§ 37. Структурні типи складних синтаксичих цілих

Залежно від способу зв'язку між реченнями, що утворюють складне синтаксичне ціле, серед останніх розрізняють два основні структурні типи:

1) складні синтаксичні цілі з паралельним зв'язком компонентів;

2) складні синтаксичні цілі з ланцюговим зв'язком компонентів. За паралельного зв'язку речення відносно самостійні, не пов'язані

граматично з іншими; вони поєднані між собою лише смисловими відношеннями, що випливають із семантичної структури тексту. Паралельні зв'язки між частинами базуються на смислових відношеннях переліку, зіставлення або протиставлення. Такі складні синтаксичні цілі використовуються для опису послідовно змінюваних, незалежних одна від одної подій, станів картин чи дій, що відбуваються водночас: Осінь. Дерева ронять листя, трава й квіти в 'януть, сохнуть, насіння їхнє на землю осипається. Тварини також до зими готуються. Мандрівні птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у вирій. Маленькі звіринки запасають у своїх коморах їжу, лагодять і утеплюють свої житла та самі зодягаються в теплу зимову шубку. Комахи під кору дереву різні щілинки ховаються. Так усе живе - і рослини, і тварини - готується до довгої та холодної зими (В. Чапліна). Тут кожне речення самостійне. Перше речення служить зачином, наступні характеризуються синтаксичним паралелізмом.

За ланцюгового зв'язку речення характеризуються меншою самостійністю. Семантична цілісність складного синтаксичного цілого за такого зв'язку досягається шляхом повторення окремих елементів або заміщення їх займенниками. Речення немовби проникають одне в одне, розкриваючи тему: Буває, що затихають чарівні звуки якоїсь мови, вона перестає бути засобом усного спілкування. Така мова зберігається лише в пам ятках давнього письменства. Такою мовою є, наприклад, давньогрецька. Мова немовби вмирає і заховує свою красу у нетлінних творіннях художників слова. Тому називають її мертвою. Але подібний стан іноді є відносним. Бо деякі мертві мови продовжують життя в сучасних мовах, мовах-нащадках, що розвивалися на їхній основі (І. Вихованець).

У межах складного синтаксичного цілого можуть сполучатися паралельний і ланцюговий зв'язки, це так звані змішані складні синтаксичні

цілі: Стояла середина серпня, якраз та пора, коли найліпше ловіти рибу, бо вона порозкошувалася за весну й виросла за літо. Туман не був густий, безпросвітний і холодний, а легкий, сизий і теплий.

Озеро з одного боку обіймав ліс, а з другого, відразу за очеретами, його облягали осушені болота. Нічого цього не було видно за туманом. У ньому стіною подрімували сосни: ліс начеб не виявляв ознак свого життя, а біля нього сонно дихало озеро, зупинившись у своїх берегах. Врочиста тиша й солодка непорушність огортали світ, як це завжди буває перед сходом сонця (Б, Харчук).

Складне синтаксичне ціле не слід ототожнювати з абзацом, який належить до інтонаційно-синтаксичних одиниць. Абзац - це пов'язана змістом частина тексту від одного відступу до іншого. Це може бути опис нового етапу в розвитку дії, характеристика нового персонажа твору, авторський відступ. Поділ тексту на абзаци залежить від жанру твору, стилістичних особливостей його. Найчастіше складне синтаксичне ціле містить кілька абзаців, але часто збігається з абзацом.