- •1. Категорії дидактики.
- •4.Форми навчання.
- •5. Досвід педагогів-новаторів.
- •6. Сутність, структурні компоненти та умови формування світогляду учнів.
- •9. Педагогічні ідеї Жан-Жака Руссо
- •10.Учнівський колектив, його прикмети і структура.
- •11. Загальне поняття про дидактику та рушійні сили навчання.
- •14. Педагогічні ідеї к.Д. Ушинського.
- •15. Методи формування свідомості учнів.
- •16. Закономірності та принципи виховання
- •18. Структура гармонійно розвиненої особистості.
- •20. Предмет і категорії педагогіки.
- •21. Специфіка, мета і завдання морального виховання учнів.
- •22. Методи навчання
- •23.Структура педагогічної науки
- •24. Загальні закономірності виховання.
- •25. Педагогічна теорія і. Песталоцці.
- •26. Методи формування колективу.
- •27. Я.А. Коменський «Велика дидактика».
- •28. Основи самовиховання.
- •29. Педагогічна система Макаренка.
- •30. Методи формування досвіду соціальної поведінки. Методи стимулювання діяльності учнів
- •31. Педагогічна діяльність Сухомлинського.
- •32. Педагогічна майстерність вчителя
- •33. Емпіричні методи педагогічних досліджень.
- •34.Трудове виховання та профорієнтація учнів
- •35. Зовнішні та внутрішні чинники формування особистості.
- •36.Мета і завдання естетичного виховання учнів
- •37. Педагогічні ідеї а.Дістервега.
- •38. Основні напрями підвищення якості освіти за кордоном.
- •39. Методика вивчення педагогічного досвіду.
- •40. В.О.Сухомлинський «Серце відддаю дітям», «Методика виховання колективу».
- •41. Методологічні основи педагогіки
- •43. Категорії дидактики
- •44.Структура педагогіки і її інтеграція з іншими науками
- •45. Сутність, завдання і методика трудового виховання.
- •46. Сутність і зміст соціалізації особистості
- •48. Педагогічні основи керування процесом самовиховання учнів
- •49.Сутність,завдання і методика фізичного виховання.
- •50.Сутність,завдання і методика екологічного виховання.
- •51. Методика екологічного виховання
- •52.Форми і засоби виховання.
- •53.Принципи навчання.
- •54.Методи навчання.
- •55.Форми і засоби навчання.
- •56. Загальні тенденції навчання закордоном. Основні напрямки розвитку освіти закордоном.
- •57. Методика естетичного виховання.
- •58. Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •59. Педагогічні ідеї Дж. Локка
- •60. Сутність, завдання та методика патріотичного виховання
38. Основні напрями підвищення якості освіти за кордоном.
Основні тенденції:
Дуалізм освіти (залежність освіти від майнового стану батьків);
Спеціалізація освіти, передбачає розподіл учнів старших класів на потоки:
академічний (готує до вступу до універів);
спеціальний (готує до вступу до коледжів);
загальний (дає робітничі професії).
Сегрегація освіти, залежність освіти від здібностей учнів;
Педоцентризм освіти, підкорення навчального процесу інтересам учнів (все для учня, школа для учня), відбір навчальних предметів, учителів учнями;
Напрямки розвитку освіти за кордоном:
Розвиток державної осввіти, характерні для другої половониХХст.
Введення академічних предметів в навчальні плани середньої школи (математика, інформатика, англ., фізра);
Формування ядра знань, що забезпечує вивчення найнеобхіднішого матеріалу без інтелектуальних перевантажень учнів;
Боротьба з сегрегацією і стратифікацією в системі загальної освіти.
39. Методика вивчення педагогічного досвіду.
Педагогічний досвід – сукупність знань, умінь і навичок, здобутих учителем у процесі навчально-виховної роботи.
Функції досвіду: основа педагогічної майстерності вчителя; джерело розвитку педагогічної науки.
Для вчителів важливо зрозуміти, що: а) знання тільки у шкільній практиці стають гнучкими і глибокими, керівництвом до дії; б) досвід вимагає розширення і оновлення; в) має осмислюватись і бути творчим; г) має опиратися на науку; д) має спрямовуватись на “вузькі” місця педагогічного процесу, а не бути стихійним; е) потрібно вивчати чужий досвід і порівнювати його зі своїм; є) педагогічний досвід має виражатися в технології навчально-виховного процесу, виявлені закономірних зв’язків між його компонентами; ж) педагогічний досвід вимагає експериментування.
Передовий педагогічний досвід – це творче, активне засвоєння і реалізація вчителем у практику роботи засобів і принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дітей, учнівського колективу і особи вчителя.
Для передового вчителя характерне науково-педагогічне мислення, яка характеризується здатністю:
- аналізувати виховні явища в цілісності, взаємозв’язку і взаємозалежності;
- простежити генезис впливу педагогічних взаємодій і впливів;
- співвіднести педагогічну дію з цілями і результатами навчання і виховання;
- вміщати у педагогічному мисленні всі типи і способи мислення;
- аналізувати і синтезувати педагогічні явища, розрізняти педагогічну істину і помилки;
- відмовитись від прийнятих шаблонів і стереотипів, шукати і знаходити нові оцінки, узагальнення, підходи, дії;
- використовувати нові ідеї в практичному і творчому пошуку;
- проявити мислительну гнучкість і оперативність;
- співвідносити тактичні і стратегічні дії.
Передовий педагогічний досвід характеризується такими показниками: новизна в діяльності педагога; висока результативність і ефективність; відповідність сучасним досягненням педагогіки і методики; стабільність; можливість творчого застосування досвіду іншими педагогами; оптимальність досвіду в цілісному педагогічному процесі.
Вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду є важливою передумовою удосконалення змісту і підвищення ефективності навчально-виховного процесу в школі і в інших закладах освіти.
Методологічні вимоги до вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду:
- вивчати педагогічні явища неізольовано від інших явищ суспільного життя, а в тісному зв’язку і взаємодії з ними;
- розглядати будь-який педагогічний досвід в розвитку, русі і зміні, враховувати, місце і час здійснення педагогічних заходів;
- проникати в внутрішню сутність явищ і фактів, виявляя суттєві зв’язки і відношення між ними;
- вивчати нове, спираючись на систему фактів, не вихоплювати окремі факти і будуючи на них узагальнення;
- завжди пам’ятати, що педагогічна теорія, будучи тісно пов’язаного з практикою, не повинна зводиться до практицизму, до готових і придатних для всіх умов рецептів;
- правильно визначити цілі, задачі і методику педагогічних досліджень і здійснювати їх цілеспрямовано.
Основні напрямки і етапи вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду пред’явлені на схемі.
