворення населення: розширений, простий, звужений. Розширене відтворення характеризується переважанням народжуваності над смертністю і в абсолютних показниках, і в розрахунку на 1000 осіб та відповідно природним приростом населення. Просте відтворення означає постійну кількість населення в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності. Звужене відтворення, або депопуляція, характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжуваності. В результаті цього відбувається абсолютне зменшення кількості населення, що і спостерігається зараз в Україні.

Міграційний рух – це зміна чисельності та складу населення в результаті процесів механічного просторового переміщення людей, викликаних політичними, соціально-економічними, релігійними та іншими причинами. Розрізняють міграцію зовнішню, яка пов’язана зі зміною країни постійного проживання (еміграцією називається виїзд за межі держави, імміграцією – прибуття з інших країн), та внутрішню, що відображає зміну людиною місця проживання в межах однієї країни. Внутрішня міграція найчастіше обумовлена особистими або економічними причинами, зокрема значну її частку становить рух населення з сіл у міста (або навпаки) у пошуках заробітку[6].

Соціальний рух населення визначається за зміною освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною структурою, структурою зайнятості, статево-віковим складом і багатьма іншими характеристиками.

Економічний рух населення пов’язаний із зміною його трудової активності. Результати цього руху обумовлені передусім економічними чинниками: люди розпочинають або припиняють трудову активність, що призводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці.

Природний, міграційний, соціальний та економічний рухи населення взаємозалежні та взаємопов’язані. У сукупності вони визначають чисельність і якісні характеристики населення.