
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
За будовою та характером утворення числівники поділяються на три групи: прості, складні і складені.
Простими називаються числівники, що мають один корінь, наприклад: два, десять, сто, тисяча. До них належать успадковані з давньоруської мови назви чисел першого десятка (від одного до десяти), числівники сорок, сто, тисяча, запозичені з французької мови числівники мільйон, мільярд, збірні (двоє, семеро, десятеро), неозначено-кількісні (багато, кілька, декілька).
Складними називаються числівники, що утворилися з двох числівників,' об'єднаних в одне слово. Це назви чисел другого десятка (одинадцять — дев'ятнадцять), назви десятків (двадцять — дев'яносто), крім сорок, назви сотень (триста — дев'ятсот), деякі збірні (одинадцятеро, двадцятеро), дробові (півтора, півтораста) та неозначено-кількісні (кількадесят, кільканадцять, кількасот) числівники.
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих чи складних числівників, окремо взятих, наприклад: сорок два, п'ятдесят чотири, сто тридцять вісім, дві тисячі сорок два.
Числівники становлять сформований ряд слів, точно визначений і кількісно обмежений. Новими словами розряд числівників не поповнюється, слова типу безліч, сила, маса та інші позначають велику, неокреслену кількість і своїм значенням наближаються до неозначено-кількісного числівника багато. Наприклад: 1. Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (Н.-Лев.). 2.]Ярмарок шумів і гув
259.
як буйна зелена діброва. Море сміху, море гомону-гумору (Вас). Числівники утворюються від давніх за походженням простих числівників першого десятка та від числівників сто, тисяча, сорок, мільйон, мільярд.
Усі складні числівники утворилися від колишніх складених. Наприклад: числівники від одинадцяти до дев'ятнадцяти утворилися з числівника — назви одиниць, прийменника на і числівника десять у місцевому відмінку.
Складені числівники являють собою складені назви, утворені з простих і складних: двадцять сім, триста сорок один, дев'ятсот сімдесят три, одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять.
Збірні числівники утворюються від власне кількісних за допомогою суфікса -оє (двоє, троє) та -еро (четверо, семеро).
Дробові числівники складаються з двох слів — власне кількісного і порядкового (сім дев'ятих, дві сотих).
Числівники у сполученні з іншими словами служать для творення складних іменників і прикметників: сорокаріччя, чотирикутник, трилісник; шестикутний, п'ятдесятирічний.
Числівник nie- (напів-, полу-) у сполученні з іменниковою основою утворює складні іменники і прикметники: південь, південний, полукіпок, напівдикун, напівдикий. Складні іменники і прикметники, першою частиною яких є числівник, пишуться разом.
Завдання. І. Випишіть в окремі колонки прості, складні і складені числівники. Поясніть правопис виділених слів.
Встановлено, що Ніагарський водоспад утворився близько 8—9 тис. років тому. За час свого існування він відступив уже більше як на 11 км.
Ніагарський водоспад відступає з швидкістю 7—10 см, а на окремих ділянках — до 1,5 м за рік. Рано чи пізно він дійде до озера Ері, і тоді Ері відразу видовжиться, як діжка, у якої вибили одну з бічних дощок. Наприкінці 1960-х років Американський водоспад «поставили на ремонт». Його тимчасово осушили і тріщини в дні біля краю уступу забетонували. Це зроблено для того, щоб уповільнити його відступ.
Через Ніагарський водоспад проноситься вся маса води, що витікає з басейну чотирьох Великих озер, в середньому 5900 т щосекунди. Якби надумали цю воду перевозити в цистернах залізницею, довелося б щодоби подавати состав такої довжини, що він три з лишком рази оперізував би земну кулю.
Уся ця маса води, спадаючи, утворює дві водяні стіни
заввишки близько 50 м. Канадський водоспад значно біль ший від Американського: через нього стікає „ усієї води.
(Хрестоматія з фізичної географії)
260.
II. Запишіть цифри словами і поясніть морфологічну будову числівників.
7, 14, 40, 900, 39, 485, 1272, 4, 19, 90, 300, 631, 20, 8, 9, 32, 44, -^, 25, —' TF' 2ТР 39' 199'
III. Замініть словосполучення складними прикметниками або складними числівниками. З'ясуйте різницю в їх значенні і морфологічній будові.
Зразок: Вулиця в 5 кілометрів — п'ятикілометрова вулиця.
1. Дівчинка 8 років. 2. Мороз у ЗО градусів. 3. Ширина в
1 -я- метра. 4. Відстань у 150 метрів. 5. Баркас з 12 веслами.
6. Юнак 19 років. 7. Вага 560 кілограмів. 8. Народ чисельністю 44 мільйони. 9. Будинок з 16 поверхів.
IV. Напишіть відгук на кінофільм, використовуючи числівники,
' § 152. Відмінювання і правопис кількісних числівників
1. Кількісні числівники один, два змінюються за родами. Числівник один змінюється і за числами.
|
Одни |
на Множина |
Н. |
один, одно (одн- |
є) одна одні два, дві |
р. |
одного |
однієї (-ої) одних двох |
д. |
одному |
одній одним двом |
3. |
один, одного |
одну одні, одних два, двох |
0. |
одним |
однією (-ою) одними двома |
м. |
(на) одному |
(на) одній (на) одних (на) двох |
Числівники один, одно (одне) в називному відмінку мають форми прикметників. У середньому роді вживаються дві форми: одно — давніша форма і одне — новіша, що виникла під впливом- прикметників (нове, тихе, гарне).
У непрямих відмінках ці числівники мають закінчення прикметників твердої групи, крім родового й орудного жіночого роду, які мають паралельні форми: одної, одною — прикметникові (червоної, червоною) і однієї, однією — займенникові (тієї, тією).
Числівники два, дві відмінюються, як прикметники твердої групи. За цим зразком відмінюються й числівники обидва, обидві.
2. Кількісні числівники три, чотири і т. д. не мають форм роду і числа, вони мають лише відмінкові форми.
Н. |
три |
чотири |
п'ять |
р. |
трьох |
чотирьох |
п'яти (п'ятьох) |
д. |
трьом |
чотирьом |
п'яти (п'ятьом) |
3. |
три, трьох, чотири, чотирьох |
п'ять, п'яти (п'ятьох) ' |
|
0. |
трьома чотирма |
п'ятьма (п ятьома) |
|
м. |
(на) трьох, (на) чотирьох (на) |
п'яти (п'ятьох) |
|
|
Н. сім |
|
вісім |
|
Р. семи (сімох) |
|
восьми (вісьмох) |
|
Д. семи (сімом) |
|
восьми (вісьмом) |
|
3. сім (сімох) |
|
вісім (вісьмох) |
|
0. сьома (сімома) |
|
вісьма (вісьмома) |
|
М. (на) семи (сімох) |
(на) восьми (вісьмох) |
Числівники три, чотири в усіх відмінках, крім називного, мають однакові форми. Тільки в орудному відмінку є незначна відмінність: трьома має закінчення -ома, а чотирма — закінчення -ма.
3. Складні числівники одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються, як числівник п'ять.
У всіх складних числівниках на -дцять, -десят змінюється лише друга частина.
п. |
иастнаацять |
п ятоесят |
р. |
шістнадцяти (шістнадцятьох) шістнадцяти (шістна- |
п'ятдесяти (п'ятдесятьох) |
д. |
|
п'ятдесяти (п'ятдесятьом) |
|
дцятьом) |
|
3. |
шістнадцять (шістнадцятьох) |
п'ятдесят (п'ятдесятьох) |
0. |
шістнадцятьма (шіст- |
гі'ятдесятьма (п'ятдесятьо- |
|
надцятьома) |
ма) |
м. |
(на) шістнадцяти (шіст- |
(на) п'ятдесяти (п'ятдеся- |
|
надцятьох) |
тьох) |
У родовому, давальному і місцевому відмінках прості числівники п'ять — десять та складні на -дцять, -десят мають, . крім форм на -и, паралельні форми, що виникли під впливом числівників двох, трьох, чотирьох і двом, трьом, чотирьом (п'яти будинків — п'ятьох будинків, десяти учням — десятьом учням).
У числівниках п'ять, шість, дев'ять, десять та в усіх числівниках на -дцять після т пишемо м'який знак. Він зберігається і при відмінюванні перед закінченнями -ох, -ом, -ома (-ма).
У числівнику вісім у непрямих відмінках після с пишемо м'який знак. Числівники на -десят мають твердий звук, лише в паралельних формах на -ох, -ом та в орудному відмінку після т вживається м'який знак: сімдесятьох, сімдесятьом, на сімдесятьох, сімдесятьома, сімдесятьма.
Числівники одинадцять — дев'ятнадцять мають наголошений склад -на-, в паралельних формах непрямих відмінків — наголос на закінченні.
4. Числівники сорок, дев'яносто і сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.
5. Складні числівники на означення сотень відмінюються в обох своїх частинах:
н. |
двісті |
триста |
п'ятсот , |
р. |
двохсот |
трьохсот |
п'ятисот |
д. |
двомстам |
трьомстам |
п'ятистам |
3. |
двісті (двох- |
триста (трьох- |
п'ятсот (п'ятисот) |
|
сот) |
сот) |
|
0. |
двомастами |
трьомастами |
п'ятьмастами |
м. |
(на) двохстах |
(на) трьохстах |
(на) п'ятистах |
Числівник чотириста відмінюється, як триста; числівники шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот, як п'ятсот.
Числівник сто, виступаючи складовою частиною складних числівників, відмінюється в непрямих відмінках у формі множини.
6. Числівники тисяча, мільйон і мільярд відмінюються, як іменники. Числівник тисяча відмінюється, як іменник жіночого роду першої відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як. іменники чоловічого роду другої відміни твердої групи.
7. У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово окремо.
8. Неозначено-кількісні числівники багато, небагато, кілька, декілька відмінюються, як числівники п'ять, шість, але паралельних форм не мають. Числівники кільканадцять, кількадесят відповідно відмінюються, як одинадцять, п'ятдесят, і зберігають паралельні форми.
9. Збірні числівники двоє, троє, п'ятеро та інші у непрямих відмінках мають форми кількісних числівників два, три, п'ять.
10. Дробові числівники відмінюються в чисельнику, як кількісні, а в знаменнику, як порядкові. Наприклад: чотири
" п'ятих поділити на одну сьому. Числівники півтора, півтори (жін. рід), півтораста не відмінюються.
Якщо чисельник дробового числівника одиниця, то знаменник має форму жіночого роду: одна шоста, однієї шостої; одна третя, однієї третьої; одна сота, однієї сотої; якщо чисельник виражений будь-яким іншим числізником, то знаменник має форму родового відмінка множини: три сьомих, трьох сьомих, трьом сьомим; дев'ять тисячних, дев'яти (дев'ятьох) тисячних, .дев'яти (дев'ятьом) тисячним і т. д.
Завдання. І. Провідміняйте подані словосполучення.
263.
Один рік, чотири години, кілька яблук, дванадцять місяців, сорок три кілограми, п'ятеро телят, обидві сестри.
II. Перекладіть текст українською мовою, цифри запишіть словами, поясніть правопис числівників, визначте їх синтаксичну роль.
На земном шаре известно до 2,5 тысячи языков. Многоязычие встречается нередко и в пределах одной страны. Так, по данным начала XX века, в Индии насчитывалось около 200 языков; на американеком континенте в настоящее время несколько сот индейских языков ...
Занимаясь подсчетом заимствованных слов, ученые смогли получить интересные данные. В немецком языке, например, заимствования исчисляются десятками тысяч, а в словарном материале английского языка они составляют более 72. Такое явление не чуждо и древним языкам: в латинском языке более 7000 греческих слов.
Лексика современного русского литературного языка содержит до 10 процентов иноязычных слов.
(Л. Микитич)