§ 37. Спрощення у групах приголосних ,

Збіг кількох приголосних утруднює вимову, а тому важ­кі для вимови групи приголосних фонем мають здатність спрощуватися (одна з приголосних фонем випадає).. Найчас­тіше спрощуються такі групи приголосних: _

ждн — жи: тиждень — тижня, кожний (із кождьный)}

здн — зн: виїздити — виїзний, пізно (із поздьно);

стн — сн: честь — чесний, вість —■ вісник;

стл —• сл: щастя — щасливий, стелити — слати (із

стьлати); _

сл;і — сл: ремесло — ремісник, умисел — умисне; стц — сц: містити — місце (із мЪстьцё): »

72.

лнц — нц: сонце (із сълньце);

рдц — рц: серденько — серце (із сЬрдьце):

сткл — скл: скло (із стЪкло);

рнч — нч: горно — гончар (із гърньчарь);

скн — сн: тиск — тиснути, тріск — тріснути;

зкн — зн: бризкати — бризнути (із бризкнути).

Таке спрощення відбиває і сучасна орфографія.

Другу групу спрощень становлять ті, що зустрічаються в усному мовленні, а на письмі не передаються: компостний, баластний, контрастний, форпостний і подібні слова іншо­мовного походження. Наявне спрощення | стн | — | сн | і в слові шістнадцять [шіснадц'йт'], але орфографією воно не закріплене.

Зберігається | яг | у* вимові і на письмі в словах кістля­вий, пестливий, хвастливий.

У словах іншомовного походження та в ряді форм при зміні слова спрощення приголосних на письмі .не передається: студентський (вимовляємо: Істуден'с'киї]), туристський (ви­мовляємо: [турйс'киї]), частка — частці [чйс'ц'і], звіст­ка— звістці [з'вЧс'ц'і] та ін.). Явище спрощення приголос­них фонем посилює милозвучність української мови.

Завдання. І. Доберіть до іменників прикметники, в яких відбулося спрощення приголосних, і запишіть їх.

Зразок: нарада обласна.

Життя, час, воїн,-мати, праця, справа, дівчина, гуртожи­ток, рік, звістка, людина.

II. Утворіть від поданих слів прикметники і складіть з ними речення. Поясніть причини спрощення груп приголосних.

Честь, радість, щастя, товариш, жалість, місто, серце, совість, вартість, виїзд, пристрасть, студент, баласт.

III. Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви; з'ясуйте пра­вила правопису. Зробіть фонетичний аналіз слів першого речення за схемою.

1. Кількість складів у слові. ,

2. Наголос. '

3. Кількість звуків і букв.

4. Голосні звуки, їх характеристика.

5. Приголосні звуки, їх характеристика.

6. Чим позначена м'якість приголосних звуків на письмі?

1. Зелене поле географічної карти пом..реж..не червони­ми прапорцями (О. В.). 2. До лісосіки, де вуглярі артіл..ю гасили вугі..я, ми добралися, коли со..це за гори сідало (Бан.). 3. В..л..чезний, але н..в..сокий зал здавався при­плющ..ним, скл..пі..я підтримували чаву.л колони (Бойч.). 4. Ніч. Вадим, піднявши коміра старен..кої ш..нелі, йшов

уздовж пасажире.кого поїзда. Завірюха ду..чала. Сил..ний вітер з морозом о..палював обли..я, руки (Бойч.).

IV. Визначте за «Програмою української мови для 1—3 класів» обсяг питань з фонетики й проаналізуйте їх.

Запитання і завдання для повторення

1. Що вивчають фонетика і графіка?

2. Чому фонема є основною одиницею людської мови?

3. Чим зумовлені відтінки фонем?

4. За якими ознаками класифікуються голосні і приголосні звуки?

5. З якою метою використовується фонетична транскрипція?

6. Розкажіть про склад і наголос в українській мові.

7. Розкажіть про чергування фонем. Наведіть приклади.

8. З'ясуйте природу подвоєння і подовження приголосних.

9. З' ясуйте основні випадки асиміляції і дисиміляції приголосних.

10, Чим викликане спрощення у групах приголосних? Наведіть приклади,

74.