Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
842.48 Кб
Скачать

93.Перебудова державного апарату і порядок його формування за конституцією урср 1937 року.

Повна перемога соціалізму в СРСР була юридично закріплена в новій Конституції, проект якої було ухвалено на Пленумі ЦК

ВКП(б) в червні 1936 року, а Надзвичайний VIII Всесоюзний з’їзд Рад 5 грудня 1936 року затвердив і ввів її в дію. На основі цього

документа 1937 року приймається Конституція УРСР. У відповідності з Конституцією найвищим органом влади УРСР

проголошувалася Верховна Рада республіки. Її компетенцією були затвердження народногосподарського плану республіки,

управління галузями народного господарства, встановлення оподаткування, законодавства про працю, організація судових

органів тощо. Постійно діючим органом є Президія, що обирається Верховною Радою. Вона видає укази, тлумачить закони

республіки, конт¬ролює роботу уряду, присвоює почесні звання республіки, здійснює право помилування осіб, проводить

референдуми. Рада Народних Комісарів є найвищим виконавчим і розпорядчим органом. Місцевими органами влади виступали

обласні, районні і сільські Ради депутатів трудящих. Слід наголосити, що ці демократичні за формальними ознаками органи

реальної влади не мали. Реальними владними органами виступали компартійні органи. До Конституції УРСР 1937 року вперше

увійшло положення про Комуністичну партію, як керівне ядро всіх громадських і державних організацій. Економічною основою

УРСР визнавалася соціалістична система господарювання і соціалістична власність на знаряддя та засоби виробництва, яка

існувала у формі державної і кооперативної власності. В Конституції регламентувався державний устрій. У ній було закріплене

декларативне право виходу УРСР зі складу СРСР. У Конституції було продекларовано широкі права і свободи громадян, які в

реальному житті були максимально обмеженими.

94.КонституціяУрср 1978 року.Її зміни та доповнення.

У зв'язку з ухвалою програми побудови комунізму, радянське партійно-державне керівництво у 1962 р. прийняло рішення провести

конституційну реформу. Але після усунення М. Хрущова і зі зміною економічної та соціальної ситуації в країні, розробка проекту

основного закону затяглася на тривалий час. Лише у жовтні 1977 p., після всенародного обговорення, схваленого партією проекту,

Верховна Рада СРСР прийняла нову союзну Конституцію. На її основі 20 квітня 1978 p., після обговорення жителями республіки,

позачергова сьома сесія Верховної Ради УРСР дев'ятого скликання ухвалила четверту радянську Конституцію. Вона була повною

рецепцією загальносоюзної і складалася з преамбули, 19 глав та 10 розділів, які мали такі назви: основи суспільного ладу і

політики УРСР (політична і економічна системи, соціальний розвиток і культура, зовнішньополітична діяльність і захист

соціалістичної Вітчизни); держава і особа (громадянство УРСР, рівноправність громадян, основні права, свободи і обов'язки

громадян); національно-державний і адміністративно-територіальний устрій; ради народних депутатів і порядок їхнього обрання;

найвищі органи державної влади і управління; місцеві органи державної Влади і управління; державний план та державний

бюджет; правосуддя, арбітраж і прокурорський нагляд; герб, прапор, гімн і столиця; дія Конституції, порядок її зміни. Більшіс ть

статей Конституції 1978 р. мала декларативний характер, вони ніколи не були закріплені відповідними законами. Наприклад,

гарантовані права і свободи. Республіка проголошувалася суверенною, а основною ознакою цього суверенітету називалося право

зносин з іншими державами. Гарантією суверенітету нібито була норма на право вільного виходу з СРСР, хоча закону і механізму виходу не існувало. Стаття 6 встановлювала політичну монополію у державі єдиної комуністичної партії. Отож створення інших

партій було неконституційним і вело за собою притягнення до кримінальної відповідальності. Конституція 1978 р. змінила назву

рад депутатів трудящих на народних депутатів, затвердила державну символіку, яка зазнала змін у кінці 40 -х pp. та

адміністративний устрій у складі 25 областей, після адміністративних реформ 50-60-х pp. Діяла вона зі змінами та доповненнями

до 1996 р.