
- •1.Сутність та значення фінансового менеджменту
- •2.Мета, задачі та функції управління фінансами.
- •3.Ключові рішення та дилеми фінансового менеджменту.
- •4.Організація управління фінансами на підприємстві.
- •5.Професійні якості фінансового менеджера
- •7. Партнерство (товариство) як форма організації підприємництва: сутність, види, переваги, недоліки.
- •8. Акціонерні товариства (корпорації) та їх види: характеристика, переваги, недоліки.
- •9 Холдінги: причини виникнення, переваги, та недоліки.
- •10. Фінансовий аналіз.Як основа прийняття фін.Рішень
- •11.Методи та прийоми фін.Аналізу
- •12.Аналіз динаміки структури активів
- •13.Аналіз динаміки структури пасивів
- •14.Аналіз фінансових результатів.
- •17. Аналіз ділової активності (оборотності активів та капіталу)
- •18.. Аналіз рентабельності підприємства
- •19.Сутність, необхідність та основні поняття концепції вар-ті грошей у часі.
- •20. Майбутня вар-ть грошей та її визначення.
- •21. Теперішня вар-ть грошей та її визначення.
- •22. Ануїтет та його види.
- •23.Розрахунок проміжного складного процента та періоду подвоєння суми.
- •24.Врахування впливу інфляції на вар-ть грошей.
- •26. Оцінка ризиків. Статистичні методи виміру ризику.
- •27.. Визначення ризику портфелю інвестицій
- •28. Методи нейтралізації та мінімізації фінансових ризиків.
- •29.Ризик як функція часу.
- •30..Політика управління фінансовими ризиками.
- •31.Інвестиційне середовище та його елементи
- •32. Класифікація облігацій та види доходності облігацій
- •34. Оцінка привілейованих акцій
- •36. Діяльність банків на фінансовому ринку
- •37. Особливості функціонування небанківських кредитних установ
- •38. Загальна характеристика діяльності установ із страхування життя
- •39. Загальні принципи створення та діяльності недержавних пенсійних фондів
- •40.. Поняття інвестицій та клас-я їх видів
- •41. Інвестиційна діяльність та інвестиційна політика підприємства
- •3.2. Метод внутр. Ставки доходності
- •3.3. Метод середньої ставки доходності
- •3.4. Метод періоду окупності
- •43 Управління капітальними інвестиціями
- •44. Управління джерелами фінансування реальних інвестицій
- •45..Поняття оборотного капіталу, та його складові.
- •46.Методи інвестування в поточні активи.
- •47.Методи фін-ня ок.
- •48Цикл грошової конверсії (цгк)
- •49..Менеджмент товарно-матеріальних запасів.
- •50.Управління дебіторською заборгованістю.
- •52. Види капіталу та їх хар-ка
- •53. Поняття вартості капіталу
- •54Є4.1. Вартість власного капіталу
- •4.3. Вк від випуску звичайних акцій
- •4.4. Вк за рах. Нерозподіленого прибутку
- •4.5. Вк від залучення банк. Кредитів
- •4.6. Вк від випуску облігацій
- •4.7. Вартість товарного кредиту та планової кредиторської заборг-ті
- •55.Середньозважена вартість капіталу
- •56.Порядок формування власного капіталу підприємства
- •57.Порядок формування позикового капіталу підприємст
- •59.Структура капіталу: поняття, чинники впливу та порядок формування.
- •60.Критерії оптимізації структури капіталу.
- •61..Вибір джерела фінансування: власний капітал проти позикового.
- •62 Поняття фінансового левериджу.
- •63.Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
- •64. Теорії в галузі дивідендної політики, їх характеристика
- •65.Фактори дивідендної політики
- •66 Форми виплати дивідендів
- •67. Інструменти дивідендної політики. Методи нарахування дивідендів.
- •68. Процедурні питання дивідендної політики. Оподаткування дивідендів.
- •70. Які переваги та недоліки має операція викупу власних акцій для акціонерів та підприємства?
- •71 Охарактеризуйте стан виплат вітчизняними підприємствами дивідендів.
- •73. Поняття бюджету та організаційні передумови його впровадження на підприємстві
- •74. Методи визначення потреби в зовнішньому фінансуванні.
65.Фактори дивідендної політики
До основних з таких факторів належать:
Стадія життєвого циклу підприємства (для нещодавно створених підприємств доцільним є максимальне реінвестування прибутку).
Наявність у підприємства прибуткових інвестиційних проектів. Якщо в підприємства відсутні обґрунтовані плани щодо прибуткового реінвестування прибутку, то найраціональнішим буде максимальний розподіл прибутку (виплата дивідендів).
Альтернативні джерела капіталу. Цей чинник пов’язаний з доступністю і вартістю залучення коштів із зовнішніх джерел, які можна використати для покриття потреби в капіталі, що залежить від:
кредитоспроможності підприємства та наявності в нього кредитного забезпечення;
вартості залучення позичкового капіталу;
інвестиційної привабливості та можливостей залучення додаткового акціонерного чи пайового капіталу (шанси розміщення нової емісії);
накладних витрат, пов’язаних із залученням власного капіталу із зовнішніх джерел.
Обмеження. Законодавством, статутом чи угодами підприємства можуть бути встановлені певні обмеження на виплату дивідендів. Ці обмеження можуть застосовуватися, як правило, в таких випадках:
1.у разі заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу;
2.за наявності на момент виплати дивідендів підстав щодо порушення справи про банкрутство підприємства чи виникнення таких підстав у результаті виплати дивідендів;
3.власний капітал підприємства є меншим за обсяг його статутного та резервного капіталу;
4.повністю не сплачені поточні та накопичені дивіденди за привілейованими акціями;
5.відсутність відповідних фінансових джерел виплати дивідендів;
наявність договірних обмежень, наприклад з банком-кредитором.
Преференції найважливіших груп власників: більшість з них орієнтовані на споживання (дивіденди) чи заощадження (тезаврація та збільшення вартості підприємства).
Податкові наслідки застосування того чи іншого типу дивідендної політики: для власників та для самого підприємства.
66 Форми виплати дивідендів
Загалом дивіденди можуть виплачуватися в таких формах: грошова; негрошова; змішана форма; приховані дивіденди.
Стандартною формою виплати дивідендів є грошова. З прийняттям зборами власників рішення про нарахування дивідендів частина власного капіталу перетворюється на позичковий. Заборгованість підприємства його власникам, пов’язана з нарахуванням дивідендів, відображається за статтею «Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками». Виплачуючи дивіденди, підприємство погашає згаданий борг.
На практиці досить часто приймається рішення про виплату дивідендів у негрошовій формі: корпоративними правами, іншими фінансовими інструментами, товарами, знижками на товари тощо. Найпоширенішою негрошовою формою є виплата дивідендів у формі додаткових корпоративних прав, зокрема акцій.
Специфічною формою виплати дивідендів у негрошовій формі, до якої досить часто вдаються підприємства в економічно розвинутих країнах, є дивіденди у формі цінних паперів інших емітентів, які є в інвестиційному портфелі підприємства.
Характерною рисою дивідендної політики багатьох вітчизняних підприємств є те, що дивіденди досить часто виплачуються у товарній формі. Її використовують як підприємства, що виробляють товари народного споживання, так і ті, які ці товари отримують за бартерними схемами.
Змішана форма виплати дивідендів передбачає комбінацію різних форм виплати винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (негрошовими) засобами.
Приховані дивіденди. Керівництво підприємства може маніпулювати розміром чистого прибутку, який засвідчується в звітності і є джерелом виплати дивідендів та основою для прийняття рішення про це на зборах власників.