II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.

1. Голосний переднього ряду, високого, але дещо зниже­ного піднесення, нелабіалізований.

2. Голосний заднього ряду, середнього піднесення, лабіа­лізований.

3. Голосний заднього ряду, низького піднесення, нелабіа­лізований.

4. Голосний переднього ряду, середнього піднесення, не­лабіалізований.

5. Голосний переднього ряду, високого піднесення, нела­біалізований.

6. Голосний заднього ряду, високого піднесення, лабіа­лізований.

55.

§ 28. Класифікація приголосних фонем

У сучасній українській літературній мові налічується 32 приголосні фонеми. Кожну приголосну фонему прийнято характеризувати: а) за участю голосу й шуму; б) за місцем утворення; в) за способом утворення; г) за твердістю і м'я­кістю (що залежить від ступеня наближення середньої ча­стини язика до твердого піднебіння).

За участю голосу й шуму в утворенні приголосних розріз­няють шумні приголосні, в яких шум переважає над голосом (дзвінкі приголосні) або які утворені зовсім без участі голо­су (глухі приголосні), і сонорні (від лат. sonorus — звучний), у яких голос переважає над шумом. До шумних приголосних належать фонеми , | б |, | п \, | ф |, | г |, | х |, | Ґ |, | к |, | д |, | т |, | ж |, | ш |, \д_Ж\, \ч[, | з |, | к |, \дз\, \ц\, а та­кож | о'|, | з'|, І дз' |, І с' |, \т'\, \ц'\. Дзвінкі й глухі приголосні становлять акустичні пари: дзвінкій шумній відповідає глуха шумна фонема; \б\ — | и |, |г| — \х \ і т. д. Тільки глуха \ф\ не має співвідносної дзвінкої.

До сонорних фонем належать \л\, \ р \, \ м\, \ н\, \ в |, | /|, а також | л' |, | н' |, \ р' \.

За місцем творення приголосні фонеми поділяються на

такі групи: ₍

1. Губні, тобто такі, що утворюються за активною участю

губ: | б |, |/і |, | в |, | ж |, |ф|.

2. Передньоязикові, що утворюються за активною участю передньої частини спинки язика: | д \, \ т \, \з\, \ с |, j дз |,

ц|, | ж |, | ш |, | ч |, | cЯ |, | л |, | р |, | н | та | з' |, | ц' |.

3. Середньоязикова, яка утворюється внаслідок набли ження середньої частини спинки язика до м'якого піднебіння

4. Задньоязикові, що утворюються внаслідок наближенії: задньої частини спинки язика до м'якого піднебіння: j к | | л; | і рідковживаний звук | ґ \ (у таких словах, як ганок гедзь, гирлига, гуля, грати, гніт, гудзь, гудзик).

5. Глоткова фонема \г\, що утворюється в порожни;

глотки.

За способом творення приголосні бувають кількох типі:

1. Проривні, або зімкнені: \б\, \п\, | д |, | т |, \т \к\, | д' |, | т' |. У момент творення цих фонем струмії видихуваного повітря проривається через зімкнені артикляційні мовні органи.

2. Щілинні, або фрикативні (від лат. fricare — терті |в|, |0|, \г\, \х\, \ж\, \ш\, \з\, \с\, |/І, \з'\. \с' При вимозі щілинних між артикуляційними органами утворюється

56.

вузька щілина, об краї якої треться видихуване по­вітря.

3. Зімкнено-прохідні: | м |, | н |, | л |, | р |, а також | н' |, | л' \, | р' |. Артикуляційні органи одночасно утворю­ють зімкнення і прохід. Так, приголосна | м \ вимовляється при зімкненні губ, а \ н \ — при зімкненні кінчика язика з внутрішньою поверхнею зубів. Струмінь повітря при творен­ні їх проходить через носову порожнину, звідси їхня назва — носові приголосні. Фонеми І л |, І р |, І л' |, І р І називають­ся ще плавними, бо при їх утворенні повітря плавно прохо­дить крізь щілину між язиком і боковими (при утворенні І л І) або передніми (при утворенні | р |) зубами. Плавний звук [ р ] утворюється вібруванням кінчика язика. Його на­зивають дрижачим.

4. Африкати, або злиті фонеми | ц |, | ч |, | дз |, | gS¹ |,

К І І93''І-

Вони утворюються через злиття двох артикуляційних рухів:

k За звучанням і акустичним вираженням розрізняються^ ще шиплячі приголосні І ж І, \ч\, \ш\, \ дж \ і свистячі j з |,

І с |, І ч І, І gl І, І э'И С |, |ц'|. I^V

Приголосні української мови розрізняються також за м'якістю і твердістю. Способи творення твердих і м'яких

57.

приголосних неоднакові. Тверді приголосні | б |, | п |, | г , \х\, |_ґ |, | к |, \д\, | m |, \ж\, \ш\,\дж\, \ч\, \з, | с |, | дз |, \ц\, | 0 |, | в |, | л |, | р\, \ н\, \м\ вимовля­ються без додаткового наближення середньої частини язика до твердого піднебіння.

М'якість приголосних залежить від того, наскільки на­ближається при їх творенні спинка язика до твердого підне­біння. Таке наближення спинки язика буває неоднаковим, отже, і м'якість приголосних різна. Найбільшим ступенем м'якості характеризується середньоязиковий звук | j |. Чи­мало м'яких приголосних серед передньоязикових: | д' |, I'm' |, \с' \, | з' |, | дз' |, | ц' \, \ р' |, \ л \, | н' |. У певних позиціях (здебільшого перед і) можуть пом'якшуватись зад-* ньоязикові І к' |, І х' |, глотковий І г' |, губні | б' |, | гі |, | в' |, | м' |, | 0' І та шиплячі |ж' |, j tu' |, \ч'\, \дж'\. Однак ступінь м'якості цих приголосних незначний, тому в цих позиціях вони виступають як напівпом'якшені варіанти від­повідних твердих фонем.

Тверді і м'які передньоязикові приголосні за участю шуму і голосу, за місцем і способом утворення виявляються близькими і утворюють пари.

Губні, шиплячі, задньоязикові й глоткова фонеми не ма­ють парних до себе м'яких приголосних. Фонема | /1 не має парної до себе твердої приголосної.

Примітка. У фонетичній транскрипції м'якість приголосних, неза­лежно від її ступеня, позначається знаком 'і [«]', [д'], [т'], [ц'\, а по­м'якшеність— знаком ': [б'], [п*\, [в'].

Завдання. І. Прочитайте виразно текст. Випишіть сонорні і шумні приголосні. Схарактеризуйте їх.

Батько виклав на стіл якісь дуже цікаві речі і скоса поглядав на підпіччя. Тепер я був уже цілком переконаний, що це мій батько, що він найкращий у світі.

Дід розгорнув газету. А батько повернувся до стіни, приставив до неї якийсь портрет і сказав матері:

— А дай-но гвіздка та молоток.

Я впився очима в портрет. Невже то батько? Ні,— на портреті чоловік з вусами і борідкою. А в батька нема боро­ди. І раптом я згадав, що такого чоловіка бачив на портреті у сільраді, коли ми з мамою ходили за листом, що мав надій­ти від батька.

— Ленін? — запитав хтось із сусідів.

— Ленін! — з любов'ю в голосі відповів батько.

(Ю. Збанацький)

II. Складіть схему співвідносних пар дзвінких і глухих приголосних. Виділіть приголосні, що не мають пар.

58.

III. Прочитайте прислів'я, випишіть тверді і м'які приголосні. Дай­те їм характеристику.

1. Хто всім такає, тому ніхто не дякує. 2. Не чванься зван­ням, не чванься й знанням. 3. Хто для всіх добрий, той нам не годиться. 4. Краще розумна догана, як дурна похвала. 5. Якщо хочеш хвалитись — треба трудитись. 6. Ударник лічить трудодні, а ледар прогуляні дні.

IV. Випишіть з орфографічного словника 20 слів, у яких є м'які при" голосні. Поясніть їх правопис.