
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
Якщо зіставити похідне слово з твірним, то виявимо спільні і відмінні елементи. Наприклад: водяний і вода — спільна частина вод-, відмінні -н-ий і -а; сніговий і сніг — спільна частина сніг-, відмінні -ов-ий; батьківський і батько — спільна частина батьк-, відмінні -івськ-ий і -о.
Спільна частина похідного і твірного-слова, на" базі якої виникає утворюване слово, називається твірною (вивідною) основою^Твірною основою у прикметнику водяний є частина вод-, оскільки вона є спільною з твірним словом вода.
Ті елементи, якими похідне слово відрізняється від твірного, називаються твірними суфіксами і твірними префіксами.^ Наприклад, похідне слово перечитати відрізняється від твірного слова читати префіксом пере-: Похідне слово ба-, рабанщик відрізняється від твірного слова барабан суфіксом -щик. Тому тут твірним виступає суфікс -щик. В інших похідних твірними є префікс і суфікс одночасно: порівняймо похідне слово прибережний і твірне слово берег, твірним тут є префікс при- із суфіксом -Н-.
Для того щоб визначити в похідному слові твірну основу,, треба дібрати твірне слово, зіставивши похідне слово з твірним, виділити в них спільну частину. Ця спільна частина й буде твірною основою. Наприклад: похідне слово каштановий, твірне слово каштан "їх спільна частина каштан-,яка. й є твірною
Основою.
175.
Зіставленням похідного слова з твірним і виявленням від. мінних елементів визначається твірний суфікс або префікс: у похідному прикметнику каштановий твірний суфікс -ов(ий).
Поняття твірне слово і твірна основа не тотожні. Твірне слово включає в себе всі морфеми, в тому числі й закінчення (порівняймо твірне слово лампа з похідним ламповий)} До твірної основи не входять закінчення, а також окремі суфікси, що не беруть участі в утворенні похідного слова.,Наприклад, похідне слово ходьба сформувалося на базі твірного слова ходити від твірної основи ход-. Дієслівні суфікси -и-, -ти до складу твірної основи не входять.
Слід мати на увазі, що в українській мові є чимало похідних слів, які співвідносяться не з одним твірним словом, а з кількома. Наприклад: похідний іменник неписьменність можна зіставляти з твірними словами письменність і письменний. За цих умов виділяються різні твірні основи (твірні морфеми): а) неписьменність і письменність — твірна основа -письменність (твірним є префікс не-); б) неписьменність і неписьменний~_™рна основа неписьменн- (твірним є суфікс -ість).
Завдання.Зіставте подані твірні і похідні слова. Визначте твірну основу і твірні суфікси та префікси.
Зелений — зеленіти, зеленіти — позеленіти, зеленіший — зеленішати, зеленішати — позеленішати, каменяр — каменярський, копати — розкопати, Крим — кримський, по-кримсь кому, купати — купатися, легкий — злегка, ліс — перелі сок, ліс — міжлісся, небесний — піднебесний, рука — під ручний, фабрика — фабричний.
§ 96. Основні способи словотворення.
Морфологічні способи
Розрізняють морфологічні і неморфологічні способи словотворення. ф,о морфологічних способів належать -суфіксальнийі префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний, основоскладання, абревіація.
При суфіксації похідне слово утворюється за допомогою суфікса. Наприклад: казк(а) + ов-ий — казковий (твірне слово казка), жнив(а) + ува-ти — жнивувати (твірне словр жнива), патріот + изм — патріотизм (твірне слово патріот), сніда(ти) + нок — сніданок (твірне слово снідати), малю(вати) -і-нок — малюнок (твірне слово малювати), залізничний) + ик — залізничник (твірне слово залізничний).
При префіксації похідне слово утворюється за допомогою] префікса, який приєднується не до кінця твірної основи (яіс при суфіксації), а до її початку. Наприклад: друг — недругр, вибери — перевибори, порядок-безпорядок. Суфіксально-префіксальним називається такий спосіб
176.
(словотворення, при якому похідне слово утворюється за допомогою одночасного приєднання суфікса і префікса до твірної основи. Наприклад: прислівник по-стахановськи утворюється цвяхом одночасного приєднання префікса по- і суфікса -и до прикметникової основи стахановськ- (твірне слово стаха-новський); іменник подруга утворився за допомогою одночасного приєднання префікса по- і закінчення -а, яке виконує роль суфікса, до основи -друг- (твірне слово друг, порівняймо мій друг, моя подруга); прикметник настільний утворився одночасним приєднанням до основи.-стіл- префікса на- і суфікса -и- (твірне слово на столі). /.
Наявність у слові суфікса Г префікса не свідчить про те, що це слово утворилося суфіксально-префіксальним способом. Наприклад, у слові безпартійний легко виділяється префікс без- і суфікс -н-ий. Але чи утворився цей прикметник суфіксально-префіксальним способом? Щоб відповісти на це питання, треба знайти твірне слово. Легко встановити, що прикметник безпартійний співвідноситься з прикметником партійний. Він і є твірним словом. Зіставивши похідне слово безпартійний з твірним словом партійний, легко визначити твірний префікс без-. Отже, слово безпартійний утворилося префіксальним, -а не суфіксально-префіксальним способом. Порівняймо приклади цього типу: надкласовий, надлишок, аморальний, безгрішний. Можна було б думати, що ці слова утворилися суфіксально-префіксальним способом, якби в мові не існувало вже готових твірних слів класовий, лишок, моральний, грішний.
Слова, в яких виділяються суфікси і префікси, можуть бути утворені і суфіксальним способом. Хоч іменник обхідник має в своєму складі префікс об- і суфікс -ник, проте він утворився не суфіксально-префіксальним способом. Твірним словом для нього виступає дієслово обходити, від якого після усікання дієслівного суфікса -и-ти за допомогою суфіксів -н-ик і утворився іменник обхідник. Тут похідне слово відрізняється від твірного суфіксом -ник. Отже, це суфіксальний спосіб словотворення. Наприклад: підфарник (підфарний), зварник (зварити), збудник (збудити), відлунок (відлунювати), збіговище (збігатися).
При двох твірних словах до одного похідного спосіб словотворення точно визначити не можна. Розглянемо похідне слово перепідготовка. Якщо цей іменник зіставляти з твірним словом підготовка, тоді слід говорити про префіксальний спосіб словотворення (пере + підготовка). Якщо ж іменник перепідготовка зіставляти з твірним словом перепідготовити, тоді матимемо суфіксальний спосіб: перепідготов(ити) + к-а — перепідготовка.
177.
Безафіксним називається такий спосіб, при якому похідні слова утворюються без застосування твірних суфіксів чи префіксів (тобто без афіксів). Його нерідко називають усіканням, оскільки похідне слово утворюється шляхом відкидання (усікання) кінцевих морфем твірного слова. Наприклад, похідний іменник обшук утворився від дієслова обшукувати шляхом відкидання суфіксів -ува-, -ти. Порівняймо ще: розшук від розшукувати, пуск від пускати, плеск від плескати, і вал від завалити, блакить від блакитний.
Безафіксним способом найчастіше утворюються іменник; від дієслів (оскал — від оскалити) та прикметників (заг:,, від загальний).
Завдання. І. До кожного з наведених слів знайдіть твірне слово. Визначте твірну основу і спосіб словотворення.
Плавати, витівка, відгадувач, відгадувачка, планерист, планеристка, фронтовик, фронтовичка, рівнина, краплина, плутанина, крутанина, продаж, пломбувати, дівувати, шефствувати, вусатий, крилатий, смертельний.
II. До кожного з наведених похідних слів знайдіть твірне слово. Визначте твірну основу. Порівняйте твірні слова і твірні основи; поясніть, чим вони відрізняються.
Більшовизм, історизм, алегоризм, канцеляризм, вульгаризм, консерватизм, романтизм, грецизм, діалектизм, ліризм.
III. До кожного з наведених слів знайдіть твірне слово. Визнач« спосіб словотворення.
Безпомилковий, прабатьки, передрук, перестук, _ пересмішки, перекалібровка, якнайдетальніше, небезгрішний^ ірреальний, привокзальний, ірраціональний, аморальний, безземельний, антитіло, антициклон.
IV. Поясніть, чи можна слова лівої колонки вважати твірними до слів правої колонки.
Смертник — безсмертник
туризм — туристський
турист — туристичний
будувати — будівельний
будівля — будівний
Qpy наведених словах знайдіть суфікси і префікси. Визначте, чи мог-на лише на підставі цього вважати, що ці слова утворилися суфіксально -префіксальним способом.
Укушений, уболівальник, увільнений, схилений, схильність, спаяність, склепати, склепаний, скерованість, скам' янілість, розрідженість, розрізувач, розпушувач, оповідач.
178.