27. Гетьман України к. Розумовський

Відновлення гетьманстваУ 1744 р. під час поїздки російської імператриці Єлизавети І в Україну козацька старшина запідтримки її фаворита О. Розумовського (старшого брата К. Розумовського), переконала імператрицювідновити гетьманство. У 1747 р. була проголошена царська грамота про відновлення гетьманства.Тимчасова поступка царського уряду була зумовлена рядом чинників: позицією старшин, які наполегливодомагалися відновлення гетьманства; наростанням невдоволення українців їхнім економічним становищем ізагостренням у зв’язку з цим внутрішньої ситуації в Гетьманщині; загрозою війни проти Прусії таймовірною необхідністю використати потенціал Гетьманщини; потребою відновити економічний потенціалУкраїни з метою його використання у майбутніх війнах проти Туреччини.Гетьман К.Розумовський (1750-1764 рр.). Кандидатом на гетьманство Єлизавета висунула молодшогобрата свого фаворита Олексія Розумовського – Кирила Розумовського. Він був останнім гетьманом України.Народився у 1728 р. на Чернігівщині в родині козака. Навчався в університетах Берліна, Геттінгена,Страсбурга. У 1746 р. у 18-літніму віці був призначений президентом імператорської Академії Наук.У лютому 1750 р. на козацькій раді в Глухові К. Розумовський був обраний гетьманом. Він ставвиразником прагнень освіченої і заможної частини українського суспільства до відновлення самостійноїдіяльності державно-адміністративних органів Гетьманщини.У жовтні 1751 р. під владу гетьмана було передано Запорозьку Січ, повертався Гетьманщині й Київ.К.Розумовський почав без погодження з російськими урядовцями призначати полковників і роздавати землі.Посилилася позиція козацької старшини, якій надавалося право за відсутністю гетьмана керуватиГетьманщиною. Регулярним стало скликання в Глухові старшинської ради. Почалася відбудова Батуріна,якому було повернуто статус столиці Гетьманщини, та Глухова де містилась резиденція гетьмана. Гетьмандещо обмежив сваволю російських чиновників, які перебували в Україні. Зокрема, без дозволу гетьманазаборонялося арештовувати українців, окрім кримінальних злочинців. Самостійні дії гетьмана суперечили планам імперського уряду, який аж ніяк не прагнув посиленняукраїнської автономії. Тому, незважаючи на значний вплив К. Розумовського при дворі, імператриця у 1754р. видала низку указів, що обмежували владу гетьмана: було заборонено призначати полковників, а дозволенолише пропонувати кандидатів; посилився контроль за фінансовими справами Гетьманщини; було відмовлено вклопотанні відновити самостійні зовнішньополітичні зносини Лівобережної Гетьманщини.Найрішучіші заходи К. Розумовського, спрямовані на оновлення життя Гетьманщини, припали на60-ті роки ХVІІІ ст. Першим зазнало реформування судочинство. У 1760-1763 рр. він провів судовуреформу, у ході якої були створені станові шляхетські суди: земський (для вирішення цивільних справ),гродський (для кримінальних справ) і підкоморський (для земельних справ). Територія гетьманщиниподілялася на 20 судових повітів. У результаті військової реформи козацькі полки були перетворені нарегулярні, у них була запроваджена уніформа.В процесі реформування системи освіти, гетьман запровадив обов’язкове навчання козацьких дітейі вживав заходів для відкриття університету у своєї резиденції в Батурині, а також для перетворення Києво- Могилянської академії на університет європейського типу.Гетьман намагався домогтися права вільних дипломатичних відносин з іноземними державами,однак ця сфера його діяльності була істотно обмежена.У 1762 р. К.Розумовський брав активну участь у двірцевому перевороті, у результаті якого наросійський престол зійшла Катерина ІІ. Сподіваючись на прихильне ставлення, гетьман скликав у Глуховіз’їзд козацької старшини для затвердження проведених реформ. Старшина звернулася до Катерини ІІ ізпроханням повернути Україні старі права і створити в Гетьманщині парламент на зразок польського сейму,а також надати спадкоємні права на гетьманство роду Розумовських. Катерина обурилася цим бажанням.К.Розумовського негайно викликали до Петербурга. Вимога цариці була категоричною – зректисягетьманської булави. К.Розумовський намагався залагодити справу. Однак цариця залишилась непохитною ізмусила гетьмана подати рапорт про відставку. 10 листопада 1764 р. К.Розумовського позбавилигетьманства.