5. Функціонально стилістична диференціація сучасної української літературної мови.

Л іте­ратурна мова залежно від її функцій, спрямування і суспільного при­значення може характеризуватися певними специфічними засобами, не втрачаючи, звичайно, своїх загальнонародних властивостей. Різновиди літературної мови, що об'єднують мовні одиниці за їх функціональним призначенням у певні структури, станов­лять систему функціональних стилів. Саме слово стиль має кілька значень: 1) сукупність ознак, які характеризують мистецтво або ін­дивідуальну манеру художника; 2) сукупність прийомів у викорис­танні засобів мови,; 3) характерна манера поводити­ся, говорити, одягатися і т. ін. Розрізняють загальні та специфічні стилістичні риси. Загальні властиві всім функціональним стилям та відповідним їм жанрам, які виділяються в межах функціонального стилю, Специфіч­ні стилістичні риси характеризують лише окремі функціональні стилі та реалізуються у властивих їм жанрах. У сучасній українській літературній мові виділяють такі функціо­нальні стилі з властивими їм підстилями: 1.Науковий:а)власненауковий;б)науково-навчальний;в)науково-популярний2,Офіційно-діловий : а) законодавчий, б) адміністративно-канцелярський, в) дипломатичний

3. Публіцистичний: а) стиль засобів масової інф. , б) художньо- публіцист., в) науково- публіцист.

4.Художній: а) епічний, б) ліричний. в) комбінований. 5.Розмовний: а) побутовий, б) світський, 6.Релігійний або конфесійний: а) Стиль проповіді, б) стиль богослужбових книг, відправи, в) стиль богословської літератури. Виділяють також епістолярний стиль, ораторський стиль. Поняття ділова українська мова співвідносять здебільшого з дво­ма функціональними різновидами літературної мови - науковим та офіційно-діловим стилями.

6.Характеристика наукового стилю.

Цей різновид літературної мови використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог. При складенні текстів наукового стилю завжди присутній попередній відбір мовних одиниць, стилістичних засобів. Науковий стиль властивий таким жанрам: монографія, наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція. Науковий стиль використовує певний набір мовно-стилістичних засобів: спеціальні слова (терміни), складні синтаксичні конструкції (у яких має місце суворо впорядкований зв'язок, наприклад, за рахунок вставних конструкцій); речення, ускладнені узагальнюючими родовими найменуваннями. Слова вживаються тільки у прямому значенні, використовуються складні речення. Існують підстилі: науково-популярний (теми подано доступно для масового читача), газетно-інформаційний. У науковому стилі не використовуються образні засоби мови, діалектні й вульгарні слова. У текстах наукового стилю часто вживаними є цитати, посилання на першоджерела.

7. Характеристика офіційно- ділового стилю.

Цей стиль вживається в офіційно-діловій сфері суспільного життя: у ділових листах, у діловодстві, у юридичній та законотворчій практиці. Мета офіційно-ділового стилю — інформативність та чіткість викладення цієї інформації. Звичайною формою офіційно-ділового стилю є монолог.В офіційно-діловому стилі завжди присутній попередній відбір мовного матеріалу. Також вироблена система норм і правил заповнення та складання документів, вона викладена у спеціальних нормах і наказах.Офіційно-діловий стиль має свої жанри: устав, протокол, акт, кодекс та ін.В офіційно-діловому стилі використовуються нейтральні мовні одиниці, певна ділова термінологія і фразеологія. Більшість слів реалізують свої прямі значення В офіційно-діловому стилі зазвичай є неприпустимим використання будь-яких експресивних мовно-стильових прийомів і засобів.

Офіційно-діловий стиль потребує максимально точного викладення думки, це має запобігти подвійному або неточному різнобічному тлумаченню змісту документів. Лексика офіційно-ділового стилю є термінологізованою за рахунок спеціальних сталих виразів та термінів: дипломатичних, юридичних, законотворчих, суспільно-політичних.