31.Польське панування на Правобережній Україні .Гайдамацький Рух

Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681 р.) територія між Дніпром і Бугом 20 роківмусила залишатися нейтральною і незаселеною. Проте, зважаючи на родючість ґрунтів, сприятливікліматичні умови, спочатку Туреччина, а згодом Польща порушують Бахчисарайську угоду і розпочинаютьпроцес активного заселення пустуючих земель. Новий колонізаційний рух став особливо масовим у 90-хроках XVIІ ст. У 1685 р. польський сейм прийняв ухвалу про поновлення на території колишніх українських полків козацьких прав та вільностей, внаслідок якої відродилися Богуславський, Корсунській таБілоцерківський полки.Після завершення війни між Польщею та Туреччиною (1699 р.) потреба у козацькому військувідпала, і тому польський сейм прийняв рішення про ліквідацію правобережного козацтва. Спробареалізувати цей план призвела до вибуху повстання на території Київщини, Брацлавщини, Поділля таВолині під проводом фастівського полковника С.Палія (1702-1704 рр.). В 1704 р. на Правобережжявступили лівобережні полки під проводом Мазепи. За його наказом Палія було заарештовано, а повстанняпридушено. Палія було заслано до Тобольська, пізніше (у 1709 р.) він очолив Білоцерківський полк. Післяпоразки Мазепи система міжнародних договорів 1711-1714 рр. остаточно визнала права Польщі наволодіння Правобережжям. На цій території починається активне відновлення польсько-шляхетськихпорядків. Землі Правобережжя знову були поділені на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільськівоєводства.Почалося господарське відродження краю. Однак водночас зросли панщина та натуральніповинності, посилився наступ уніатства на православних. Все це викликало значне соціальне напруження наПравобережжі, безпосереднім наслідком якої стала гайдамаччина.

Гайдамацький рух. Гайдамацький рух виник у першій половині XVIIІ ст. (перша згадка прогайдамаків датується 1714 р.) на Волині та Західному Поділлі, але незабаром охопив Київщину таБрацлавщину. Гайдамаччина у своєму розвитку пройшла три хвилі піднесення: 1734-1738 рр., 1750 р.,1768 р. (Коліївщина). Польські шляхтичі зневажливо поставилися до виникнення повстанського руху,називали їх учасників „гайдамаками” (від турецького „гайда” – гнати, переслідувати), а невдовзі цей термінстав самоназвою повстанців.Перше велике гайдамацьке повстання спалахнуло на Правобережній Україні у 1734 р. Найбільшийповстанській загін очолив начальник надвірних козаків князя Любомирського сотник Верлан. Повстанцізаволоділи Вінницею та іншими містами. Проти повстанців було спрямовано каральні війська – як польські,так і російські. Невдовзі повстання придушили, чимало гайдамаків потрапило в полон, а сотник Верланподався до Молдови.Нова хвиля гайдамацького руху припала на 50-ті роки XVIIІ ст. Велике повстання спалахнулонавесні 1750 р. Численні загони гайдамаків захопили Умань, Вінницю, Корсунь та інші містаПравобережжя. Польська шляхта залишила свої володіння на Брацлавщині, Київщині, Волині і Поділлі.Повстання досягло Галичини, Підляшшя і Білорусії. Але і цього разу панівні класи шляхетської Польщі іцарської Росії змогли придушити повстання. Однак лави повстанців постійно поповнювалися, тому черездеякий час гайдамацький рух знову відродився.