
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
В українській мові умовний і наказовий способи можуть ;. передавати різні відтінки у значенні, а також вживатися один замість одного.
1. Якщо форми умовного способу виступають замість наказового, то цим самим наказ змінюється проханням або побажанням: Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки? (Коцюб.).
2. Підсилення наказу і заклику досягається вживанням інфінітива замість наказової форми: Так держать! Стоять струнко! Не пищати!
3. Наказовий спосіб може виражатися формою теперішнього або майбутнього часу: «Починаємо виступ»,— сказав генерал армії (Довж.).
4. Наказовий спосіб може виражати дію минулого часу, наприклад: В кінці візьми та й заяви той керівник: «Хорош був виступ голови! Звучав самокритично!» (С. Ол.).
5. Наказовий спосіб може виражатися сполученням спонукальних часток давай, даваймо, давайте з формами майбутнього часу: Давайте, хлопці, провчимо вражого пана, щоб не ганявся за бурлаками (Н.-Лев.).
Завдання. І. З поданих речень окремо випишіть дієслова умовного і наказового способів і визначте властиві їм граматичні ознаки.
1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте в бою! (Сос). 2. В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (Сос). 3. Обміряли б норми та повідомили б, хто переміг у цьому змаганні (Гончар.). 4. Білорусіє братня, до самого Мінська хай полине ця пісня моя українська (Рильськ.). 5 . У цю пору в поле вже виїхали б трактори з сівалками (Вишня). 6. Хлюпни нам, море, свіжі лави! О з*емле, велетнів роди! (Тич.). 7. Коли б рибалки розчаровувались при кожній невдачі, давно б вони перевелись на світі (Збан.). 8. Ті, що зробили _ своїм богом брутальну фізичну силу, хай відчують сьогодні силу караючої руки (Галан). 9. Я хотів би вітром бути, щоб воло-
315.
жити вам лиця (Рильськ.). 10. Дивлюся на море, широке, глибоке, поплив би на той бік — човна не дають (Шевч.). 11. Співала б риба, коли б голос був (Нар. те.).
II. Від дієслів жити, іти, взяти, забути, розпитати, сіяти утворіть форми умовного способу; від дієслів вертатися, класти, сяяти, приїхати, вивчати —форми дієслів наказового способу.
III. Випишіть з художніх творів по два-три речення з дієсловами умовного і наказового способів.
IV. Визначте, з якими закінченнями вживаються форми умовного і наказового способів дієслів у поданих реченнях.
1. Розкажи, розкажи мені, поле, чого рідко ростуть колосочки (Тич.). 2. Навести мінні апарати на тих, хто підійме жовтоблакитний прапор! (Корн.). 3. Ви б лягли, мамо, спочити (Мирний). 4. Слухать команду! Узяти швабри, шляги (Корн.). 5. Зачепи її хто словом, спитай об чім-небудь, вона зразу зирк (Кв.-Осн.). 6. Не обіпрись вона об одвірок — певне, довелося б упасти (Мирний).
§ 182. Творення дієслів
У сучасній українській мові наявна велика група дієслів, утворених дуже давно. Вони означають найрізноманітніші життєво важливі процеси, дії, стани: іти, бігти, ходити, стояти, робити, вести, нести, сіяти, косити, рости, спати, лежати, летіти, просити, доїти, кувати та ін. Такі дієслова виступають базою для творення нових, похідних дієслів.
Похідні дієслова утворюються від дієслів, іменників, прикметників, числівників, рідше займенників, прислівників і вигуків.
Є три способи утворення дієслів: префіксальний, суфіксальний і суфіксально-префіксальний.
Префіксальним способом утворюються дієслова віддієслівних основ. Це внутрішньодієслівне словотворення. Найважливіші префікси, які беруть участь у творенні похідних дієслів, такі: в- (ві-), у-, уві-, від- (віді-), од-, до- (ді-), з-(зі-), за-, на-, над- (наді-), о- (об-, обі-), під-, по-, при-, про-, роз- та ін. За допомогою цих префіксів творяться великі гнізда похідних дієслів. Наприклад: бігти — вбігти, відбігти, вибігти, добігти, збігти, забігти, набігти, оббігти, підбігти, пробігти, перебігти.
Дієслівні префікси багатозначні, тому за їх участю утворюються похідні дієслова різних тематичних груп (руху, переміщення та ін.). Префікси надають новотворам смислових відтінків.
Суфіксальний спосіб широко простежується у творенні дієслів від іменників, прикметників, рідше числівників, зай-
316.
менників і вигуків. Активно використовуються суфікси: -н-, -і-, -а- (-я-), -ува-. Наприклад: вечеря — вечеряти, день — днювати, зима — зимувати; білий — біліти, білити, білувати; четвертий — четвертувати, так — такати, як — якати.
При утворенні дієслів від займенників, службових слів та вигуків перед дієслівним суфіксом виступає словотворчий суфікс -ге-. Наприклад: тикати, викати, гейкати, мекати, хрюкати, хекати.
Суфіксально-префіксальним способом утворюються дієслова від іменних частин мови. Використовуються ті префікси, що й при префіксальному способі словотворення, і ті суфікси, що й при суфіксальному способі. Наприклад: земля — заземлити, приземлитися; закон — узаконити; густий — згустити, син — усиновити; двоє — подвоїти.
Завдання. І. Визначте способи творення поданих дієслів. Виділіть твірну основу.
Борознити, бракувати, відказати, відмежувати, тикати, днювати, командувати, покашлювати, радіти, мукати, почувати, звузити, яровизувати, мекати, обнародувати, подвоювати, полонити, світати, зоріти, тьохкати, викати, прославитися, перестукуватися, ахати, угукати, почервоніти.
II. Від поданих дієслів утворіть за допомогою префіксів дієслова з іншим значенням.
1. Робити, нести, сіяти, летіти, косити, кувати.
2. Рости, вести, кинути, рубати, копати, казати.
III. Від поданих іменників і прикметників утворіть дієслова суфіксальним способом.
1. Голос, адреса, товариш, учитель, телеграф, сідло, весло, зима, ніч, сіль, лист, салют.
2. Зелений, синій, червоний, молодий, мужній, добрий, товстий, повний, дешевий, густий.
IV. Замініть подані словосполучення одним дієсловом.
Послати телеграму. Пояснити всі деталі. Зробити операцію. Замінити фізичну,-працю машинами. Посіяти заново. Виорати заново. Часто повторювати вигуки ой, гей.
V. Від поданих слів утворити дієслова суфіксально-префіксальним способом.
Зброя, здоров'я, закон, вода, вузький, повний, звук, десятеро, земля.
317. .