1943 Року — Гол.Управління з постачання нафтою, лісом, штучним паливом і газом.

Зросла роль виконавчо-розпорядчих органів, ліквідована сесійна робота Рад усіх рівнів, працювала тільки Президія Верховної

Ради СРСР. При наближенні лінії фронту утворювались міські комітети оборони, до яких входили представники партійних,

радянських і військових органів. Вони керували підготовкою до захисту міста.

Для налагодження роботи тилу вимагались надзвичайні заходи, спрямовані на забезпечення промисловості і транспорту робочою

силою, для чого 1941 р. при РНК СРСР був створений спеціальний Комітет з обліку і розподілу робочої сили.

Наступ німецьких військ зумовив необхідніст створення 1941 р. при РНК СРСР Ради з евакуації, а в УРСР уведення

уповноважених Ради з евакуації та евакуаційних пунктів, які перебували у віданні місцевих Рад депутатів трудящих і

була ств.Надзвичайна державна комісія зі встановлення і розслідування злочинів нацистів та їх спільників і шкоди, заподіяної

ними громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам

З початку війни місцеві Ради депутатів трудящих і їх виконкоми проводили роботу, спрямовану на будівництво оборонних споруд,

повітряної оборони. Зміни у системі судово-прокурорських органів.Військові трибунали діяли при військових округах, фронтах і

флотах.Суди і органи прокуратури переводились на воєнний стан – обласні суди реорганізовувались у військові трибунали, а

районні, міські і обласні прокуратури – у районні, міські і обласні військові прокуратури.

109.Цивільне право урср в період Другої Світової війни.

Норми цивільного права продовжували захищати державну власність, охороняли інститут соціалістичної власності. Але в умовах

війни виникла необхідність законодавчого захисту приватної власності громадян: житла, худоби, майна, які захоплювали сторонні

особи. Директивами заборонено виселяти з житла військовослужбовців та їхні родини, встановлено, що повідомлення військових

органів про смерть чи пропажу безвісти є підставою для визнання особи такою. Спадкове право - передбачало успадкування за

законом та заповітом, але в межах загальної вартості спадку до 10 тис. золотих рублів - решта відходила державі. Розширено

коло спадкоємців - батьки, брати і сестри спадкодавця. А у разі їх відсутності можна було заповідати майно стороннім особам. Зобов'язальне право розглядало загальні положення, містило норми про зобов'язання, що виникали внаслідок угод і завдану

шкоду; Речове право - викладено норми, які регулювали право власності, забудови і застави майна. Розрізнялися державна,

кооперативна та приватна власність. Переважала державна. У сімейному праві - збільшив матеріальну допомогу вагітним жінкам,

багатодітним та одиноким матерям, посилив охорону дитинства і материнства, організував допомогу дітям-сиротам, спрямував

адміністративні органи на боротьбу з дитячою бездоглядністю та безпритульністю. Встановлено також порядок усиновлення,

ускладнено процедуру розірвання шлюбу.

110.Трудове законодавство урср в роки Другої світової війни.

Усі робітники й службовці підприємств воєнної промисловості на період війни були визнані мобілізованими і закріплювалися за

тими підприємствами, де вони працювали. З метою забезпечення постійними кадрами підприємств, що обслуговували потреби

оборони запроваджувалася трудова мобілізація як форма залучення громадян до праці. Трудова мобілізація поширювалася на

працездатне міське населення — чоловіків від 16 до 55 років та жінок від 16 до 45 років, які не працювали в державних установах

та підприємствах. Серед форм залучення громадян до праці певною мірою зберігався й трудовий договір. набули поширення

договори підприємств з колгоспам- колгоспники залучалися до відбудови вугільної промисловості. директорам підприємств

дозволялося встановлювати обов'язкові понаднормові роботи тривалістю до трьох годин на день. Чергові та додаткові відпустки

було замінено грошовою компенсацією, яка перераховувалась як заощадження на спеціальні рахунки працівників. Відповідні

нормативні акти надали місцевим органам влади право залучати у порядку обов'язкової мобілізації на сільськогосподарські

роботи працездатне населення міст і сільської місцевості віком від 14 до 55 років. У 1944-1945 pp. на час збирання врожаю

установлювався обов'язковий вихід на роботу всіх працездатних членів сімей колгоспників віком 14 і більше років. з 1943 р. для

колгоспників запроваджувалися додаткові виплати за високоякісну працю