32. Трибунал Луцький: порядок формування, склад, причини ліквідації.

вищий апеляційний суд для приєднаних після Л.У до Польщі Вол , Брацл. і Київ., воєводств. Уторений на вимогу представників

укр. шляхти на вальн. сеймі у Варшаві (1578). Попередником Луцького трибуналу був королівський суд задвірний.

Остаточною апеляційною інстанцією залишався король. складався з суддів (депутатів), яких мали обирати на воєвод, сеймиках з

представників шляхти: 25 — від Вол і по 4 — від Брацл та Київ , воєводств строком на рік. Фактично діяв у складі 6 депутатів: 5

— від Волин. воєводства, 1 — від Брац.; від Київ. воєводства не було обрано жодного представника. Практично був

трибунальським судом тільки для 3 повітів (Луц., Вол. і Кремен.) Вол. воєводства.

З початком засідань Луцьк. трибуналу, припинялася діяльність земс. суду: весь земс. уряд брав участь у сесіях триб. Єдине

засідання Луцьк. трибуналу відбулося 11 листопада 1578 — 11січня 1579. Більшість укр. шляхти і духівництво не підтримували

ідею власного трибуналу. Жодних виборів депутатів до Луцьк. трибуналу більше не відбулося, а 1589 апеляц. інстанцією для

згаданих укр. воєводств став Головний люблінський трибунал.

33.Статті для заспокоєння руського народу 1632р:причини видання і їх оцінка..-політ. Акт,що його схвалив 1632 польс.

король Владислав IV і затвердив польс. коронаційний сейм у січні 1633,про часткове відн. прав православної церкви на

Україні,ліквідованих Брестською унією 1596. Осн. причиною, була боротьба укр. нар. мас проти феод.-кріпос-ницького і нац.-реліг.

гніту та прагнення українського народу до возз’єднання з Російською д-вою. Цим актом Владислав IV намагався привернути на

свій бік насамперед укр. шляхту,верхівку козацтва і православне духівництво. За»Статтями»

православне населення діставало право вільно відправляти релігійні обряди, будувати церкви,засновувати братства,школи й

друкарні,обіймати міські посади,

мати церковну ієрархію на чолі з митрополитом.

Усі церкви,монастирі,маєтки і єпископства,що до унії належали православній церкві,було поділено між православною й уніатською

церквами. Київ. митрополитом було затверджено П.С.Могилу. »Статі» не припинили наступу католицизму й уніатства на православ’я.

Пункти для заспокоєння руського народу 1632/33р.Основні положення:

1)Узаконювалось існування православної церкви(до цього на православ’я йшов дуже

великий тиск,собливо з бокукатолицької церкви)

2)Православні мали право обирати вищу православну ієрархію на чолі з митропо

литом(до цього часу це право було значно обмежене)

3)Православні мали право відбувати церковні обряди(до 1632/33р уніати та

католики цьому суттєво заважали)

4)Православні отримали право відкривати нові церкви,друкарні,монастирі,школи

5)Православним було повернуто ряд церков,серед них Видубецький монастир в Києві.

34. Ординація війська запорозького реєстрового 1638 року. Зміст і оцінка.

Після поразки козацького повстання Острянина 1638р. сейм ухвалив «Ординацію війська запорозького реєстрового». 1.«на вічні

часи» скасовано виборність гетьмана та іншої старшини 2.скорочено реєстр до 6 тис. 3.Посада гетьмана заміщувалася посадою

королівського старшого комісара. Резиденція комісара – Трахтемирів. 4.Козацький суд ліквідовувався. 5.На посади полковників і

осавулів призначали лише польських шляхтичів. 6. реєстрове козацтво мали мешкати тільки у прикордонних містах Черкаського,

Канівського і Корсунського старост. 7.Морські походи козакам заборонялися. 8. на Запорожжя козак міг іти тільки «з паспортом

комісара», інакше пійманий карався на смерть. 9. Заборонено вступати в козаки міщанам й одружувати з ними своїх дітей.