Розрахунок самохідних машин.

Розрахунок самохідних машин полягає у визначенні по пропускній здатності комбайна швидкості руху.

Для прикладу виконуємо розрахунок агрегату для підбору валків озимої пшениці в складі комбайна ДОН-1500 та підбирача.

Швидкість руху комбайнового агрегату V_P, км/год, визначаємо за формулою:

де, q_ф – фактична пропускна здатність молотарки комбайна, кг/с;

В_к – конструктивна ширина захвату агрегату, м;

β – коефіцієнт використання ширини захвату агрегату;

β = 0,94 – 0,96.

U – врожайність культури, т/га;

δ_с – соломистість культури; (δ_с= 1,25 – 1,5).

При визначенні режиму роботи агрегатів на підбиранні та обмолочуванні валків гороху потрібно враховувати, що фактична пропускна здатність молотарки комбайна знижується і становить:

q_ф= (0,6 – 0,7) q_д.

При підбиранні і обмолочуванні гречки і проса фактична пропускна здатність молотарки становить:

q_ф= 0,5q_д.

При збиранні соняшника фактична пропускна здатність молотарки комбайна становить:

q_ф= (0,8 – 0,9) q_д.

Отже,

Визначаємо силу тяги комбайна при використанні повної потужності двигуна Р, кН, за формулою:

де, N_н – номінальна потужність двигуна комбайна, кВт;

V_р – робоча швидкість руху комбайна, км/год.

Отже,

Визначаємо втрати потужності на самопересування комбайна N_пр, кВт, за формулою:

де, G – вага комбайна, кН;

f – коефіцієнт опору перекочуванню;

V_р – робоча швидкість руху комбайна, км/год;

η_тр – механічний коефіцієнт корисної дії трансмісії. (η_тр=0,85)

Отже,

Визначаємо потужність, яка необхідна для приводу робочих органів комбайна N_пр, кВт, за формулою:

Отже, N_пр=162-39,53=122,48 кВт.

Визначаємо силу тяги Р_пер, кН, на переміщення комбайна за формулою:

Отже, кН.

Визначаємо силу R_p, кН, необхідну для приводу робочих органів комбайна:

;

де N_п – питома потужність для приведення в дію робочих органів комбайна, кВт; N_п =0,33 N_н.

Отже, кН.

Визначаємо тяговий опір R_т кН на переміщення причепа з потрібною вагою:

;

де, G_п – вага причепа, кН;

G_в – вага вантажу, кН;

;

де, V – об’єм кузова причепа, м³;

γ – об’ємна маса соломи, т/м³.

Отже, .

.

Визначаємо загальний тяговий опір комбайна R_к, кН:

;

.

Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля комбайна за формулою:

.

2.3. Визначення змінної продуктивності агрегату і погектарної витрати палива

1. Змінну продуктивність агрегату визначаємо за формулою:

;

де В_р – робоча ширина захвату агрегату:

;

де В_м – конструктивна ширина захвату агрегату, м;

β – коефіцієнт використання ширини захвату агрегату;

v_р – робоча швидкість руху агрегату, км/год;

Т_р – робочий час зміни:

;

де Т_зм – час зміни, год. (Т_зм = 7 годин.)

τ – коефіцієнт використання часу зміни. [ дод. З]

2. Годинну витрату палива визначаємо за формулою:

;

де Q_p, Q_х, Q_з – відповідно годинна витрата палива при виконанні роботи, на холостому ходу, на зупинках із працюючим двигуном, кг/год;

Т_р, Т_х, Т_з – відповідно час роботи, холостих ходів, зупинок, год;

;