Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори фин.мен.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.65 Mб
Скачать

11.Методи та прийоми фін.Аналізу

При аналізі фінансових звітів використовуються різні методи та прийоми. До прийомів аналізу відносять: 1) горизонтальний (часовий) аналіз; Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом. Горизонтальний (часовий) аналіз полягає в порівнянні абсолютних величин за статтями балансу (вартості активів та зобов’язань) за два суміжні періоди, а також, при можливості, у динаміці за ряд періодів (кварталів). Порівняння можна здійснювати шляхом визначення відхилення показників за абсолютними величинами, тобто на скільки порівнювана величина більша або менша за ту, з якою порівнюють, або за допомогою відносних показників, тобто на скільки відсотків (разів) порівнювальна величина більша або менша за ту, яку визнач базу порівняння.

При горизонтальному аналізі виявляються абсолютні та від­носні зміни величин статей балансу за певний період, дається оцінка цим змінам 2) вертикальний (структурний) аналіз; Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Вертикальний аналіз – це структурний аналіз абсолютних величин, який дає змогу за даними відносних величин вивчити структуру активів та зобов’язань, тобто частку (відсоток) окремих їх видів у загальній сумі розділів та в цілому активів і зобов’язань. Перевагою цього виду аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників одного звітного періоду з іншими незалежно від зміни їх розмірів. Вивчаючи ту чи іншу сукупність показників у різні періоди, можна спостерігати ті зміни, які відбуваються в їх структурі. 3) трендовий аналіз; зіставлення величини балансових статей за кілька років для виявлення тенденцій у динаміці показників); 4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів); (зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, які вираховуються через співвідношення величини балансових статей, або абсолютних показників). 5) порівняльний аналіз; 6) факторний аналіз. Методи можна узагальнити в дві основні групи: 1) неформалізовані:- експертних оцінок;- порівняльні; - побудови системи показників;- побудови системи аналітичних таблиць та ін.2) формалізовані:- ланцюгових підстановок;- арифметичних різниць;- балансовий;- відсоткових чисел;- простих і складних процентів;- дисконтування та ін. Крім того, широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики:- середніх та відносних величин; - групування;- індексний та ін. (

12.Аналіз динаміки структури активів

Показники Станом на Відхилення Темп росту, %

01.01. 2009 р. 31.12. 2009 р. 01.01. 2009 рік 2010 рік 2009 рік 2010 рік

2010р.

Необоротні активі 4741844 8859644 8813108 4117800 -46536 86,8396 -0,5253

Оборотний капітал 6937244 9224391 12133627 2287147 2909236 32,9691 31,5385

Витрати майбутніх періодів 5061 5168 12749 107 7581 2,11421 146,691

Активи 11684149 18089203 20959484 6405054 2870281 54,8183 15,8674

Актив балансу відображає характер (напрям) використання капіталу, тому він підрозділяється на основний та оборотний.

Аналіз майна підприємства починають саме з аналізу ди­наміки складу і структури загального капіталу

Після загального аналізу активів підприємства досліджують основний капітал. Основний капітал — це вкладення засобів з довгостроковими цілями в нерухомість, акції, облігації тощо

Наступним кроком є аналіз змін поточних активів балансу як найбільш мобільної частини капіталу. Насамперед оцінюються зміни в наявності і структурі оборотного капіталу за найважли­вішими його складовими

вивчення динаміки, складу, структури, причин, строків існування і давності створення дебіторської заборгованості.

Досліджується тривалість надходження коштів у дебіторській заборгованості.

Окремо підраховують суму збитків підприємства від несво­єчасної сплати дебіторської заборгованості. Як правило, сумупростроченої дебіторської заборгованості помножують наставку банківського процента за цей період і потім віднімаютьсуму отриманої пені. Інша методика розрахунку збитків: відпростроченої суми дебіторської заборгованості віднімають її суму, скориговану на індекс інфляції за цей період, і суму отриманої пені.