Зміст вищої професійної освіти

Вища професійна освіта — це освіта, що має на меті підготовку і перепідготовку фахівців відповідного рівня, задоволення потреб особи в поглибленні і розширенні освіти на базі середньої (повного) загальної, середньої професійної освіти і що реалізовується в освітніх установах вищої професійної освіти (вищих навчальних закладах).

Освіта, зокрема професійна, дедалі більшою мірою перетворюється на визначальний чинник економічного, соціального, культурного та політичного прогресу кожної нації. Саме освіта нині розглядається як сфера людинотворення, тобто сфера, яка в цілісному вигляді формує професійні знання, культуру та світогляд особистості. Осмисленню ролі освіти в сучасних умовах сприяє розгляд цієї проблеми в контексті зростання значущості людського чинника і на рівні окремого підприємства, і на національному та міжнародному рівнях.

Стратегічним напрямом діяльності вищих навчальних закладів України є інтеграція їх у загальноєвропейський освітній простір, що передбачає передусім удосконалення навчального процесу і підвищення якості підготовки фахівців різних спеціальностей. Досвід роботи недержавних вищих навчальних закладів засвідчує, що їхні колективи докладають значних зусиль для вирішення цих завдань.

Підвищення якості знань — проблема комплексна, яка забезпечується різними шляхами. Один з них — розширення активних форм навчання ділових ігор, розв’язання ситуативних завдань. Такі форми дають змогу студентам відчути себе в ситуації, наближеній до реальної виробничої, що спонукає їх шукати варіанти вирішення поставлених завдань. Матеріальну основу проведення цих занять становлять різні технічні засоби, передусім комп’ютерна техніка, якою навчальний процес загалом забезпечений. Для ефективнішого проведення таких занять до викладачів висувається вимога достатнього оволодіння комп’ютерними технологіями.

Новий зміст європейської освіти (Болонський процес)

Новий зміст європейської освіти включає:

- єдині вимоги до визнання дипломів про освіту;

- працевлаштування та мобільність громадян, що істотно підвищить конкурентоспроможність європейського ринку праці й освітніх послуг;

- прийняття загальної системи порівнянних учених ступенів, зокрема через затвердження Додатка до диплома;

- запровадження в усіх країнах двох циклів навчання за формулою 3+2, при цьому перший, бакалаврський цикл має тривати не менше трьох років, а другий, магістерський - не менше двох років, і вони мають сприйматися на європейському ринку праці як освітні і кваліфікаційні рівні (в деяких країнах 1-1,5 роки);

- створення систем кредитів відповідно до європейської системи трансферу оцінок;

- сприяння європейській співпраці щодо забезпечення якості освіти;

- розробка критеріїв і методів оцінки якості;

- усунення перешкод на шляху мобільності студентів і викладачів у межах визначеного простору;

- постійне навчання протягом усього життя;

- мотивоване залучення студентів до навчання;

-сприяння підвищенню привабливості та конкурентоспроможності Європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу;

- поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на докторські ступені. Установлено, що в країнах учасницях Болонського процесу має бути один докторський ступень - „доктор філософії" у відповідних сферах знань (природничі науки, соціогуманітарні, економічні та ін.);

- для забезпечення свободи в дослідженнях і викладанні всім членам університетської спільноти слід надати необхідні засоби;

- потрібно брати на роботу викладачів і визначати їх статус відповідно до принципу поєднання дослідницької та викладацької діяльності;

- кожен університет, з урахуванням конкретних обставин, має гарантувати своїм студентам дотримання свобод і умов, за яких вони могли б досягти своїх цілей у культурі й освіті;

- університети розглядають взаємний обмін інформацією та документацією, а також збільшення кількості спільних проектів для розвитку освіти як основний елемент постійного прогресу знань.

Метою Болонського процесу є створення єдиної міцної та конкурентоспроможної Європейської зони вищої освіти.

У європейській вищій освіті є багато переваг. Перша й найголовніша - якість освіти, яка залишається дуже високою. Різноманітність теж могла б бути перевагою, якщо до неї правильно підійти. Процес європейської інтеграції можна також використати як "привабливий момент". Плата за навчання порівняно невисока. Загальна цінова перевага, яку Європа могла запропонувати студентам з інших континентів і яка часто сьогодні інтерпретується як показник нижчої якості, може стати серйозною конкурентною перевагою, якщо її правильно пояснити.

Зростатиме мобільність між вищими навчальними закладами та між державами. Цьому сприятимуть такі структурні заходи, як усунення адміністративних перешкод, полегшений доступ до більш повної інформації та більш вільний вибір. Якщо впродовж останніх 10-15 років у вищій освіті дуже активно проходив процес інтернаціоналізації, то зараз, можливо,наступає цикл, що характеризується деякою мірою "денаціоналізацією".