- •1.Предмет трудового права: індивідуальні й колективні трудові відносини.
- •2.Поняття трудового права як галузі права. Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного права, права соціального забезпечення, цивільного процесу.
- •3.Поняття та особливості методу трудового права в умовах переходу до ринкових відносин.
- •4.Система трудового права як галузі права.
- •5.Джерела трудового права: поняття, види, особливості.
- •6.Понятие принципов трудового права
- •8.Поняття і класифікація суб'єктів трудового права.
- •9.Трудове законодавство: поняття, структура, сфера дії.
- •10.Міжнародна організація праці, її структура, основні напрями діяльності.
- •11.12. Поняття, форми та державні гарантії (загальні й додаткові) зайнятості населення.
- •13.Поняття, види, правова організація працевлаштування.
- •14.Правовий статус безробітного.
- •15. Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура
- •16.Трудова правосуб'єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження.
- •17.Ознаки трудової правосуб'єктності роботодавця.
- •18.Поняття та сторони трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов'язаних із працею (підряду, доручення, авторського договору та ін.).
- •19.Зміст і форма трудового договору.
- •20.Загальний порядок укладення трудового договору, його оформлення.
- •21.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •22.Суміщення професій (посад) та його значення.
- •23. Трудовой договор про работу по совместительству.
- •24. Трудовой договор с молодым специалистом
- •25.Поняття та види переведень на іншу роботу.
- •26.Переміщення на інше робоче місце, зміна істотних умов праці та їх правові наслідки.
- •27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
- •28.Атестація працівників та її значення.
- •29.Поняття і випадки відсторонення від роботи.
- •30.Класифікація підстав припинення трудового договору.
- •31.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •32.Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •1. Угода сторін
- •2. Закінчення строку
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу
- •5. Переведення працівника на інше підприємство або перехід на виборну посаду
- •6. Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці
- •7. Набрання законної сили вироком суду, що виключає можливість продовження даної роботи
- •8. Підстави, передбачені контрактом
- •33.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •2. Винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу
- •3. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи
- •34.Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •35.Поняття і види робочого часу.
- •36.Режим та облік робочого часу.
- •37.Поняття і види часу відпочинку.
- •38. Поняття та види відпусток за трудовим законодавством
- •39.Порядок надання щорічних відпусток (основні й додаткові).
- •40.Правове визначення поняття заробітної плати та її структура.
- •41.Сфери регулювання заробітної плати, їх співвідношення.
- •42. Мінімальна заробітна плата та умови визначення її розміру.
- •44.Системи заробітної плати.
- •45.Порядок обчислення середньої заробітної плати.
- •46.Поняття і види гарантійних виплат і доплат.
- •47.Поняття і види компенсаційних виплат.
- •48.Поняття і засоби забезпечення дисципліни праці.
- •49.Заохочення за успіхи в роботі: поняття, підстави, види, порядок застосування.
- •50.Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •51.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •52.Поняття, підстава та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •53.Види матеріальної відповідальності працівників.
- •54.Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування.
- •55.Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.
- •56. Поняття охорони праці на виробництві та її забезпечення
- •57.Організація охорони здоров'я працівників на підприємстві.
- •59.Поняття і види трудових спорів.
- •60.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •61.Колективні трудові правовідносини: поняття,особливості,види.
- •62. Поняття та форми соціального діалогу в сфері праці
- •63. Рівні та сторони соціального діалогу у сфері праці
- •64.Права та обов'язки профспілок за Законом України «Про професійні спілки,їх права та гарантії її діяльності».
- •65.Повноваження організації роботодавців та їх об'єднань за Законом України «Про організації роботодавців».
- •66.Поняття і сторони колективного договору, сфера його укладення.
- •67.68. Поняття і сторони колективних угод, сфера їхньої дії.
- •69.Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •70. Право на соціальний захист у системі прав людини: поняття та зміст
- •71. Конституційні засади права на соціальний захист в Україні
- •72. Форми та види соціального захисту в Україні.
- •73. Основні напрямки пенсійної реформи в Україні.
- •74.Поняття та предмет права соціального захисту в Україні.
- •75.Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •77. Метод права соціального забезпечення в Україні
- •78.Система права соціального забезпечення
- •79. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- •80. Загальні (галузеві) принципи права соціального забезпечення
- •81. Поняття, особливості та класифікація джерел права соціального забезпечення.
- •82. Закони України як джерела права соціального забезпечення
- •83.Міжнародні акти як джерела права соціального забезпечення
- •84. Поняття та види державних соціальних стандартів і державних соціальних гарантій у сфері соціального забезпечення
- •85. Поняття та види загальнообов’язкового державного соціального страхування.
- •86. Субєкти загальнообовязкого державного соціального страхування, їх права та обов’язки та відповідальність.
- •88. Обєкти соціального страхування. Страховий ризик та страховий випадок.
- •89. Характеристика основних страхових соціальних випадків.
- •90. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •91. Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
- •93. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Допомога по безробіттю
- •94. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві
- •96. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні за Законом України «Про державне пенсійне страхування».
- •97. Види пенсійних виплат і соціальних послуг за Законом України «Про Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.»
- •98. Страховий стаж у солідарній системі
- •101. Система та принципи недержавного пенсійного забезпечення.
- •102. Державна соціальна допомога: поняття та загальна характеристика.
- •103. Соціальні послуги, їх форма ,види, принципи та суб’єкти надання.
- •104. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
- •105. Медична допомога її види та правове регулювання
27. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки
Статтею 32 КЗпП України передбачено, що у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці роботодавцю надано право змінювати істотні умови праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. При цьому він зобов'язаний попередити працівників про це не пізніше ніж за 2 місяці. А якщо працівник не погоджується на зміну істотних умов праці, то допускається його звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП України.
Змінами в організації виробництва та праці є об'єктивно необхідні дії роботодавця, обумовлені, за загальним правилом, приватизацією, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, впровадженням нової техніки, нових технологій, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників, створення безпечних умов праці, поліпшення санітарно-гігієнічних її умов'. У законодавстві визначення цього поняття немає.
Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" наводить приблизний перелік обставин, що можуть розглядатися як зміни в організації виробництва та праці. Це —раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі
перехід на бригадну форму організації праці, і навпаки; впровадження передових методів, технологій; запровадження на законодавчому рівні обов'язкового укладення контрактів з працівниками тощо. *
До умов праці, які дозволяється змінювати роботодавцю у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, відносять: системи та розміри оплати праці, пільги, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, розряди, найменування посад та інші. Перелік цих умов не є вичерпним.
І хоча правомірність проведення зміни істотних умов праці ставиться в залежність від наявності змін в організації виробництва та праці, у законі не йдеться про правові наслідки недотримання цієї вимоги. З цього приводу Пленум Верховного Суду України зазначає у п. 31 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів", що коли при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку із зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладанням на роботодавця обов'язку відновити працівникові попередні умови праці.
28.Атестація працівників та її значення.
Атестація працівників — найважливіша складова системи роботи з кадрами, з допомогою якої керівник має змогу вдосконалювати кадровий склад підприємства, установи чи організації.
Проведенню атестації повинна передувати підготовча й організаційна робота. Кадрова служба підприємств, організацій чи установи готує пропозиції щодо складу атестаційної комісії, термінів і графіків проведення атестації, визначає кількість і складає списки працівників, котрі підлягають атестації, роз'яснює мету і порядок проведення атестації, здійснює підготовку необхідних для атестації документів.
Атестації підлягають особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі або організації понад один рік.
Не підлягають атестації працівники, які працюють на підприємстві, в установі чи організації або на посаді менше року, вагітні жінки, керівники державних підприємств, яких призначає на посаду Кабінет Міністрів України, а також особи передпенсійного віку. Слід зазначити, що працівники перед пенсійного віку і вагітні жінки можуть за власним бажанням пройти атестацію.
Атестація працівників здійснюється в індивідуальному порядку. На кожного з них складається відгук-характеристика, яку підписує безпосередній керівник, і заповнюється атестаційний лист.
Не пізніше ніж за два тижні до початку атестації працівник, що підлягає атестації, повинен бути ознайомлений зі своїм відгуком-характеристикою. Якщо працівник не згоден з її змістом, керівник виносить її на обговорення трудового колективу структурного підрозділу, пропозиції якого разом з характеристикою подаються атестаційній комісії. Атестаційний лист і відгук-характеристика подаються атестаційній комісії не пізніше ніж за три дні до початку атестації.
Рішення атестаційної комісії ухвалюється відкритим голосуванням у відсутності працівника, який проходить атестацію. Результати атестації визначаються шляхом голосування. Засідання атестаційної комісії вважається правомочним у присутності 2/3 її складу.