50. Заходи попередження травматизму на виробництві.

Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються на:

― технічні;

― санітарно-виробничі;

― медико-профілактичні;

― організаційні.

До технічних заходів належать:

― модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;

― перепланування розміщення обладнання;

― впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи включають:

― придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

― влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;

― реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.

До медико-профілактичних заходів відносяться:

― придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;

― організація профілактичних медичних оглядів;

― організація лікувально-профілактичного харчування.

До організаційних заходів належать:

― проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки. Застосування комп'ютерних методів прикладного й інструментального забезпечення значно підвищує якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet, правові системи «Ліга» та ін.;

― робота з професійного відбору;

― здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Статистика свідчить про те, що більшість усіх нещасних випадків соціально зумовлені або є наслідком психофізіологічних якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників. При цьому людський фактор у безпеці праці стає переважно визначальним.

Соціальні та особистісні фактори впливу на охорону праці охоплюють широке коло питань, форм і методів роботи. Врахування індивідуальних особистісних відмінностей має велике значення для формування трудових колективів (бригад, змін). Розуміння закономірностей взаємодії людей, ролі особистісних якостей і відмінностей дає можливість створювати трудові колективи з урахуванням здатності кожного працівника розв'язувати суперечності та їх загострення, уникати конфліктів, гармонізувати життя і спілкування на роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину настанову на додержання заходів безпеки.

Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних настанов, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму.

51. Вплив електричного струму на організм людини

Крім корисної дії (джерело енергії для машин, пристроїв і агрегатів) електричний струм має і негативну сторону. Прохо­дячи через організм людини, струм справляє термічний, елект­ролітичний, механічний та біологічний вплив.

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, не­рвів, серця, мозку та інших органів, які опиняться на шляху струму, що викликає в них серйозні функціональні розлади.

Електролітична дія струму виражається в розкладанні орга­нічних рідин, у тому числі й крові, що супроводжується значни­ми порушеннями їхнього фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія струму виражається в розшару­ванні, розриві й інших подібних ушкодженнях різних тканин ор­ганізму, у тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних су­дин, судин легеневої тканини тощо, у результаті електродинамі­чного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пару від перегрітої струмом рідини тканин і крові.

Біологічна дія струму виявляється в подразненні живих тка­нин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що протікають у нормально діючому організмі й най­тісніше пов'язані з його життєвими функціями.

Зазначене розмаїття дії електричного струму на організм людини нерідко приводить до електротравм, які умовно можна звести до двох видів: місцеві електротравми (як правило, це поверхневі ушкодження шкіри й інших м'яких тканин, а також м'язів і кісток) і загальні електротравми, так звані електричні удари (весь організм уражається через порушення життєво ва­жливих органів і систем).

Електротравма — травма, викликана впливом електричного струму чи електричної дуги.

Приблизний розподіл нещасних випадків від електричного струму в промисловості по зазначених видах травм є таким:

місцеві електротравми — 20%;

електричні удари — 25%; змішані травми — 55%.

Характерні місцеві електротравми — електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження і електрофтальмія.

Електричний опік — найбільш розповсюджена електротра-вма, виникає в 63% потерпілих від електричного струму. Опік ділянки тіла є наслідком перетворення електричної енергії в те­плову. Такий опік є тим небезпечнішим, чим вищою є сила струму. Найсильнішого впливу зазнають ті частини тіла, які без­посередньо контактують зі струмопровідною частиною. Найгір­ший варіант — дуговий опік. Цей вид опіку приведе до глибоко­го вигоряння й обвуглювання тканин. Великий контактний струм викликає важкі опіки в місцях входу і виходу.

Розрізняють чотири ступеня опіків:

• почервоніння шкіри;

• утворення міхурів;

• омертвіння всієї товщі шкіри;

• обвуглювання тканин.

Електричні знаки являють собою різко виражені плями сі­рого чи блідо-жовтого кольору на поверхні тіла людини. Зви­чайно знаки мають круглу чи овальну форму з діаметром 1-5 мм із поглибленням у центрі. Електричні знаки розташовуються за напрямком руху електричного струму. Уражена ділянка шкі­ри твердіє подібно до мозолі, відбувається омертвіння верхньо­го шару шкіри. Звичайно електричні знаки є безболісними і лі­кування їх закінчується благополучно.

Металізація шкіри — проникнення у верхні шари шкіри дріб­них часточок металу, що розплавився під дією електричної дуги. Кожна часточка металу має високу температуру, але малий запас теплоти і, як правило, не здатна пропалити одяг, навіть розлітаючись з великою швидкістю, тому вона уражає відкриті ділянки тіла. Уражена ділянка має шорсткувату поверхню. Потерпілий відчуває на ураженій ділянці біль від мікроопіків розплавленого металу і напругу шкіри від присутності в ній стороннього тіла.

Електроофтальмія — запалення зовнішніх оболонок очей — роговиці і кон'юнктиви (слизової оболонки, що покриває очне яблуко), що виникає в результаті впливу потужного потоку уль­трафіолетових променів, які енергійно поглинаються клітинами організму і викликають у них хімічні зміни.

Електричний удар являє собою порушення живих тканин організму під впливом струму, яке виявляється в мимовільних судорожних скороченнях різних м'язів тіла. При цьому зовніш­ніх місцевих ушкоджень людина може і не мати.

Залежно від результату ураження електричні удари можна умовно розділити на наступні ступені:

• судорожне ледь відчутне скорочення м'язів;

• судорожне скорочення м'язів, що супроводжується ледь

• стерпними болями, але без утрати свідомості;

• судорожне скорочення м'язів з утратою свідомості, але зі збереженим диханням і роботою серця;

• утрата свідомості й порушення серцевої діяльності чи дихання;

• клінічна смерть.