- •32. Народна картина «Козак Мамай». Її зміст та символічність образів
- •33.Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія.
- •34. Рококо і класицизм в укр..Мистецтві.
- •35. Історичні умови культурного розвитку в Україні у 19 ст.
- •36.Доба романтизму в укр.. Культурі
- •37.Реалізм як творчий метод: умови виникнення, характерні риси, провідні майстри.
- •38.Імпресіонізм в кр. Культурі
- •39.Становлення професійного театру вУкр. (19ст)
- •40. Історичні умови культурного розвитку в Україні у 20 ст
- •41. Стильові напрямки в укр.Мистецтві 20 ст. (модерн, авангард, соцреалізм, постмодернізм)
- •42. Культурне відродження 20х-п.30х рр.. 20 ст.
- •43.Театральна діяльність Леся Курбаса
- •44.Шістидесятництво як культурне явище
- •45. Основні історичні етапи розвитку музики в Україні. Сучасна музична культура
- •46.Основні етапи розвитку укр..Літ-ри. Сучасна укр..Літ-ра. Жанри, представники.
- •47.Укр. В су. Світовому контексті (кіномистецтво, театр, живопис, архітектура)
- •Список пам’яток
- •Трипільський розписний посуд. Енеоліт.*
- •Скіфська пектораль.*
- •Збруцький ідол. Вигляд з чотирьох боків.*
- •Софійський собор у Києві. Хі ст.*
- •Інтер’єр центрального нефа Софійського собору в Києві.*
- •Богоматір Оранта. Мозаїка апсиди Софійського собору в Києві.*
- •Христос Вседержитель (Пантократор). Мозаїка купола Софійського собору в Києві.*
- •Володимирська Богоматір. Ікона. Поч. Хіі ст.*
- •Волинська Богоматір. Ікона. Кінець хііі – поч. Хіу ст.*
- •Замок у Межибожі. Хіу-хуі ст.
- •Замок у Хотині. Хііі-хуі ст.
- •Покровська церква у селі Судківці. Вигляд зі сходу. Ху ст.*
- •Каплиця Боїмів у Львові. 1609-1617.*
- •Вівтар каплиці Боїмів у Львові.*
- •Церква св. Юра в Дрогобичі. Кін. 15-поч. 16 ст.
- •Покровський собор у Харкові. 1689.*
- •Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732.*
- •Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Хі ст., хуііі ст.*
- •Троїцька надбрамна церква в Києво-Печерській Лаврі. 1722-1729.
- •Брама Заборовського Софійського собору в Києві. 18 ст.*
- •Андріївська церква в Києві. Хуііі ст.*
- •Собор св. Юра у Львові. 1746-1762.*
- •Покров Богоматері з портретним зображенням Богдана Хмельницького. Ікона. Перша пол. Хуііі ст.*
- •Христос – Лоза Виноградна. Ікона. Хуіі-хуііі ст. Село Мазепинець Волинської обл.*
- •Різдво Христове. Ікона. Перша пол. Хуііі ст. З Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.*
- •Св. Уляна (портрет Уляни Апостол). Ікона Преображенської церкви в Сорочинцях. Бл. 1732. *
- •Портрет отамана Даниїла Єфремовича. Хуііі ст.*
- •Портрет Василя Дуніна-Борковського. 1701-1703.*
- •Народна картина „Козак-Мамай” („Козак – душа правдивая”).*
- •Спасо-Преображенський собор у Новгороді-Сіверському. 1796-1806.*
- •В.Тропінін. Дівчина з Поділля. 1804-1807.*
- •М.Пимоненко. Святочне ворожіння. 1888.*
- •К.Трутовський. Жінка з полотном. Друга пол. Хіх ст.*
- •Володимирський собор у Києві. 1862-1896.*
- •І.Труш. Портрет Лесі Українки. 1900.
- •А.Куїнджі. Місячна ніч на Дніпрі.*
- •О.Мурашко. Портрет дівчини в червоному капелюсі. 1902-1903.*
- •О.Новаківський. Автопортрет з дружиною. 10-ті рр. Хх ст.*
- •О.Богомазов. На гойдалці. 1907.*
- •О.Богомазов. Київ, Львівська вулиця (Трамвай). 1914.*
- •Ф.Манайло. Скорбота. 1938.*
- •Ф.Кричевський. Наречена. 1910.
- •Т.Яблонська. Життя продовжується. 1971.*
- •Р.Глувко. Ісус Христос у терновому вінку. 1980-ті. *
Портрет Василя Дуніна-Борковського. 1701-1703.*
Видатною пам’яткою українського портретного малярства саме того періоду є портрет В.А. Дуніна-Борковського, який нині зберігається в Чернігівському обласному художньому музеї
. В 1986–1995 рр. реставратор вищої категорії В.І. Цитович в Національному науково-реставраційному центрі провів комплекс реставраційних заходів.
Живопис виконаний змішаною технікою із застосуванням олійних фарб, яєчної темпери і золота.
Композиційна схема портрету для того часу була доволі традиційною. Портретований стоїть майже в центрі зображення. Постать дещо зміщена праворуч і звернена до глядача на три чверті вліво. Її трохи потіснив стіл, вкритий килимом, який звисає майже до підлоги. На столі лежить велика книга, на яку спирається своєю правою рукою В.А. Дунін-Борковський. Кисть правої руки тримає булаву. П.О. Білецький вважав, що атрибут влади настільки “орнаменталізований”, що перетворився на пляму. Більш вірогідно, таке враження зумовлено втратою фарбового шару.
Портрет переяславського полковника Семена Сулими. ХУІІІ ст.*
Автор неизвестен, картина пережила 2 рестоврации, портрет создан в лучших традиціях живописи казацкого барокко, передав характер с психологической точностью. Сесен Сульма – сын извесного полководца Ивана Сулимы. Он участвовал в Бендерском и Крымских походах, исполнял разные дипломатические поручения, принимал участие в завоевании Молдавии и Хотинском походе.
Портрет П.В.Сулими – дружини С.І.Сулими. ХУІІІ ст.*
Автор неизвестен, картина пережила 2 рестоврации, портрет создан в лучших традиціях живописи казацкого барокко, передав характер модели с неимоверной психологической точностью. Она – дочь люблинского полковника и жена переяславського полковника С.И.Сулимы
Портрет Євдокії Журавки з дітьми. ХУІІ ст.*
П.Білецький припускає існування на козацькі Україні особливого різновиду портретного жанру – зображення майбутніх матерів. Про це свідчать портрети Євдокії Журавки та Феодосії Палій, на яких вони зображені у характерній позі – з рукою під серцем – в оточенні дітей.
Портрет-епітафія Феодосії Палій з онуками. ХУІІ ст.
Портрет Феодосії Палєєвої - дружини фастівського та білоцерківського полковника Семена Палія репрезентував представницю козацько-старшинської верстви початку XVIII ст. і був підтвердженням того, що портретний живопис знайшов свого широкого споживача у козацькому середовищі і став суттєвою ознакою приналежності до суспільної верхівки. Увага дослідників зосереджувалась на жіночому вбранні, основними атрибутами якого були "намітка" - біла пов'язка як різновид головного убору заміжньої жінки та парчевий кунтуш. Зображення малоросійської "матрони" часів Мазепи яскраво репрезентувало зовнішній вигляд та вказувало на норми етикету козацької суспільної верхівки, де жодна жінка "не може з'явитися на зустріч без кунтуша, а чоловікам заборонено бачити її у одному корсете, окрім найближчих родичів"