5. Система науки трудового права.

Система галузі права взагалі – це об’єктивно обумовлене об’єднання взаємопов’язаних , внутрішньо погоджених правових норм, розподілених по різним підрозділам.Система трудового права України становить структуру взаємопов’язаних норм, що регулюють відокремлену сферу суспільних відносин, що виникають із застосуванням праці в суспільному житті.Трудове право України складається з двох частин: загальної і особливої.Загальна – норми, що є єдиними для всіх трудових відносин, визначають принципи правового регулювання, джерела трудового права України, класифікують суб’єктів трудового права, визначають правове становище професійних спілок і трудових колективів, поняття, порядок підготовки і укладання колективних договорів, класифікують правові відносини, що виникають із застосування праці, визначають поняття працевлаштування і його правові форми.Особлива частина – норми, що регулюють окремі елементи трудових відносин, порядок виникнення, зміни та припинення їх, тривалості праці та відпочинку тощо.Оскільки Україна з 1954р. є членом Міжнародної Організації Праці – до системи трудового права України слід віднести також двосторонні та багатосторонні договори, акти , прийняті МОП і ратифіковані Україною, інші міжнародні правові акти та консульські угоди.Особливо слід відмітити, що система законів про працю України є кодифікованою – Кодекс Законів про Працю України.

6. Роль, функції трудового права і тенденції його розвитку

Основная роль трудового права — це врегулювання своїми нормами поведінки людей процесі їх праці в виробництві те щоб правове регулювання відповідало завданням виробництва, у певний період його розвитку, охороняв б працю працівників, сприяла б поліпшенню їхньої умов праці та побуту і, нарешті, зміцнювало б соціальне партнерство, консенсус з-поміж них, тобто. соціальний світ. А нині актуальна необхідність громадянського світу, взаимоуступок, терпимості й стриманості не лише у галузі праці між працівниками і роботодавцями, а й в усіх прошарках нашого суспільства та всіма трьома гілками центральної влади. У сфері праці соціальний світ нині покликані зміцнювати социально-партнерские соглашения. Функции трудового права — це основних напрямів впливу його норм на поведінка (свідомість, волю) людей процесі роботи задля досягнення цілей і завдань трудового законодавства. Звісно, трудове право виконує і ті загальні для російського права функції, як регулятивна і охоронна. Ці функції властиві майже всім галузям права, тому їх розглядаємо. Треба знати, які специфічні для трудового права функції спрямовані для досягнення цілей і завдань норм даної галузі права.В сучасний перехідний до ринків період виділяються п'ять функцій російського трудового права.1. Соціальна функція відбивається у нормах щодо забезпечення зайнятості, реалізації свободи праці та інших трудових конституційні права, в нормах щодо забезпечення безпечних умов праці, охорони праці: обмеження робочого дня, заходи праці, оплати й компенсацій і т.д.2. Захисна функція виявляється у встановленні високого рівня умов праці, у безперервному його підвищенні договірним методом, в нагляді й контролю над виконанням трудового законодавства, правил охорони праці, гаразд дозволу індивідуальних і колективних трудових суперечок про відновлення порушених трудових прав. 3. Господарська, виробнича функція проявляється у нормах по раціонального використання трудових ресурсів, стимулюванню якісної й продуктивної роботи, в нормах трудовий дисципліни, визначальних обов'язки працівників із виконання виробничих завдань та інших. Ця функція конкретизується в нормах інститутів трудового договору, робочого дня, дисципліни праці, оплати труда.4. Виховна функція відбивається у нормах про заохочення, стимулюванні високопродуктивного праці, соціальній та нормах про дисциплінарної й матеріальної відповідальності за збитки (шкода), заподіяний з вини працівника виробництву чи працівникові з вини работодателя.5. Функція розвитку виробничої демократії виявляється у нормах на право працівників щодо участі в управлінні підприємством, установою, організацією, про права та гарантії діяльності профспілок, про повноваження трудових колективів, в додаткових юридичних гарантії права на працю представникам працівників, профспілок, трудових коллективов.

7. поняття джерел трудового права їх класифікація і види

джерела трудового права — це нормативно-право -ві акти: КЗпП, закони України, міжнародні договори України, міжнародні угоди та інші акти законодавства України, прийняті відповідно до Конституції України, КЗпП, які регулюють трудові та інші тісно пов'язані з ними відносини у сфері застосування праці.

8.------

9.Система законів котрі регулюють соціально-трудові відносини

соціально-трудові відносини - це система взаємних погоджень, компромісів, угод і договорів між роботодавцями і найманими працівниками за участю держави. Формування соціально-трудових відносин пройшло чотири етапи свого розвитку — від ранньокапіталістичного, при повній незахищеності працівників від роботодавця, до соціального партнерства.Соціальне партнерство є найприйнятнішим методом оптимізації досягнення балансу інтересів роботодавців та найманих працівників. Відносини соціального партнерства мають колективний характер, бо в їх основі лежить колективний інтерес об'єднань працівників — професійних спілок з одного боку; з іншого — об'єднань власників-акціонерів, спілок підприємств.Регулювання соціально-трудових відносин в організації здійснюється на договірній та адміністративній основах.На договірній основі — через систему колективних договорів, консультацій, переговорів та індивідуальних трудових угод чи контрактів.Адміністративна основа — через систему управлінських рішень і методів управління.Соціально-трудові відносини в організації регулюються системою норм і нормативів, які випливають із Конституції України і Кодексу Законів про працю України.Система норм і нормативів, встановлена на основі законодавства, дає змогу встановити вертикаль, яка буде нормативно-правовим підґрунтям для переговорів соціальних партнерів і укладання ними колективних договорів і угод.

10. Принцип в перекладі з латинської означає: першооснова будь-якого явища, оригінал, відправна становище. Це керівна ідея, згідно з якою будується система галузі права, формується масив правових норм, що регулюють ті чи інші суспільні відносини. Поряд з предметом і методом принципи служать системоутворюючими ознаками самостійної галузі права.Принципи права можуть бути сформульовані у вигляді специфічних правових норм - норм-принципів, а можуть виводитися шляхом аналізу та узагальнення зі змісту правових норм відповідної галузі.Принципи трудового права - це основні ідеї, вихідні положенняабо загальні початку, що виражають сутність трудового права, що визначають єдність та загальну спрямованість розвитку галузі. Вони знайшли своє закріплення в Конституції РФ і Трудовому кодексі РФ. Їх зміст визначається і в результаті аналізу трудоправових норм.Принципи трудового права не тільки служать основою побудови галузі, її структурним каркасом, але і виражають найважливіші закономірності її розвитку, визначаючи тим самим напрямок подальшого руху правотворчої діяльності.ринципи трудового права носять об'єктивний характер. Вони формуються не на основі суб'єктивного розсуду законодавця або вчених, а відображають властиві даному масиву правових норм якості.

11. визначення і системи принципів трудового права

Залежно від того, в одній, декількох чи всіх галузях пра¬ва діють відповідні принципи, їх можна розділити на ос¬новні (загальні), міжгалузеві й галузеві.У трудовому праві, як і в будь-якій іншій галузі права, міжгалузеві принципи діють, виявляються не цілком, а лише стосовно особливостей, врегульованих нормами трудового права суспільних відносин. Наприклад, міжгалузевий прин¬цип охорони власності виявляється через встановлення обо¬в'язку працівника дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП України), а також матеріальної відповідальності працівника за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок по-рушення покладених на нього трудових обов'язків (ст. 130 КЗпП України).Галузеві принципи трудового права виражають загальні сутнісні властивості норм тільки даної галузі права. Таких принципів більшість, вони конкретизуються і виявляються в окремих інститутах і нормах залежно від їх змісту і цільо¬вої спрямованості.В літературі сучасні принципи трудового права поділя¬ються на чотири групи:1) такі, що виражають політику держави в галузі право¬вого регулювання ринку праці й ефективної зайнятості;2) що містять керівні засади в галузі встановлення умов праці працівників;3) визначають правове регулювання застосування праці працівників;