2. Приватизація, поява нового класу власників

Перша хвиля приватизації стартувала з прийняттям у 1992 році Закону про приватизацію державного майна, який з тих пір зазнав десятки змін і поправок. Підсумки приватизації завжди викликали безліч запитань, а продаж держпакетів акцій таких гігантів, як Криворіжсталь, Луганськтепловоз і Укртелеком супроводжувалися гучними політичними скандалами.

Приватизацію можна віднести до позитивних для економіки подій, вважає Микола Івченко, оскільки вона стала причиною виникнення нового класу власників. "Незважаючи на велику кількість помилок, етап накопичення первинного капіталу в Україні пройшов. Тепер власники починають розуміти необхідність конкуренції, пошуку нових технологій і модернізації виробництва", - говорить експерт.

Приватизація укупі з формуванням фінансово-промислових груп (ФПГ) заклала основи ринкової економіки в країні, вважає Володимир Олексюк з X-Trade Brokers.

Не згоден з позитивною оцінкою приватизації Олександр Охріменко: "Приватизація фактично провалилася. Якби вона була б справжньою, реальний приплив інвестицій в Україну був би в 50 разів більше, ніж існуючий".

3. Девальвація і криза 1998 року

У серпні 1998 року Росія опинилася в центрі фінансової кризи, і російський уряд був змушений оголосити дефолт. Хвиля кризи за кілька днів докотилася до України: гривня знецінилася вдвічі. І хоча в кінцевому підсумку Україна змогла уникнути дефолту, не вдалося уникнути масового банкрутства підприємств, кризи неплатежів і розквіту бартерних схем.

Кризи 1998 року і 2008-2010 років були болісно важливими подіями, вважає Петро Барон. Ці події оголили проблемні місця у фінансовому секторі, в його взаємозв'язках і змусили гравців ринку мобілізувати зусилля для подолання наслідків. "Система вистояла, були знайдені нові механізми, пророблена системна робота над помилками. Незважаючи на критичні ситуації, заручниками яких ставала вся країна, ці дві кризи дали важливий урок", - додає банкір.

4. Вступ до сот

Україна стала повноцінним членом Світової організації торгівлі в 2008 році. Цей крок поліпшив умови для українського експорту, в першу чергу, для металургії та хімпрому. Інша сторона питання - відкриття українського ринку для закордонних товарів. На нерівні умови конкуренції часто нарікали українські виробники, пропонуючи їх переглянути. Ця можливість з'явиться у Україні в 2012 році, оскільки кожні три роки член СОТ має право переглядати умови перебування в організації.

Вступ до СОТ показав, що Україна стала учасником світового ринку, вважає Охріменко. Це початок повноформатної інтеграції у глобальний ринок капіталу, послуг, фінансів, додає Олексюк.

5. Продаж українських банків великим закордонним інвесторам

До 2007 року економіка Україна набрала хороші темпи зростання. Населення і бізнес активно брали кредити у валюті, на ринку іпотеки почався справжній бум. У цей період відбулися кілька успішних продажів українських банків зарубіжним інвесторам. Так, у лютому 2007 року шведський Swedbank купив ТАС-Комерцбанк за $735 млн., а в липні 2007 року італійська UniCredit Group купила Укрсоцбанк за $2 млрд. Трохи пізніше, в 2008 році, італійська Intesa Sanpaolo купила 100% акцій Правекс-банку за 493 млн. євро.

"Продаж українських банків зарубіжним інвесторам - це було чудо, - згадує Олександр Охріменко. - Ніхто ніколи не планував і не очікував, що українські банки можуть так дорого коштувати".

Дмитро Томашевський, керівник проектів корпоративних фінансів Kreston GCG, вважає, що становлення механізмів залучення міжнародного капіталу в банківський і корпоративний сектор в 2003-2007 роках відіграло важливу роль у розвитку економіки країни. "В результаті український корпоративний сектор отримав дуже істотне джерело фінансування і здійснив цілий ряд вдалих стратегічних проектів. Покращились конкурентні обставини на внутрішньому фінансовому ринку, кількісно і професійно виріс фінансовий сектор", - говорить він.