47. Кольори і знаки безпеки

48. Виробничі стреси. Профілактика виробничих стресів

Стрес - це порушення психологічного стану в результаті травмуючих обставин, негативних умов праці або інших аспектів діяльності людини. Психологічний стрес на робочому місці - це реакція людини на важку, нерозв'язну, на його думку, ситуацію. Як правило, стрес є наслідком втоми.

Основні чинники стресу проявляються під час праці, роботи: відсутність зворотного зв'язку з колегами, керівництвом, умови роботи, шум, освітленість, оснащення приміщення, де працює людина, надмірний тиск з боку колег і т. д.

Виробничий стрес негативно впливає на продуктивність праці та працездатність людини, мотивація до праці знижується, збільшується брак на виробництві, зростає рівень травматизму на підприємстві чи в організації.

Основними причинами виробничих стресів є: 1) перевантаженість або незавантаженість роботою; 2) організаційні зміни; 3) рольова невизначеність і рольовий конфлікт; 4) епідемія психогенного захворювання; 5) виснаження фізичних і духовних сил; 6) трудоголізм.

Основними формами прояву виробничих стресів можуть бути: 1) депресії; 2) агресивність по відношенню до колег; 3) небажання виходити на роботу, прогули; 4) велика кількість браку продукції; 5) зайве навантаження на роботі; 6) гіпервідповідальність, і як наслідок - конфлікт з підлеглими та інші.

Профілактика виробничих стресів

Розглянемо основні пункти профілактики стресів і способи боротьби з їх наслідками:

1 ) створення сприятливого організаційного клімату;

2 ) надання працівникам можливості самим організовувати свою роботу ;

3 ) чітке визначення обов'язків працівників ;

4 ) усунення причин, що ведуть до перевантаженості або недовантаженим роботою;

5 ) соціальна підтримка ;

6 ) психологічна допомога на підприємстві;

7 ) програми загального оздоровлення .

Необхідно також пам'ятати , що не можна братися за всю роботу відразу і намагатися переробити всі справи на тиждень вперед.

Кожному, хто потрапив в стресову ситуацію, по можливості необхідно звернутися до організаційного психолога або психолога на стороні для того, щоб швидше вийти зі стресової ситуації без особливих ускладнень. Адже якщо «не лікувати» стрес, то він може перерости в різного роду захворювання, і тоді часу на відновлення буде потрібно набагато більше. Психолог допоможе і навчить техніці релаксації, при якій людина зможе на час відволіктися від усіх проблем.

49. Що таке заземлення? Як його реалізують і для чого воно призначене?

Захисне заземлення – навмисне електричне з’єднання із землею металевих струмопровідних не струмоведучих частин, на яких може з’явитися напруга. Заземлення – це сукупність заземлювача і заземлювальних провідників. Заземлювачі можуть бути штучні(створені спеціально для заземлення електроустановок) і природні(металеві предмети, що знаходяться в землі і мають будівельне технологічне чи інше призначення). Для штучних заземлювачів застосовують вертикальні і горизонтальні електроди.

Вертикальні – зі стальних прутів діаметром 10-12 мм, кутової сталі розміром 40×40 мм або стальних труб діаметром 30-50 мм, довжиною 2,5-3 м. Вертикальні електроди з’єднують стальною штабою розміром4×12 мм або круглим дротом діаметром не менше 6 мм. Опір заземлюючого при-строю не повинен перевищувати 4-10 Ом (перевіряється щорічно).

Захисне заземлення переважно застосовується в трифазних мережах напругою до 1000 В, з ізольованою нейтраллю, і більше як 1000 В – з будь-яким режимом нейтралі.

Основним параметром, що характеризує заземлюючий пристрій, є опір розтіканню струму, який залежить від опору землі. Наявність у ґрунті кислот і солей знижує опір розтікання, а при промерзанні і висиханні землі такий опір зростає.

Опір розтікання струму заземлювача визначають за спеціальною методикою.

Відповідно до Правил улаштування електроустановок(ПУЕ) захисне заземлення здійснюють:

- при напрузі змінного струму 380 В і вище та 440 В і вище для постійного струму у всіх електроустановках;

- при номінальних напругах змінного струму вище 42 В та 110 В постійного струму, що знаходяться в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також в електроустановках, які

знаходяться на відкритій місцевості;

- при будь-якій напрузі змінного та постійного струму – у вибухонебезпечних установках.