1.Сутність та значення фінансового менеджменту

Основні передумови виникнення фін. Менеджменту: 1)створення основ загальної економ. Теорії ; 2)високий рівень організації виробництва.

3)формування велик. ефективних систем правових інстанцій та ринкової інфраструктури.4)розвиток системи націонал. Та міжнародного фонду та фін.посередників,посилення ролі фін.капіталу.

Таким чином, наукова школа фін. м-ту почала формуватись у зв’язку з посиленням ролі фін.капіталу, формуванням фондового ринку.Саме тоді упр-ня капіталом стало окремою функцією упра-ня і відокре-милося в структурі п-ва, компанії. Передумовою виникнення ФМ як науки був досить високий рівень розвитку ек-ї науки в цілому.

В основі ФМ лежить неокласична ек. теорія та її сучасні модифікації (інституціоналізм, неоінституціоналізм, лібералізм тощо), а також теорія управління. Хоча окремі питання в сфері теорії упр-ня фінансами розроблялись в рамках класичної теорії – концепції ідеальних ринків капіталу.

В неокласичній економічній теорії особлива увага приділяється отриманню фірмою додаткової вигоди від функціонування інституціональної структури суспільства, яка покликана сприяти роботі ринку, оптимальному використанню ресурсів суспільства. У фінансовому менеджменті – це податкове планування, розробка облікової та фінансової політики, вибір тих чи інших видів контрактів, система розрахунків тощо.

Всі фінансові рішення пов’язані з прогнозуванням майбутніх надходжень або виплат. Вперше методика аналізу дисконтованих грошових потоків була розроблена Дж. Ульямсом в роботі “Теорія вартості інвестицій”, а М. Гордон вперше застосував цей метод в упр-ні фінансами корпорацій для моделювання ціни власного кап-лу. Значна роль в розвитку концепції вартості грошей в часі належить роботі Дж. Хікса “Вартість і капітал”. Ця концепція базується на поняттях ціни капіталу, ризику та інфляції.

Найбільш активного розвитку ФМ як наука зазнав з появою “теорії портфелю” і “теорії структури капіталу”. Перші кроки розвитку цих концепцій засновані на неокласичній уяві про п-во як організацію, що має на меті одержання максимального прибутку. Вважалось, що всі цілі, які сформовані іншими теоріями (зменшення трансакційних витрат, конкурентна позиція підприємства на ринку та інші) можна звести до однієї – отримання прибутку. Але поступово на перший план висувається ідея “задоволення проти максимізації” і з’являється поняття“задоволення інтересів власника”, яке покладено в основу сучасної науки фін. М-ту. Таким чином були сформовані теоретичні основи ФМ, серед яких: теорія портфелю; теорія структури капіталу; теорія дивідендів.

В основі теорії портфелю лежить головне правило роботи з фін. інструментами – не можна вкладати всі кошти в активи одного виду. У цьому реалізується концепція доходу й ризику, що є основою теорії інвестиційного портфелю. Фундатором даної теорії є лауреат Нобелівської премії Г. Марковіц.

Теорія структури капіталу базується на прагненні досягти задоволення інтересів власників і зміст її можна виразити як максимізацію ціни акції, або ціни компанії. Нобелівські лауреати Ф. Модільяні та М. Міллер прийшли до висновку, що вартість будь-якої фірми визначається винятково її майбутніми доходами. А структура к-лу з позиції його джерел формування важлива для прийняття фін-х рішень, а саме: де взяти, як розподілити і куди розмістити фін. ресурси.

Крім того, існують інші теорії ФМ, найбільшого поширення серед яких набули теорія агентських відносин і теорія асиметричної інформації(С.Майерс). Ці теорії спрямовані на вирішення проблеми відокремлення власника від функцій упр-ня та контролю. Наймані менеджери (агенти), які здійснюють управління фінансами в корпорації, не завжди діють в інтересах власників та максимізації їх добробуту

Фінансовий менеджмент – це цілеспрямоване управління грошовими потоками,тобто управління формув.,розподілом та використання фін.ресурсів з метою досягнення фін. Економ. Цілей.