- •1.Предмет трудового права: індивідуальні й колективні трудові відносини.
- •2.Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3.Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5.Джерела трудового права: поняття, види, особливості.
- •6.Понятие принципов трудового права
- •8.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •9.Трудове законодавство: поняття, структура, сфера дії.
- •10.Міжнародна організація праці, її структура, основні напрями діяльності.
- •11.12. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •13.Поняття, види, правова організація працевлаштування.
- •14.Правовий статус безробітного.
- •15. Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура
- •16.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження.
- •17.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •18.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін.).
- •19.Зміст і форма трудового договору.
- •20.Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •21.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •22.Суміщення професій (посад) та його значення.
- •23. Трудовой договор про работу по совместительству.
- •24. Трудовой договор с молодым специалистом
- •25.Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •26.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
- •28.Атестація працівників та її значення.
- •29.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •30.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •31.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •32.Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •1. Угода сторін
- •2. Закінчення строку
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу
- •5. Переведення працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду
- •6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці
- •7. Набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження даної роботи
- •8. Підстави, передбачені контрактом
- •33.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •2. Винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу
- •3. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи
- •34.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •35.Поняття і види робочого часу.
- •36.Режим та облік робочого часу.
- •37.Поняття і види часу відпочинку.
- •38. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
- •39.Порядок надання щорічних відпусток (основні й додаткові).
- •40.Правове визначення поняття заробітної плати та її структура.
- •41.Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •42. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •44.Системи заробітної плати.
- •45.Порядок обчислення середньої заробітної плати.
- •46.Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •47.Поняття і види компенсаційних виплат.
- •48.Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •49.Заохочення за успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування.
- •50.Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •51.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •52.Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •53.Види матеріальної відповідальності працівників.
- •54.Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування.
- •55.Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •56. Поняття охорони праці на виробництві та її забезпечення
- •57.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •59.Поняття і види трудових спорів.
- •60.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •61.Колективні трудові правовідносини: поняття,особливості,види.
- •62. Поняття та форми соціального діалогу в сфері праці
- •63. Рівні та сторони соціального діалогу у сфері праці
- •64.Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії її діяльності».
- •65.Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •66.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •67.68. Поняття і сторони колективних угод, сфера їхньої дії.
- •69.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •70. Право на соціальний захист у системі прав людини: поняття та зміст
- •71. Конституційні засади права на соціальний захист в Україні
- •72. Форми та види соціального захисту в Україні.
- •73. Основні напрямки пенсійної реформи в Україні.
- •74.Поняття та предмет права соціального захисту в Україні.
- •75.Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •77. Метод права соціального забезпечення в Україні
- •78.Система права соціального забезпечення
- •79. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- •80. Загальні (галузеві) принципи права соціального забезпечення
- •81. Поняття, особливості та класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •82. Закони України як джерела права соціального забезпечення
- •83.Міжнародні акти як джерела права соціального забезпечення
- •84. Поняття та види державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення
- •85. Поняття та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •86. Субєкти загальнообовязкого державного соціального страхування, їх права та обов’язки та відповідальність.
- •88. Обєкти соціального страхування. Страховий ризик та страховий випадок.
- •89. Характеристика основних страхових соціальних випадків.
- •90. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •91. Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
- •93. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Допомога по безробіттю
- •94. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві
- •96. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні за Законом України «Про державне пенсійне страхування».
- •97. Види пенсійних виплат і соціальних послуг за Законом України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.»
- •98. Страховий стаж у солідарній системі
- •101. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •102. Державна соціальна допомога: поняття та загальна характеристика.
- •103. Соціальні послуги, їх форма ,види, принципи та суб’єкти надання.
- •104. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •105. Медична допомога її види та правове регулювання
47.Поняття і види компенсаційних виплат.
Компенсаційні виплати - це суми, які виплачуються працівникам понад оплату за працю для компенсації витрат, пов'язаних з виконанням ними своїх трудових обов'язків, а також витрат у зв'язку з переїздом на роботу в іншу місцевість.
Відповідно до КЗпП України до них належать:
компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість (ст. 120);
компенсація витрат, пов'язаних з службовим відрядженням (ст.121);
компенсація за зношування інструментів, які належать працівнику (ст. 125).
Компенсаційні виплати відшкодовують видатки працівника у зв'язку з відрядженням, з переїздом працівника на роботу в іншу місцевість, за невиданий спецодяг, зношування особистого інструменту працівника та в інших випадках, установлених законодавством України.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк в іншу місцевість для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Термін відрядження визначається керівниками та їх заступниками, але не може перевищувати одного місяця, а за кордон - двох місяців. Строк відрядження працівників, які направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів. Направлення у відрядження оформляється наказом керівника.
За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посади) і середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок за час відрядження, в тому числі і за час перебування у дорозі.
Не вважається відрядженням роз'їзний характер роботи (наприклад, провідник пасажирського вагона, льотчик та ін.) Працівникам відшкодовуються витрати по найму жилого приміщення та вартість проїзду до місця відрядження і назад до місця постійної роботи, а також виплачуються добові за встановленими нормами. Роботодавець має право самостійно встановлювати замість добових окладів працівникам, направленим для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівникам, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, виплати у розмірах, передбачених колективним договором або угодою сторін.
Окрім того, працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це пов'язано з переїздом в іншу місцевість, виплачується заробітна плата за дні збору в дорогу й улаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час знаходження в дорозі.
Компенсація за зношування інструментів виплачується працівникам, які використовують свої інструменти для виконання трудових обов'язків. Розмір і порядок виплати цієї компенсації в централізованому порядку не визначені. Винятком із цього правила є компенсація за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок.
Розмір компенсації за зношування інструментів встановлюється за угодою сторін у трудовому договорі або в колективному договорі пропорційно ступеня амортизації цих інструментів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» від 2 березня 1998 р. № 255 працівникові виплачуються:
вартість проїзду працівника і членів його сім'ї у порядку і розмірах, передбачених для службових відряджень. Вказані виплати не проводяться, якщо роботодавець надає для цього відповідні засоби пересування;
витрати на перевезення майна залізничним, водним і автомобільним транспортом вагою до 500 кг на самого працівника і до 150 кг на кожного члена сім'ї, який переїжджає; добові працівнику за кожний день перебування у дорозі; одноразова допомога самому працівникові у розмірі місячного посадового окладу чи тарифної ставки за новим місцем роботи і кожному члену сім'ї, який переїжджає в розмірі 25 відсотків допомоги самого працівника;
заробітна плата за дні підготовки до переїзду і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів. За угодою сторін зазначені компенсації можуть виплачуватися в підвищеному розмірі.
Розміри компенсації, порядок їх виплати й надання гарантій, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв'язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення навчального закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору встановлюються законодавством. Компенсацію виплачують за рахунок наступних коштів:
власні кошти підприємства, установи, організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи, організації, які фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, а також кошті, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.