57.Порядок формування позикового капіталу підприємст

Позиковий капітал формується за рахунок банків і фінансових груп, позик, кредиторської заборгованості, лізингу.

Цей капітал можливо спрямувати на:відтворення ОЗ і нематеріальних активів;поповнення оборотних активів;задоволення соціальних потреб;підвищення рентабельності власного капіталу у випадку, коли ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити підвищення рівня віддачі вкладеного капіталу понад плати за кредити і тим самим буде контролювати більші грошові потоки, розширювати свою діяльність;

посилення ринкової позиції.

Як уже зазначалося, позичковий капітал підприємства може формуватися за рахунок зовнішніх та внутрішніх джерел. Ця група джерел складається з двох підгруп – зовнішні довгострокові й зовнішні короткострокові джерела позикового фінансового капіталу

Для формування довгострокового позикового фінансового капіталу використовують зовнішні довгострокові фінансові ресурси і, у першу чергу, довгострокові облігаційні позики, довгострокові банківські кредити і фінансовий лізинг. У світовій практиці активно використовується й довгостроковий податковий кредит і податкові пільги.

Зовнішні короткострокові позикові фінансові ресурси використовуються при формуванні короткострокового позикового фінансового капіталу, для чого придатні насамперед короткострокові банківські кредити і товарний (комерційний) кредит.

Друга група – внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять позикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і прострочених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов’язань

Згідно з П(С)БО 2 під довгостроковими зобов'язаннями слід розуміти зобов'язання, що будуть погашені протягом строку, який перевищує 12 календарних місяців, або протягом строку, що перевищує операційний цикл, якщо він більший 12 календар¬них місяців.

Під поточними (короткостроковими) зобов'язаннями не¬обхідно розуміти зобов'язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати складання балансу.

До складу позичкового капіталу належать також зобов'я¬зання, які відображаються за розділом «Доходи майбутніх періодів». У цій статті показуються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Механізм управління залученим капіталом

Політика залучення позикових коштів являє собою частина загальної фінансової стратегії, що полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового капіталу з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства.

Процес формування політики залучення підприємством позикових коштів включає наступні основні етапи.

1. Аналіз залучення і використання позикових коштів у попередньому періоді.

2. Визначення цілей залучення позикових коштів у майбутньому періоді.

3. Визначення граничного обсягу залучення позикових коштів. Максимальний обсяг цього залучення диктується двома основними умовами: а) граничним ефектом фінансового лівериджа. б) забезпеченням достатньої фінансової стійкості підприємства.

4. Оцінка вартості залучення позикового капіталу з різних джерел.

5. Визначення співвідношення обсягу позикових коштів, приваблюваних на коротко- і довгостроковій основі.

6. Визначення форм залучення позикових коштів. Ці форми диференціюються в розрізі фінансового кредиту; товарного (комерційного) кредиту; інших форм.

7. Визначення складу основних кредиторів.

8. Формування ефективних умов залучення кредитів. До числа найважливіших з цих умов відносяться: а) термін надання кредиту; 6) ставка відсотка за кредит; в) умови виплати суми відсотка; г) умови виплати суми основного боргу; д) інші умови, зв\'язані з одержанням кредиту.

9. Забезпечення ефективного використання кредитів.

10. Забезпечення своєчасних розрахунків по отриманих кредитах. Особливості оцінки й управління вартістю позикового капіталу в розрізі базових його елементів:

1. Вартість фінансового кредиту:

· банківського кредиту;

· фінансового лізингу.

2. Вартість позикового капіталу, що залучається за рахунок емісії облігацій.

3. Вартість товарного (комерційного) кредиту:

· у формі короткострокової відстрочки платежу;

· у формі довгострокової відстрочки платежу, оформленої векселем.

4. Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості.