- •1.Предмет трудового права: індивідуальні й колективні трудові відносини.
- •2.Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3.Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5.Джерела трудового права: поняття, види, особливості.
- •6.Понятие принципов трудового права
- •8.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •9.Трудове законодавство: поняття, структура, сфера дії.
- •10.Міжнародна організація праці, її структура, основні напрями діяльності.
- •11.12. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •13.Поняття, види, правова організація працевлаштування.
- •14.Правовий статус безробітного.
- •15. Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура
- •16.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження.
- •17.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •18.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін.).
- •19.Зміст і форма трудового договору.
- •20.Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •21.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •22.Суміщення професій (посад) та його значення.
- •23. Трудовой договор про работу по совместительству.
- •24. Трудовой договор с молодым специалистом
- •25.Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •26.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
- •28.Атестація працівників та її значення.
- •29.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •30.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •31.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •32.Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •1. Угода сторін
- •2. Закінчення строку
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу
- •5. Переведення працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду
- •6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці
- •7. Набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження даної роботи
- •8. Підстави, передбачені контрактом
- •33.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •2. Винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу
- •3. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи
- •34.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •35.Поняття і види робочого часу.
- •36.Режим та облік робочого часу.
- •37.Поняття і види часу відпочинку.
- •38. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
- •39.Порядок надання щорічних відпусток (основні й додаткові).
- •40.Правове визначення поняття заробітної плати та її структура.
- •41.Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •42. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •44.Системи заробітної плати.
- •45.Порядок обчислення середньої заробітної плати.
- •46.Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •47.Поняття і види компенсаційних виплат.
- •48.Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •49.Заохочення за успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування.
- •50.Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •51.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •52.Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •53.Види матеріальної відповідальності працівників.
- •54.Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування.
- •55.Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •56. Поняття охорони праці на виробництві та її забезпечення
- •57.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •59.Поняття і види трудових спорів.
- •60.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •61.Колективні трудові правовідносини: поняття,особливості,види.
- •62. Поняття та форми соціального діалогу в сфері праці
- •63. Рівні та сторони соціального діалогу у сфері праці
- •64.Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії її діяльності».
- •65.Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •66.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •67.68. Поняття і сторони колективних угод, сфера їхньої дії.
- •69.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •70. Право на соціальний захист у системі прав людини: поняття та зміст
- •71. Конституційні засади права на соціальний захист в Україні
- •72. Форми та види соціального захисту в Україні.
- •73. Основні напрямки пенсійної реформи в Україні.
- •74.Поняття та предмет права соціального захисту в Україні.
- •75.Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •77. Метод права соціального забезпечення в Україні
- •78.Система права соціального забезпечення
- •79. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- •80. Загальні (галузеві) принципи права соціального забезпечення
- •81. Поняття, особливості та класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •82. Закони України як джерела права соціального забезпечення
- •83.Міжнародні акти як джерела права соціального забезпечення
- •84. Поняття та види державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення
- •85. Поняття та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •86. Субєкти загальнообовязкого державного соціального страхування, їх права та обов’язки та відповідальність.
- •88. Обєкти соціального страхування. Страховий ризик та страховий випадок.
- •89. Характеристика основних страхових соціальних випадків.
- •90. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •91. Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
- •93. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Допомога по безробіттю
- •94. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві
- •96. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні за Законом України «Про державне пенсійне страхування».
- •97. Види пенсійних виплат і соціальних послуг за Законом України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.»
- •98. Страховий стаж у солідарній системі
- •101. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •102. Державна соціальна допомога: поняття та загальна характеристика.
- •103. Соціальні послуги, їх форма ,види, принципи та суб’єкти надання.
- •104. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •105. Медична допомога її види та правове регулювання
67.68. Поняття і сторони колективних угод, сфера їхньої дії.
Колективні угоди є актами соціального партнерства, зміст яких охоплює норми права, прийняті за домовленістю сторін, досягнутою у процесі проведення колективних переговорів. Колективні угоди містять положення, що є обов'язковими для роботодавців і їх об'єднань, представників найманих працівників і їх об'єднань, органів державної виконавчої влади. Умови колективних угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, що їх підписали. Тому колективні угоди є нормативно-правовими договорами.
Згідно із Законом "Про колективні договори і угоди" розрізняють такі колективні угоди:
генеральна угода, що укладається на державному (всеукраїнському) рівні;
галузеві угоди, що укладаються на галузевому рівні;
регіональні угоди, що укладаються на регіональному (адміністративно-територіальному) рівні.
В Україні поступово сформувалася практика укладення колективних угод. Наприклад, за останні десятиріччя в Україні було укладено кілька генеральних угод:
Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об'єднаннями України (1995 р.);
Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Українським союзом промисловців і підприємців та профспілковими об'єднаннями України на 1997—1998 роки;
Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999—2000 роки. Її дія була продовжена на 2001 р.;
Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2002—2003 роки;
Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004-2005 роки.
Сторонами генеральної угоди є професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та роботодавці, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнята більшість найманих працівників держави. Відповідно сторонами галузевої угоди є роботодавці і їх об'єднання, профспілки або об'єднання профспілок та інших представницьких організацій працівників, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу їх дії. Угода на регіональному рівні укладається між місцевими органами державної влади або регіональними об'єднаннями підприємців, якщо вони мають відповідні повноваження, і об'єднаннями профспілок чи іншими уповноваженими найманими працівниками органами.
Закон "Про колективні договори і угоди" встановив загальні вимоги до змісту колективних угод. Зміст генеральної угоди охоплює взаємні домовленості сторін щодо встановлення гарантій праці і забезпечення продуктивності зайнятості, мінімальних соціальних гарантій оплати праці та умов зростання фондів оплати праці, встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, регулювання трудових відносин, режиму роботи і відпочинку, умов охорони праці і навколишнього природного середовища, задоволення духовних потреб населення тощо. У сфері оплати праці сторони можуть встановити перелік мінімальних гарантованих розмірів доплат, надбавок, компенсацій, що мають міжгалузевий характер, передбачити заходи для підвищення реальної заробітної плати, зростання основної частки заробітної плати у середній заробітній платі. Сторони можуть домовитися в галузевих (регіональних) угодах щодо мінімальних розмірів ставок (окладів) заробітної плати як гарантії в оплаті праці найманих працівників.
Генеральна угода визначає основні принципи і норми соціально-економічної політики і правового регулювання трудових відносин, угодою ж на регіональному рівні регулюються норми соціального захисту найманих працівників у межах адміністративно-територіальної одиниці. Причому угоди нижчого рівня не можуть погіршувати становище найманих працівників порівняно з генеральною угодою. Її положення є обов'язковими для застосування під час ведення колективних переговорів і укладення колективних договорів та угод нижчого рівня як мінімальні гарантії. Угоди нижчого рівня можуть встановлювати вищі порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації та пільги.