§ 53. Зміни лексичного значення слів

Лексика мови постійно змінюється, бо змінюється саме життя. Це спричиняє, з одного боку, появу нових слів, а з другого, викликає певні зміни в лексичному значенні здавна вживаних у мові слів (або слів порівняно нових).Наприклад, слово земля, що зберегло своє первинне значення — «верхній шар земної кори», набуло й ряду інших значень; 1) «планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця»; 2) «суша (на відміну від водяного простору)»; 3) «грунт, який обробля­ється і використовується для вирощування рослин»; 4) «краї­на, край, держава».

⁽йі 3 плином часу первинне лексичне значення слова може виявитись для нього другорядним і вузьким. Наприклад, у Давнину слово стріляти означало «пускати стріли з лука»; Це значення збереглося, хоч тепер, як правило, роблять пострі­ли з безлічі нових видів зброї; крім того, це слово набуло й переносних значень: стріляє колос, стріляє словами тощо.

Словом слюсар колись називали того, хто робить замки, а тепер смисловий вміст цього слова став набагато ширшим: «робітник, який обробляє метали ручним або механізованим способом, а також складає, регулює, ремонтує машини та ме­ханізми».

Первинне лексичне значення слова може й забутися, втра­титись. Мало хто знає тепер, що слово пиво колись позначало будь-яке питво (під впливом дієслова пити), а слово: квас — будь-яку кислу рідину, тепер же це тільки «кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом». Так само слово день у давньоруській мов означало не тільки те, що й тепер, а й «кількість худоби, з попас якої пастух протягом дня харчувався у її власника

У словах можуть розвиватись протилежні значення, яі наприклад, у дієсловах сходити, позичати та в іменник слава. Сходити означає і підніматися вгору, і спускатись вниз; позичати — давати в борг щось і брати в борг. Іменник слава здавна вживається для позначення широкої популярне стісвідчення заслуг, доблесті, таланту. Водночас це слово набуло й нового, протилежного значення — чутка про щос негативне (поголос, поговір, пересуди). Наприклад: Не ді ночі карі очі любо цілувала [Катерина], поки слава на все сел недобрая стала (Шевч.).

Завдання. І. З'ясуйте за допомогою словника, з яким значенням можуть уживатися тепер слова Еней, Обломов, Манілов, Хлестаков, Плюй кін, Ловелас (якщо пишуть їх з малої літери).

II. Доберіть і запишіть кілька слів, лексичне значення яких змінив ся: стало ширшим або звузилося (порівняно з давнішим значенням).

§ 54. Однозначні слова. Терміни

У кожній мові є слова, що мають тільки одно лексичне значення, тобто називають тільки якусь одну істоту, предмет ознаку, дію. Наприклад, моряк — той, хто служить у флот кухар — робітник, що готує їжу; олівець — знаряддя, яки пишуть, креслять, малюють; типовий — такий, що служить зразком, стандартом для певних однорідних явищ; констату вати — стверджувати, відзначати наявність або відсутності чого-небудь. Інших лексичних значень подані слова не мають. Це слова однозначні. Переважну більшість таких еля становлять терміни (вигук, суфікс, метафора, фонетика сполучник, атом, синус, плазма, пеніцилін тощо).

Термін — це слово або сполучення слів, що виражає пев­не поняття, яке застосовується в науці, техніці, мистецтві.

Словом термінологія позначають сукупність термінів певної галузі науки або усі терміни даної мови. Найваж-

110.

ливішою ознакою термінів є їх однозначність. Усі носії мови повинні вживати терміни з тим самим значенням. Іноді, проте, буває так, що в одній галузі знань той самий термін має одне значення, а в іншій — інше. Наприклад, термін операція з од­ним значенням вживається у медицині і з іншими — у війсь­ковій та фінансовій справі. Різним є значення терміна криза в політиці (у буржуазних країнах так називають зміну уряду в зв'язку з утратою підтримки з боку парламенту) і в меди­цині (кризою називають переломний момент у хворобі).

В. І. Ленін неодноразово наголошував на потребі точного вживання термінів, особливо політичних.

Найбільше у мові термінів спеціальних, які характерні для певної галузі науки, техніки, культури, наприклад: мо­вознавчі терміни (фонема, звук мови, морфема, афікс, імен­ник, дієслово, односкладне речення), літературознавчі (повість, поема, рима, романтизм), історичні (історія, історіографія, історизм), ботанічні, математичні, технічні, медичні, хімічні (у сучасній хімії налічується понад три мільйони різних тер-. мінів) тощо.

Є певна кількість загальних термінів, що вживаються у будь-якій науці чи технічній галузі, наприклад: аналіз, ана­лізувати, синтез, синтезувати, аргумент, аргументувати, систематизація, систематизувати, класифікація, класифі­кувати і багато інших.

|ч|( Найбільше термінів є іменниками, до того ж словами ін­шомовного походження. Терміни утворюють термінологічну лексику мови і бувають однослівними, двослівними (асиміля­ція звуків) і кількаслівними (неозначена форма дієслова, склад­нопідрядне речення з підрядним способу дії).

Завдання. І. Випишіть із підручника терміни, що вживаються в роз­ділі «Фонетика».

II. Випишіть із підручника визначення тих термінів, які виступають назвами розділів мовознавчої науки.

Зразок: Етимологія — це наука про походження слів і виразів.