41.Україна в 1 світовій війні

З останньої чверті ΧІΧ ст. Європа почала розколюватися на два військово-політичні угрупуваннявеликих держав. Початок розколу поклало укладання у 1879 р. австро-німецького договору для спільнихдій проти Росії і Франції. До цього договору у 1882 р. приєдналася й Італія. Так у центрі Європи виникТроїстий союз.Перед лицем німецької загрози своїм колоніальним імперіям Франція і Англія уклали між собою в1904 р. воєнно-політичний союз. У 1907 р. було укладено договір між Англією і Росією. Так утворилося щеодне воєнно-політичне угруповання, що протистояло Троїстому союзу – Антанта. Пізніше до цих блоків приєднувалися й інші країни. У жовтні 1914 р. війну Антанті оголосилаТуреччина, а в жовтні 1915 р. – Болгарія. Утворився четвірний союз (Італія заявила про свій нейтралітет, ау травні 1915 р. приєдналася до Антанти). З кожним роком збільшувалася кількість держав, які воювали настороні Антанти. Зокрема, у квітні 1917 р. до цього боку приєдналися США. Останнім, за три місяці дозакінчення війни, приєднався Гондурас.Усього у першій світовій війні брало участь 38 країн з населенням понад 1,5 млрд. осіб тобто 75%населення земної кулі.Україна в планах воюючих країн. Перша світова війна почалася як протистояння двох військово- політичних блоків європейських держав – Антанти (Англія, Франція, Россія) і Троїстого союзу (Австро- Угорщина, Італія, Німеччина). 1 серпня 1918 р. вважається днем початку війни.Напередодні війни намітилися основні цілі протиборчих сторін відносно України:– уряд Німеччини прагнув розгромити Росію, розчленувати її й утворити ряд країн-сателітів,цілком залежних від майбутньої «великої Німеччини». Саме такою німці бачили і Україну. Ідеологи«Пангерманського союзу» вважали, що український та інші народи Східної Європи нездатні створитивласні держави, а тому історичним призначенням німців є поглинання й освоєння всього цього величезногорегіону;– Австро-Угорщина намагалася зберегти своє панування в Галичині, Північній Буковині іЗакарпатті, а також захопити територію Волині і Поділля;– Туреччина, після її вступу у війну, розробляла план захоплення Північного Причорномор’я іконтролю турками акваторії всього Чорного моря;– Росія претендувала на всі українські землі, які знаходилися у складі Австро-Угорщини. Булависунута теза про «возз’єднання братів-русинів» (українців східної Галичини і Північної Буковини) з усімавеликоросами. Передбачалося завдати головного удару по військовим силам Австро-Угорщини, захопитиКарпатські гори, Закарпаття і потім заволодіти Будапештом і Віднем.Отже, для українського народу виявилося історичною трагедією те, що землі належали двомворожим імперіям. Кожний з учасників війни розраховував у випадку поразки супротивника по-своємуподілити завойовані землі, зокрема українські.Хід воєнних дій на території України. З початком війни українські землі стали театромжорстоких воєнних дій. Українці змушені були воювати на боці російської (3,5 млн.чол.) і австрійської(250 тис. чол.) армій за чужі інтереси.Воєнні дії на території України відбувалися в Західній Україні. У серпні-вересні 1914 р.відбувалася Галицька битва, в результаті якої російські війська Південно-Західного фронту завдалипоразки австрійцям. Східна Галичина, Північна Буковина, Львів, Чернівці були окуповані російськимивійськами.Наприкінці 1914 р. австрійська і російська армії воювали за українські міста Борислав, Дрогобич,Стрий. На захопленій Східній Галичині і Буковині було створено генерал-губернаторство на чолі зчорносотенцем графом Г.Бобринським. Згідно з його розпорядженням, закривалися українські школи,книгарні, громадські організації, проводилася примусова русифікація, масова депортація. У свою чергу,австро-угорський уряд у власних невдачах звинуватив українців і почав проти них компанію терору тарепресій.Безпосередньо в Україні бойові дії вів Південно-Західний фронт, завдовжки 450 км. Із кінця 1914 р.по квітень 1915 р. на фронті йшла переважно позиційна війна, але внаслідок загального наступу німецькихі австро-угорських військ наприкінці 1915 р. російські війська почали відступати: був залишений Львів, піднімецько-австрійську окупацію потрапили Східна Галичина, Північна Буковина , значна частина Волині.У травні 1916 р. російські війська під командуванням О.Брусилова провели вдалий наступ напозиції супротивника («брусилівський прорив»). Російська армія знову зайняла Буковину і ПівденнуГаличину. Згодом воєнні дії набули позиційного характеру. З початку 1917 р. німецькі й айстро-угорськівійська знов перейшли в наступ у районі Львова – Галича – Станіслава – Чернівців. Лінія фронтустабілізувалася. Основна частина західно-українських земель знову була окупована австро-угорськими інімецькими військами