63. Рівні та сторони соціального діалогу у сфері праці

Соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі. До сторін соціального діалогу належать: на національному рівні - профспілкова сторона, суб'єктами якої є об'єднання професійних спілок, які мають статус всеукраїнських; сторона роботодавців, суб'єктами якої є об'єднання організацій роботодавців, які мають статус всеукраїнських; сторона органів виконавчої влади, суб'єктом якої є Кабінет Міністрів України; на галузевому рівні - профспілкова сторона, суб'єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об'єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона роботодавців, суб'єктами якої є всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади; на територіальному рівні - профспілкова сторона, суб'єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона роботодавців, суб'єктами якої є організації роботодавців та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сторона органів виконавчої влади, суб'єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством; на локальному рівні - сторона працівників, суб'єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників; сторона роботодавця, суб'єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця. Для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах та у міжнародних заходах склад суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців визначається за критеріями репрезентативності.

64.Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії її діяльності».

Права та обов’язки профспілок закріпленні в розділі 2 цього закону (16 статей).

Права профспілок їх об’єднань:

представляти і захищати права та інтереси членів профспілок (ст.19);

ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод (ст.20);

захист прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю (ст. 21);

забезпечення зайнятості населення (ст.22);

соціальний захист та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян (ст.23);

у галузі соціального страхування (ст.24, як представники застрахованих осіб);

в управлінні підприємствами та при зміні форм власності (ст.25, представляють права та інтереси працівників);

у вирішенні трудових спорів (ст. 26);

на організацію страйків та проведення інших масових заходів (ст.27, право на організацію та проведення страйків і т.д.);

на інформацію з питань праці та соціально-економічного розвитку (ст.28);

на створення навчальних, культурно-освітніх закладів, дослідних та інших організацій (ст.29);

повноваження щодо питань охорони здоров'я громадян, фізичної культури, спорту, туризму та охорони довкілля (ст.30);

у сфері захисту духовних інтересів трудящих (ст.31);

у захисті житлових прав громадян (ст.32);

щодо притягнення до відповідальності посадових осіб (ст.33);

на господарську та фінансову діяльність (ст.35).

Обов’язки:

щодо захисту прав та інтересів своїх членів (ст.36).