Розділ 2

ПРИСКОРЕНЕ ПЕРЕСУВАННЯ І ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД

На відміну від диверсійних підрозділів спеціального призначення, у яких ставка робиться на спервитривалість, пересування на великі дистанції в мінімально можливий термін, в антитерористичних (поліцейських) підрозділах спецназу ставка робиться на швидкісні якості подолання дистанції 50-100, 100-400 метрів. Це обумовлюється особливостями проведення СО.

Але при цьому ні в якому разі не применшується значення далеких дистанцій, що сприяють виробленню витривалості і формуванню вольових якостей.

Подолання різних перешкод, лазіння по деревах і метання вагового макета ручної гранати повинні включатися в кожне заняття. На польових чи виїздах у районах виконання бойових задач (за винятком короткочасних) силами о/с корисно зробити спеціальну смугу перешкод з різних підручних засобів: колод, гілок, ж.-б. плит і т.п. Тут повинні виявлятися ініціатива і творчість командирів і солдата.

Варіант смуги

На полігонах кожного підрозділу спеціального призначення обов'язково повинна бути спеціальна смуга перешкод (один з варіантів пропонується в цьому розділі). При розробці, проектуванні спеціальної смуги перешкод (ССП) повинні використовуватися наступні принципи:

- перша третина смуги повинна складатися з високих перешкод, для того щоб найбільш небезпечні перешкоди переборювалися зі свіжими силами;

- чергування перешкод, що переборюються верхи і низом, з метою тренування подиху при різному положенні тіла;

- смугу доцільно будувати П-образно для зручності контролю за проведенням занять, а також можливості її розміщення на обмеженій площі;

- на всьому протязі ССП доцільно насипати річковий пісок 15-20 см, з метою ускладнення пересування і скорочення травматизму при падіннях з невеликої висоти.

При відпрацьовуванні дій на ССП спочатку переборюються перешкоди по одному, потім по 2 - 3 перешкоди і цілком. Смуга перешкод може переборюватися в обидва боки, тобто від початку до кінця і навпаки.

ССП може переборюватися індивідуально, у складі відділень, груп бойового порядку, самостійно і з взаємодопомогою. Доцільно переборювати ССП із взаємним прикриттям, при цьому вогонь ведеться холостими патронами короткими чергами по раптово з'являючимся цілям супротивника на смузі і навколо її, також необхідно проводити тренування в проведенні відповідної стрільби на звук пострілів.

Кожен спецназовець, що переборює ССП, повинний метати імітаційні ручні гранати по цілям, що імітують групи супротивника. А на контрольно-перевірочних заняттях можуть застосовуватися бойові чи штурмові гранати.

З метою морально-психологічної підготовки тих, кого навчають, на ССП можуть установлюватися імітаційні патрони (патрони, що імітують розриви артилерійських снарядів і мін) і заряди ВР.

Заряди повинні підвішуватися до вішок на шпагаті. Категорично забороняється підрив зарядів на ґрунті.

На перешкодах може використовуватися напалм (вогнесуміш), у випадку його відсутності дрантя, просочене соляркою чи мазутом.

Не можна використовувати димові шашки й інші засоби інтенсивного димоутворювання на ділянках ССП, де встановлені заряди, для недопущення підриву тих, кого навчають, у випадку їхньої дезорієнтації.

Командир спецназу, що проводить заняття на ССП, повинний усвідомлювати, що це один з найбільш небезпечних заходів, до якого треба ретельно готуватися: