9. Прийняття Податкового кодексу

Звід законів про оподаткування набув чинності з 1 січня 2011 року. Різні версії кодексу розглядалися не один рік, а проект, підготовлений прем'єром Миколою Азаровим, викликав бурхливе обурення представників бізнесу, що завершилося Податковим майданом. Втім, незважаючи на протести, наметове містечко знесли, а сам документ був прийнятий і набув чинності. Багато політиків і експертів вважають, що Податковий кодекс прийнятий в інтересах близької до влади сировинної олігархії, і спрямований проти малого і середнього бізнесу.

Приватизація, земельна реформа, Податковий кодекс - все це ті нові правові фінансові інструменти, які були створені владою для регулювання ринкових відносин і вибудовування взаємозв'язку цілого масиву економічних факторів, спрямованих на зміцнення фінансового потенціалу держави, вважає Петро Барон.

10. Земельна реформа

У липні 2011 року парламент прийняв закон про земельний кадастр, який вступить в силу з 1 січня 2012 року. Також в Раді зареєстрований проект закону про ринок земель. Якщо документ буде прийнятий, то з 2012 року земля сільгосппризначення стане об'єктом купівлі-продажу. Правда, поки тільки для фізосіб-резидентів. Політики подбали також про те, щоб ці фізособи були захищені від зовнішньої конкуренції - продаж землі іноземцям заборонено.

Проте, зрушивши з мертвої точки питання ринку сільськогосподарських земель дає надії на те, що протягом декількох років ринок землі запрацює повною мірою, каже Микола Івченко. Це відкриє дорогу істотним інвестиціям в сільськогосподарський сектор і дасть можливість залучати фермерським господарствам кредити під заставу землі.

Разом з тим, лібералізація земельного ринку несе в собі і певні ризики. "Є побоювання, що значна частина сільськогосподарських земель зосередиться в руках великого капіталу, а дрібні господарства не зможуть отримати вигоди від впровадження земельного ринку. Незважаючи на те, що ці побоювання небезпідставні, ми позитивно оцінює перші кроки земельної реформи", - додає Івченко.

Прогнози та очікування

"Очікування учасників фінансового сектора пов'язані зараз з тими реформами, проведення яких дозволить якісно посилити правила гри як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Великі очікування пов'язані зокрема з рухом до зони вільної торгівлі з ЄС, з виходом аграрних холдингів на закордонні біржі, зі скасуванням мораторію на продаж землі та іншими законодавчими ініціативами", - відзначає голова правління VAВ Банку Петро Барон.

Економіка України і сама Україна входять у стадію застою, упевнений Олександр Охріменко. "Швидше за все в найближчі десять-двадцять років, економіка України буде тупцювати на місці. Будуть невеликі успіхи у торгівлі та бізнесі, але це все буде дрібно і примітивно на тлі світового розвитку", - упевнений він. На думку Охріменка, Україна, швидше за все, буде знаходиться на задвірках Європи і вирішувати нескінченні проблеми з корупцією, дефіцитом зовнішньої торгівлі, високим фіскальним тиском, низьким рівнем життя. А ось коли Україна святкуватиме своє 50-річчя, тоді це буде зовсім інша країна, упевнений він - із середнім класом і розвиненою економікою. "Але перед цим, після епохи застою, доведеться пережити епоху бурхливих революційних подій", - додає аналітик.

Микола Івченко з Forex Club в Україні покладає великі надії на пенсійну реформу, яка в середньостроковій перспективі зможе знизити навантаження на Пенсійний фонд і державний бюджет. Підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, ймовірно, підстьобне конкуренцію в країні, впевнений Івченко.

Володимир Олексюк з X-Trade Brokers Ukraine зазначає, що, крім земельної реформи, змінити ситуацію в Україні може проведення адміністративно-територіальної реформи, а також трансформація ринку енергоресурсів. Підписання угоди з ЄС про асоціацію та вільну торгівлю (орієнтовно до 2015 року) відкриє українським підприємствам доступ до передових технологій та інвестиційних ресурсів, впевнений аналітик.