9 Холдінги: причини виникнення, переваги, та недоліки.

Удосконалення форм підп-цької д-сті супроводжується розвитком госп-х звязків між ними і створенням різноманітних обєднань п-тв на основі тісного переплетіння принципів монополії і конкуренції (це картелі, синдикати, трести, концерни і конгломерати) або на основі системи участі – холдінги. При цьому одна компанія володіє частками капіталу інших компаній або володіння взаємне.

Головними формами монополістичних обєднань є картелі,синдикати, трести, концерни та конгломерати.

Холдинги бувають чисті та змішані. Фактично функції холдингової компанії здійснює будь-яка компанія чи банк, яким належить контрольний пакет акцій інших фірм.

Чисті холдінги створюються спеціально для контролю та управління іншими підприємствами (наприклад, банк).

Змішані холдінги – фірма займається ще й підп-цькою д-стю.

Переваги:

1) можливість контролю над компаніями шляхом поділеня їх власності. Щоб контролювати, необхідно володіти 25 % капіталу. У випадку розподілу капіталу достатньо володіти й 10 % її капіталу;

2) юридична самостійність;

3) захист від ризику. Компанії, які входять до холдінгу, є самостійними юридичними особами, а тому самі несуть відповідальність за свої прибутки і збитки в разі банкрутства.

Недоліки:

неможливість регулювати д-сть холдінгів з боку держави;

збільшення оподаткування;

можливість легкого розпаду холдінгової системи, якщо діяльність не відповідає закону.

Перші холдінг компанії зявились в кінці ХІХ століття в США.

Холдінгові компанії називаються материнськими, якщо їм належить 100 % капіталу підконтрольних фірм. Останні є дочірніми компаніями, які можуть підкоряти собі внучаті компанії. Усі вони юридично самостійні фірми.

10. Фінансовий аналіз.Як основа прийняття фін.Рішень

Фінансовий аналіз - це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

Основною метою фінансового аналізу є одержання невеликого числа ключових параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства і фінансових результатів його діяльності

Методика фінансового аналізу включає три взаємозв'язаних блоки: 1) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; 2) аналіз фінансового стану підприємства; 3) аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, який має на меті: оцінити поточний і перспективний фінансовий стан підприємства; оцінити можливі і доцільні темпи розвитку підприємства з позиції їх фінансового забезпечення; виявити доступні джерела коштів і оцінити можливість і доцільність їх мобілізації. спрогнозувати становище підприємства на ринку капіталів. В основі фінансового аналізу, так само як і фінансового менеджменту в цілому, лежить аналіз фінансової звітності.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо: - придбання, продажу та володіння цінними паперами; - участі в капіталі підприємства; - оцінки якості управління; - оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання; - забезпеченості зобов’язань підприємства; - визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; - регулювання діяльності підприємства. За допомогою аналізу фінансових звітів проводять: - попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства та змін його фінансових показників за звітний період; - аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства; - аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу; - аналіз фінансових результатів підприємства; - аналіз обертання оборотних активів; - оцінка потенційного банкрутства; - аналіз доходності (рентабельності); - аналіз використання капіталу; - аналіз рівня самофінансування; - аналіз валютної самоокупності=Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності ї забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень. Діючий склад звітності повністю відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її змінах, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства. Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються з статей, які об’єднуються у відповідні розділи. Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, але й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбутнього фінансового стану.  Під час підготовки фінансової звітності кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників – фізичних осіб. Таким чином, особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства.