
- •1. Економічно-соціальне значення охорони праці.
- •2.Мотиваційні аспекти техніки безпеки в галузі
- •3. Розкрийте зміст поняття “охорона праці”.
- •4.Завдання та функції управління охороною праці
- •5. На яких принципах ґрунтується система контролю охорони праці на підприємствах?
- •6. Які функції профспілок щодо охорони праці?
- •7.Статті Конституції України, що регламентують питання охорони праці.
- •8. Страховий ризик і страховий випадок
- •9.Відповідальність за порушення законів, норм та правил щодо охорони праці.
- •10. Медичний оглядів працівників певних категорій
- •11. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •12.Обов’язки посадових осіб та робітників з охорони праці
- •13. Завдання страхування від нещасного випадку
- •14. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •15. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці.
- •16. Економічне значення поліпшення умов і охорони праці.
- •17. Якими документами оформлюють нещасний випадок на виробництві?
- •18. Закон України «Про охорону праці»
- •19. Основні статті витрат на поліпшення умов і охорони праці на підприємстві.
- •20. Контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •21.Розкрийте зміст і суть принципів державної політики з охорони праці.
- •22.Права на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці працівника
- •23.Завдання та функції Міжнародної організації праці.
- •24.Працеохоронна програма України.
- •25.Розкрийте суть “Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві”.
- •26. Яка роль колективного договору в системі нормативного регулювання відносин між власником і працівником?
- •27. Суть Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
- •28.Основні принципи соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.
- •29.Роль міжнародного співробітництва з охорони праці.
- •30.Нові статті Закону України “Про охорону праці”.
- •31. Обов’язки власника підприємства щодо охорони праці.
- •32.Стан безпеки праці в Україні та світі.
- •33.Міжнародні стандарти в галузі охорони праці
- •34. Система управління охороною праці на підприємстві.
- •35.Служба охорони праці на підприємстві.
- •36. Органи та системи управління і контролю в галузі охорони праці в Україні.
- •37. Порядок відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я робітників або їх смерті.
- •38.Класифікація нещасних випадків на виробництві.
- •39. Методи аналізу нещасних випадків на виробництві.
- •40. Порядок розслідування нещасних випадків. Склад комісії
- •41. Спеціальне розслідування нещасних випадків. Склад комісії:
- •42. Перелік та зміст документів, які оформлюються за результатами розслідування нещасних випадків.
- •43.Охорона праці жінок
- •44. Колективні заходи захисту працівників виробництва.
- •45. Зазначте і охарактеризуйте організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.
- •46. Охарактеризуйте санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці.
- •47. Кольори і знаки безпеки
- •48. Виробничі стреси. Профілактика виробничих стресів
- •49. Що таке заземлення? Як його реалізують і для чого воно призначене?
- •50. Заходи попередження травматизму на виробництві.
- •51. Вплив електричного струму на організм людини
- •52.Охарактеризуйте колективні засоби електробезпеки.
- •53.Охарактеризуйте класи умов праці
- •54.Фактори, що впливають на формування умов праці.
- •55.Розкрийте суть поняття “виробнича санітарія”.
- •56. Які показники містить єдина система обліку умов і безпеки праці?
- •57. Причини травмування на виробництві; охарактеризуйте засоби та заходи безпеки.
- •58.Вплив шуму та вібрації на людину, засоби захисту від них
- •59.Що таке електробезпека?
- •60.Охарактеризуйте електричні травми та засоби захисту від них.
- •61. Методи першої допомоги потерпілому від електричного струму.
- •62. Зазначте основні причини електротравматизму.
- •63. Характеристика виробничих факторів.
- •64. Гігієнічна класифікація умов праці на виробництві.
- •65. Порядок визначення класу небезпечності умов праці за рівнем виробничих факторів.
- •67. Вимоги до виробничої вентиляції.
- •68. Засоби безпеки, що застосовуються під час роботи з комп’ютером.
- •69. Характеристика умов праці користувачів персональних комп’ютерів (пк). Вплив на здоров'я.
- •70. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці користувачів пк.
- •71. Вимоги електробезпеки при експлуатації комп’ютерної та інших видів офісної техніки.
- •72. Причини та види професійних захворювань при роботі на пк. Соціальний захист робітників у разі професійних захворювань.
- •73. Принципи нормування умов праці користувачів пк за параметрами мікроклімату.
- •74. Вимоги до приміщень, призначених для експлуатації пк.
- •75. Ергономічні вимоги до робочого місця користувачів пк.
- •76. Вимоги до зорових умов праці користувачів пк.
- •77.Вимоги пожежної безпеки при експлуатації обчислювальних центрів.
- •78,Які системи пожежогасіння використовують у промисловості?
- •79. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
63. Характеристика виробничих факторів.
До складу виробничих факторів слід відносити ті які виникають внаслідок певних особливостей (умов) виробничої діяльності і є об’єктивними для даного виробничого процесу. До виробничих факторів можна віднести: техніко-технологічні; психофізіологічні.
Серед техніко-технологічних:
- рівень шкідливого впливу на організм (екологічні фактори);
- характер робочого місця (стаціонарне, пересувне);
- тип та характер використовуваного устаткування (розміри, складність, умови використання);
- рівень механізації та автоматизації праці;
- ступень оснащеності робочих місць виробничим інвентарем;
- місце розташування робочого місця (віддаленість);
- характер технологічного процесу (перервний, безперервний);
- характер участі працівника у виробничому процесі (спостерігач, оператор, безпосередній виконавець);
- прийнятий на підприємстві режим праці та відпочинку.
До психофізіологічних можна віднести фактори:
Важкість праці - характеристика трудового процесу, що відбиває переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну й ін.), що забезпечують його діяльність. Напруженість праці (інтенсивність праці) - характеристика трудового процесу, що відбиває навантаження переважно на ЦНС, органи почуттів, емоційну сферу працівника.
64. Гігієнічна класифікація умов праці на виробництві.
Умови праці на виробництві диференціюються залежно від фактично визначених рівнів факторів виробничого середовища порівняно із санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також з урахуванням можливого шкідливого впливу їх на стан здоров’я працюючих. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 450-р «Про нову гігієнічну класифікацію праці та показники, за якими надаються пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими та важкими умовами праці» впроваджена нова гігієнічна класифікація праці.
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - Гігієнічна класифікація) призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою:
- контролю умов праці працівника (працівників) на відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам та видачі відповідного гігієнічного висновку;
- атестації робочих місць за умовами праці;
- встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;
- створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни;
- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;
- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;
- санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих та сільськогосподарських підприємств;
- застосування заходів адміністративного впливу при виявленні санітарних правопорушень, а також для притягнення винуватців до дисциплінарної та карної відповідальності;
- вивчення зв'язку стану здоров'я працюючого з умовами його праці (при проведенні епідеміологічних досліджень здоров'я, періодичних медичних оглядів);
- складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;
- розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь;
- встановлення рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів та обгрунтування заходів соціального захисту працюючих.
Згідно з гігієнічною класифікацією праці умови праці поділяються на чотири класи:
І клас — оптимальні умови
ІІ клас — допустимі умови
ІІІ клас — шкідливі працездатності.
IV клас — небезпечні (екстремальні) умови
Гігієнічна класифікація праці використовується для:
роботодавців усіх організаційно-правових форм та форм власності;
працівників з метою одержання повної інформації про умови праці на своїх робочих місцях;
установ, що виконують контроль за дотриманням санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів на робочих місцях, а також проводять оцінку умов праці при атестації робочих місць;
установ, які здійснюють медичне обслуговування працюючих;
органів соціального і медичного страхування.