58. Характеристика судової реформи в Україні 1760-1763 рр.

Україну було поділено на 20 судових повітів, у кожному створено земський суд для цивільних справ, підкоморський—для

земельних, для розгляду кримінальних було відновлено гродські суди у кожному полковому місті. Членів земського суду обирали з

представників козацької старшини, які вступаючи на посаду, давали присягу. В цих судах розглядалися суперечки про власність,

спадкові справи. Земські суди було ліквідовано у 1831 році. Підкоморські суди розглядали земельні спори, ліквідовані у 1840 р. У

гродські суди фактично було перетворено полкові суди - виключно кримінальні справи. Діяли до 1782 року. Найвищою судовою

інстанцією в Україні залишався Генеральний суд, до складу якого входили два генеральні судді і 10 вибраних депутатів від полків.

У 1763р. цю судову реформу затвердили Генеральні збори. Значення: відокремила судову владу від адміністративної. Наприкінці

1780 року царським наказом на Лівобережжі було запроваджено загальноросійський устрій. Генеральний суд було скасовано, в

кожній губернії замість громадських судів було створено повітові суди.

59.Пакти і Конституція прав і вільностей Війська Запорізького1710 р., їх зміст і значення.

5 квітня 1710 р. гетьманом України був обраний П Орлик - приййнято д Конституцію України = «Пакти і Конституція прав і

вільностей Війська Запорізького». перша писана конституція у світі. складалась з преамбули та 16 розділів . не мала поділу на

статті, написана латинською і тогочасною книжною укр мовами. У преамбулі викладена історія укр. народу таВЗ, висловлювалась

ідея споконвічного прагнення українців до власної державності. Конституція визначала національно-державний суверенітет

України : У має бути повністю незалежною від Московщини та Польщі; українські кордони – вічні і недоторканні; У перебуває під

протекторатом Швеції; Україна підтримуватиме союзницькі відносини з Кримським ханством. Конституція проголошувала

незалежність У на засадах парламентського устрою як демокр республіки з виборними законодавчим і виконавчим органами;

вперше у світовій історії закріплювала розподіл повноважень між законодавчою, виконавчою і судовою владами. в ищим

законодавчим органом Генеральну Раду– на Різдво, Великдень і Покрову. обмежила права виборного гетьмана.. скасовувались

накладені на селян і козаків тягарі, встановлювалась лише православна церква залежна не від Московського, а від

Константинопольського патріархату.

60. Галицький становий сейм 1775 р.: порядок формування, компетенція та діяльність.

ГГС - провінційний становий сейм, організований за взірцем сеймів інших коронних земель Австрії. Згідно з патентом 1775 р., сейм

повинен був складатися з магнатів, шляхти та представників міст. До магнатів відносили князів, графів, баронів, архієпископів,

єпископів та інфулатів римо-католицького та греко-католицького обряду. Шляхата - поміщики, котрі сплачували щорічно мінімум

300 польських злотих. Міста мали у сеймі скромну репрезентацію в особі двох представників Львова. Повноваження: розглядав

деякі питання розподілу податків та мав право складати щодо цього певні документи і надсилати їх на розгляд Надвірної

Канцелярії. Сесії сейму відбувалися під керівництвом губернатора один раз на рік. Крім того, сейм обирав терміном на шість років

зі свого складу виконавчий орган – Становий Крайовий комітет, який складався з трьох магнатів і трьох представників шляхти. За

правління імператора Франца ІІ аж до кінця наполеонівських воєн Галицький становий сейм не збирався жодного разу. Проте

уряду був потрібний орган, який би підтримував думку, що центральна влада враховує потреби краю.