1.Поняття праці і види трудових відносин у суспільній організації праці

трудове право — це окрема галузь права України, яка регулює трудові вiдносини робітників і службовців і тісно пов’язані з ними інші суспільні відносини, що складаються з приводу організації праці.Як і кожна галузь права, трудове право, крім предмета, має метод правового регулювання.Метод трудового права — це сукупність специфічних способів і прийомів, за допомогою яких відбувається правове регулювання праці.Методи трудового права визначають за кількома критеріями.За нормативним регулюванням трудових відносин розрізняють дозвіл, наказ і заборону. правовідносини в сфері трудового права – це урегульовані трудовим законодавством трудові і похідні від них, безпосередньо пов’язані з ними, відносини у сфері праці. Таким чином, у відповідності з видами суспільних відносин, що охоплюються предметом правового регулювання трудового права, до категорії правовідносин у сфері трудового права можна віднести:1) правовідносини з працевлаштування і сприяння зайнятості;2) правовідносини працівника з роботодавцем;3) правовідносини працівника і трудового колективу з роботодав-цем, його адміністрацією щодо створення умов праці та управ-ління працею;4) правовідносини профспілкого органу чи уповноваженого пред-ставника з роботодавцем, його адміністрацією щодо захисту тру-дових прав працівників;5) соціально-партнерські відносини із колективних переговорів і укладення колективного договору на національному, галузево-му і територіальному (регіональному, локальному) рівнях;6) правовідносини виробничого навчання, підвищення кваліфіка-ції та перекваліфікації;7) правовідносини з нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства, охороною праці та здоров’я на виробництві;8) правовідносини з відповідальності сторін трудового договору за шкоду, спричинену правам та інтересам одна одної;9) правовідносини з розгляду і вирішення індивідуальних і колек-тивних трудових спорів (конфліктів) включно зі страйковими відносинами.

2. Предмет трудового права. Трудові відносини як центральні серед суспільних відносин, врегульованих трудовим правом.

Предмет трудового права — це насамперед трудовi вiдносини, тобто суспiльнi вiдносини, що виникають у процесi застосування людиною своїх здiбностей у виконаннi певної трудової функцiї. Предметом правового регулювання трудового права є також вiдносини, які не є трудовими, але тiсно пов’язанi з ними: вiд¬носини стосовно участi профспілок та інших громадських організацій, трудових колективів і працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями; відносини з працевлаштування громадян; відносини з професійної підготовки і підви¬щення кваліфікації працівників на виробництві; відносини щодо застосування дисциплінарних санкцій і відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої у процесі праці; відносини з нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю; процесуальні відносини з розгляду трудових спорів. Такі відносини також називають похідними від трудових. У сучасних умовах необхідно підкреслити й посилення захисної функції трудового права. Ця функція полягає у за¬хисті прав, законних інтересів індивідуальних і колективних суб'єктів трудового права у соціально-трудовій сфері. Йдеться про захист прав у разі їх порушення. Оскільки в останні роки значно зросла кількість порушень трудових прав пра¬цівників, проблема забезпечення їх надійного захисту загос¬трюється. Враховуючи посилення уваги до прав людини у сфері праці, вважаємо доцільним сформувати окремий інсти¬тут захисту трудових прав працівників, визначити місце цього інституту в колективному трудовому праві.