- •1. Мова і мовлення в житті людини. Функції мови.
- •2.Українська мова:походження, етапи розвитку, сучасний стан і перспективи функціонування.
- •3. Українська національна і літературна мова. Ознаки літературної мови.
- •4. Поняття мовної норми і її види.
- •5. Функціонально стилістична диференціація сучасної української літературної мови.
- •6.Характеристика наукового стилю.
- •7. Характеристика офіційно- ділового стилю.
- •8.Характеристикатика публіцистичного стилю.
- •9.Характеристика художнього стилю.
- •10. Характеристика розмовного стилю.
- •11. Характеристика конфесійного стилю.
- •12. Характеристика епістолярного стилю.
- •13. Усна й писемна форма форма професійного мовлення.
- •14.Документ, його функції.
- •15. Класифікація сучасних документів.
- •16. Реквізити та основні вимоги до їх оформлення.
- •18. Резолюція.
- •17. Текст як основний реквізит документа.
- •18. Загальні вимоги до оформлення ділових паперів.
- •19.Особливості мови ділових паперів, засоби стандартизації.
- •20. Загальні вимоги до культури усного професійного мовлення.
- •21. Наголос та його види. Функції наголосу
- •22. Норми наголошування сучасної літературної мови
- •23. Норми літературної вимови
- •24. Засоби милозвучності ( евфонії).
- •25. Види і жанри усного професійного мовлення.
- •26. Характеристика жанрів публічного монологічного мовлення.
- •27. Структура публічного виступу.
- •28. Характеристика жанрів приватного діалогічного мовлення.
- •29. Український мовленнєвий етикет, його види, тональність
- •30. Невербальні засоби професійного спілкування.
- •31. Лексичні норми професійного спілкування.
- •32. Лексика української мови за походженням.
- •33. Активна і пасивна лексика української мови. Неологізми у сфері проф..Мовлення.
- •34. Функціональна диференціація лексики української мови.
- •35. Професійна лексика.
- •36. Омоніми, пароніми, синоніми, антоніми та їх функції в мові проф. Спілкування.
- •39. Труднощі визначення роду іменників (рід іменників на позначення професій, звань, посад; незмінювані іменники іншомовного походження, абревіатури).
- •42.Нормативність творення та вживання форм ступенів порівняння прикметників у фаховій мові.
- •43. Функціонування числівників у мові професійного спілкування. Словозміна числівників.
- •44. Поєднання числівників з іменниками. Числівники у складі інших слів.
- •45. Нормативність уживання граматичних форм займенника.
- •46. Особливості вживання дієслівних форм у мові професійного спілкування.
- •47. Прийменники в мові професійного спілкування. Синонімія прийменникових конструкцій української мови.
- •48. Синтаксичні норми мови професійного спілкування.
- •49. Порядок слів у реченні.
- •50. Складні випадки керування.
- •51. Координація присудка з простим і складеним підметом.
- •53. Пунктуаційні норми (розділові знаки у простому та складному реченні, правила оформлення прямої і непрямої мови, цитат).
1. Мова і мовлення в житті людини. Функції мови.
Мова - це єдина, цілісна, складна система знаків: звуків, слів, речень, яка служить для називання предметів, явищ об'єктивної дійсності та понять, є засобом спілкування, обміну думками і формування думок. Це- найважливіше знаряддя соціалізації людини. Формою існування мови є мовлення - конкретний, практичний вияв мови, „мова в дії", реалізація мови у різних сферах життєдіяльності. Є різні функції мови: Комунікативна функція. є засобом спілкування і порозуміння між людьми. Вона є важливою для кожної людини, для існування суспільства і для життя самої мови. Мислетворча функція. Мова - засіб людського мислення: творення, оформлення і вираження думки. Мислення - це внутрішнє мовлення. Номінативна функція. Мова є засобом називання усіх предметів, ознак, дій, кількості, усього навколишнього світу, реальних та ірреальних сутностей. Пізнавальна функція. Мова - засіб пізнання світу і накопичення людського досвіду. Культурологічна функція. Мова - носій культури, засіб нагромадження суспільно-історичного, культурного надбання народу - творця мови. Естетична функція. Мова - засіб творення позитивних емоцій, краси. Експресивна функція. Мову вживають не лише для простого повідомлення, а й для вияву своїх переживань, почуттів, емоцій. Ідентифікаційна функція Завдяки мові ми усвідомлюємо себе українцями, відчуваємо свою спільність з тими, хто далеко від нас, із тими, хто жив до нас Етична функція Мова - засіб дотримання норм поведінки, моральних правил. Фатична функція. Фатична комунікація - це обмін неінформативними з погляду реальної комунікації повідомленнями, які виконують важливу етикетну функцію. Є ще такі ф-ції як Волюнтативна -Прохання, запрошення поради.., Виховна, Магічно –містична( Гіпнотична і магічна сила слова).
2.Українська мова:походження, етапи розвитку, сучасний стан і перспективи функціонування.
Українська мова належить до індоєвропейської сім’ї мов ,слов’янської групи і східнослов’янської підгрупи мов.. Вона має свої особливості на фонетичному, морфологічному рівнях. Це підтверджується також на рівнілексики, фразеології та правопису. Питання походження української мови досі є предметом особливої уваги науковців. Традиційно вважали, що українська мова походить із давньоруської як мови спільної для трьох братніх народів (українського, російського та білоруського) і сформувалась на основі її південноруських діалектів. Але є й прихильники теорії самостійницького розвитку такі як, мовознавець В. Німчук" . Він науково доводить, що говорити про розвиток сучасних східнослов'янських мов з єдиної монолітної давньоруської мови немає підстав. У своєму розвитку українська мова пройшла кілька етапів. Поширеною є періодизація, запропонована О. Горбачем: 1) Протосхіднослов'янська доба 500/800-900/1000 по Хр; 2) Старо-українська доба 900/1000- 1350 по Хр; 3) Середньо-українська доба 1350/1400- 1750/1800 4) Ново-українська доба 1780/1800-XX вік. За теорією Ю. Шевельова, слід виділяти чотири періоди: 1) прото-українська мова (УІІ-ХІ ст.); 2)староукраїнська (ХІ-ХІУ ст.); 3) серед-ньоукраїнська (кінця XIV - початку XVIII ст.); 4) нова українська мова.
Перспективи і сучасний стан????