41.Правління гетьманського уряду та його діяльність у Гетьманщині.

Діяльність-1734-1750 Складався з 6 осіб-3 українці і 3 росіяни Повнота влади належала російському князеві Олексію

Шаховському. Відзначилася його діяльність свавільним нехтуванням прав усіх верств укр.. населення ,втручанням російських

воєначальників в укр.. життя,погіршенням економічного становища,загостренням внутрішньої ситуації. У 1735р. російський уряд

значно скоротив реєстр козацького війська. Згідно з наказом лівобережне козацтво було поділене на заможних-виборних козаків і

збіднілих-підпомічників. Але найважчим тягарем стала розпочата росією війна проти Туреччини 1735-1739рр.,укр..населення

утримувало російську армію,а козацькі полки брали участь у походах. Ситуація трохи покращилась,коли на престол в Росії зійшла

Єлизавета Петрівна.

42. Вищі органи влади і управління Гетьманщини.

Гетьман-спершу володів законодавчою,військовою і судовою владою. Підписував найважливіші документи. Уже 1659р.

Переяславські статті обмежили право гетьмана на зовнішні відносини. Всі переговори можна було вести лише через царя.

Нормативні акти мали бути затверджені царем. При І. Скоропадському 1709р. введена посада царського резидента,що стежив за

поведінкою гетьмана і старшини. Управління здійснював гетьман разом з генеральною старшиною,що становили генеральний

уряд. Генеральні старшини очолювали окремі галузі управління. Наприклад осавул,хорунжий-за військові справи та матеріальне

забезпечення. Генеральний обозний вважався першою особою після гетьмана. У полках і сотнях створювалася полкова і сотенна

адміністрація. Спочатку полковники і сотники обиралися,згодом почали призначатися гетьманом з рекомендованих 3 кандидатів.

Пізніше-цар і уряд Росії.

43. Місцеві органи влади і управління в Гетьманщині.

Mіста поділялися на дві групи - магістратські й ратушні. Перші з них користувалися магдебурзьким правом, одержаним переважно

ще від польської влади і підтвердженим гетьманами або царським урядом. За магдебурзьким правом міста діставали

самоуправління, податковий і судовий імунітет,право власності на землю,ремісничі й торгівельні пільги тощо. Ним

установлювалися порядок обрання міських властей,їхні,управлінські функції,основи цивільного та кримінального права,норми

оподаткування,регламентування діяльності ремісничих цехів і купецьких об'єднань. На чолі міста - війт. Його вибирало все

спільство і затверджував гетьман. Влада війта була довічною. Важливу роль у систем міського самоуправління відігравали

виборні магістрати, які складалися: ради (райці на чолі з бурмистром)і лави. Райци відали адміністративно-господарськими

справами:міськ господарством,організацією оборони міста, збиранням торг мит підтриманням зв'язків з гетьманською

адміністрацією та царськими воєводами.Члени лавничого суду (лавники) на чолі з війтом вершили судочинство за цивільними й

кримінальними справами виносили по них вироки. Управління малих містечок,населення яких не володіло правами магдебургії,

зосереджувалося в ратуші, на чолі якої стояв городовий отаман. Ратуша підлягала компетенції загальної козацької влади в краї.

Сільське управління перебувало в руках сільської громади, якa складалася з дорослих самостійних господарів, як чоловіків, так

жінок. Для догляду за порядком і для завідування сільськими справами громада обирала сільського війта та 2-5 осіб (лавників).