Які з перерахованих засобів ЛФК піддаються найбільш точному дозуванню:

1. природні чинники природи

2. загартувальні процедури

3. *фізичні вправи

4. масаж

5. прогулянки

В останні 3-4 тижні вагітності із лікувальної гімнастики виключають вправи:

1. для м’язів тазового дна

2. на розслаблення

3. для м’язів черевного пресу у вихідному положенні лежачи на спині

4. *для дистальних відділіів кінцівок у вихідному положенні лежачи на спині

5. дихальні вправи

Постійним протипоказом для призначення ЛФК є:

1. температура тіла 40° С;

2. гіпертонічний криз;

3. легенева кровотеча;

4. гемографічний інсульт;

5. *гострий лейкоз.

Методами проведення занять з ЛФК є:

1. ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, дозована ходьба.

2. *гімнастичний, спортивно- прикладний, ігровий.

3. лікувальний масаж, лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастика.

4. індивідуальний, малогруповий, груповий, самостійний.

5. щадний, щадно-тренуючий, тренуючий.

В період відносної іммобілізації при травмах ліктьового суглобу хворим рекомендують вправи для ураженого суглобу

1. *активні та активні полегшені

2. пасивні

3. пасивні та активні з допомогою

4. активні з обтяженням

5. ізометричне напруження м'язів передпліччя

При проведенні процедури ЛФК інструктор не повинен:

1. назвати вправу;

2. назвати вихідне положення;

3. розказати і показати виконання вправ;

4. дати команду до початку виконання вправи;

5. *виконувати вправу разом з пацієнтом.

На палатному режимі призначають:

1. 8 вправ;

2. 10 вправ;

3. 12 вправ;

4. 14 вправ;

5. *16 вправ.

При помірному розширені судин на периферії кров від внутрішніх органів перерозподіляється до поверхні шкіри та м’язів, це:

1. *покращує роботу лівого передсердя і лівого шлуночка ;

2. не впливає на роботу лівого передсердя і лівого шлуночка;

3. погіршує роботу лівого передсердя і лівого шлуночка;

4. покращує роботу лівого передсердя і погіршує лівого шлуночка;

5. погіршує роботу лівого передсердя та покращує лівого шлуночка;

До фізіологічних механізмів лікувальної дії фізичних вправ не належить:

1. загально-тонізуюча дія

2. трофічна дія

3. формування компенсацій

4. нормалізація порушених функцій

5. *механічна дія

Протипоказаннями до призначення ЛФК є наступні стани, крім одного:

1. *синусова тахікардія понад 100 уд/хв.

2. збільшення ШОЄ понад 20-25 мм/год.

3. артеріальна гіпотензія більше ніж 90/50 мм рт.ст.

4. синусова брадікардія менш ніж 50 уд/хв.

5. недостатність кровообігу І ступеня.

При розтиранні відбувається:

1. звуження судин і сповільнення кровотоку;

2. *розширення судин і прискорення кровотоку;

3. розширення судин і сповільнення кровотоку;

4. звуження судин і прискорення кровотоку;

5. розтирання впливає на лімфообіг;

На які тканинні структури діє прийом масажу вібрація?

1. шкіру та підшкірну жирову клітковину.

2. сполучнотканинні утворення, суглоби, фасції та апоневрози.

3. м’язові тканини.

4. сухожилля.

5. *на всі тканинні структури.

Не можна проводити масаж:

1. лімфатичних вузлів

2. родимих плям

3. болючих затвердінь по ходу судин

4. *всі відповіді вірні

5. є невірні відповіді

В кабінеті ЛФК повинно бути гімнастичних палок не менше:

1. 4 шт;

2. *6 шт;

3. 8 шт;

4. 10 шт;

5. 12 шт.

Ритмічні масажні рухи:

1. утруднюють рух крові по артеріях і прискорюють відтік венозної крові;

2. полегшують рух крові по артеріях і сповільнюють відтік венозної крові;

3. утруднюють рух крові по артеріях і сповільнюють відтік венозної крові;

4. *полегшують рух крові по артеріях і прискорюють відтік венозної крові;

5. не впливають на кровообіг;

При штрихуванні пальці прямі, максимально розігнуті, до масованої ділянки розміщені під кутом:

1. 10°

2. 20°

3. *30°

4. 40°

5. 50°

Протипоказаннями до призначення ЛФК є наступні стани, крім одного:

1. передінфарктний стан, гострий інфаркт міокарда

2. негативна динаміка ЕКГ

3. *недостатність кровообігу ІІБ-ІІІ ст.

4. стабільна стенокардія

5. тромбоемболічні ускладнення

Розширення судин під час процедур масажу відбувається під впливом:

1. адреналіну та ацетилхоліну

2. *гістаміну та ацетилхоліну

3. гістаміну та адреналіну

4. інсуліну та гістаміну

5. адреналіну та інсуліну

Режими рухової активності на стаціонарному етапі реабілітації:

1. Щадний, щадно-тренуючий, тренуючий.

2. ліжковий, палатний, щадний.

3. стабілізуючий фізичну працездатність, підтримуючий фізичну працездатність.

4. *суворий ліжковий, розширений ліжковий, палатний, вільний.

5. ліжковий, напівліжковий, щадний.

Погладжування:

1. *обов’язковий прийом масажу.

2. часто включають в процедуру масажу.

3. виконують лише у дітей.

4. виконують при м’язовій втомі.

5. виконують лише в косметичному масажі.

Протипоказання до призначення лікувального масажу:

1. ішемічна хвороба серця: стенокардія напруги

2. гіпертонічна хвороба

3. вегето-судинна дистонія

4. гіпотонічна хвороба

5. *загроза кровотечі і тромбемболії

Недоліком лікувальної гімнастики є:

1. вибірковість дії;

2. легкість дозування;

3. *відсутність емоційності;

4. доступність по стану здоров’я;

5. доступність по обладнанню.

Тривалість вступного розділу процедури лікувальної гімнастики:

1. 1 хв;

2. 3 хв;

3. до 5 хв;

4. *5-10 хв;

5. 10-15 хв.

На палатному режимі вправи повторюють:

1. 4 рази;

2. *6 разів;

3. 8 разів;

4. 10 разів;

5. 12 разів.

Протипоказом до призначення масажу є:

1. бронхіальна астма, період ремісії;

2. гіпертонічна хвороба І ст;

3. виразкова хвороба шлунку;

4. бронхоектатична хвороба;

5. *гемофілія;

Проводячи допоміжний прийом розтирання строгання, положення рук повинно бути як і при:

1. коловому розтиранні;

2. *штрихуванні;

3. граблеподібному розтиранні;

4. пилянні;

5. спіралеподібному розтиранні;

Періоди ЛФК в клініці внутрішніх хвороб:

1. Щадний, щадно-тренуючий, тренуючий

2. стабілізуючий, підтримуючий

3. *підготовчий, період одужання, підтримуючий

4. ліжковий, палатний, вільний

5. вступний, основний, заключний

Відповідь організму на процедуру масажу залежить від:

1. форми та клінічного перебігу хвороби

2. *методики проведення масажу

3. функціонального стану ЦНС

4. ділянки тіла, що масажується

5. положення тіла пацієнта

Фізичні вправи, як засіб ЛФК, визначаються як:

1. скорочення м'язів з різними фізичними навантаженнями.

2. рухи різноманітними частками тіла.

3. різноманітна рухова діяльність.

4. рухова діяльність на тренажерах, тредбанах.

5. *цілеспрямовані дозовані рухи тіла.

Основні форми лікувальної фізкультури це:

1. фізичні вправи, дозоване плавання, прогулянки, біг підтюпцем.

2. *ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, самостійні заняття за завданням лікаря.

3. фізичні вправи, руховий режим, природні чинники, лікувальний масаж, механотерапія.

4. фізичні вправи, дозована ходьба, гімнастика у воді, трудотерапія.

5. фізичні вправи, дозована ходьба теренкур, елементи спорту.

Відпочинок після масажу повинен бути:

1. 1-2 хв.

2. 3-5 хв.

3. 6-10 хв.

4. *15-30 хв.

5. 45-60 хв.

До форм проведення ЛФК не відноситься:

1. лікувальна гімнастика;

2. ігровий урок;

3. індивідуальні завдання для самостійних занять;

4. *фактори загартування;

5. теренкур.

При адекватному фізичному навантаженні у пацієнта, що перебуває на палатному режимі пульс повинен збільшуватись не більше, як на:

1. *16 уд / хв;

2. 18 уд / хв;

3. 22 уд / хв;

4. 24 уд / хв;

5. 26 уд / хв.

На тренуючому режимі вправи повторюють:

1. 4 Рази;

2. 6 разів;

3. *8 разів;

4. 10 разів;

5. 12 разів.

До апаратного масажу не відносять:

1. вібромасаж;

2. пневмомасаж;

3. синокардіальний масаж;

4. банковий масаж;

5. *точковий масаж;

Розминання можна проводити однією або двома руками:

1. по току лімфи;

2. проти току лімфи;

3. за годинниковою стрілкою;

4. в поперечному напрямку;

5. *в різних напрямках;

Протипоказаннями до призначення лікувального масажу є всі, крім одного:

1. значні порушення цілісності шкіряного покрову, піодермії, екземи

2. виражений больовй синдром

3. гострі запальні процеси, підвищення температури тіла понад 37,50С

4. злоякісні пухлини

5. *сколіотична хвороба, остеохондроз

Основні завдання ЛФК на вільному руховому режимі хворому з інсультом:

1. подальше відновлення активних рухів, перехід у положення стоячи, навчання ходити

2. протидія геміплегічним контрактурам та синкінезіям

3. відновлення навичок самообслуговування та прикладно-побутових рухів

4. *всі відповіді вірні

5. є невірні відповіді

Фізіологічні механізми лікувальної дії фізичних вправ:

1. *тонізуючий, трофічний, формування компенсацій та нормалізація функцій.

2. гуморальний, трофічний, формування компенсацій симптоматичний.

3. нервово-рефлекторний, формування компенсацій та нормалізація функцій.

4. механічний, тонізуючий, трофічний, формування компенсацій.

5. стимулюючий, відновний, трофічний, нормалізація функцій.

Регуляція лімфообігу під час процедури масажу пов’язана з:

1. прийомом розминання

2. прийомом пиляння

3. прийомом розтирання

4. прийомом вібрації

5. *прийомом погладжування

До завдань ЛФК відноситься:

1. потенціювання дії лікарських засобів;

2. *залучення хворого до активної участі в процесі виздоровлення;

3. довготривалість або постійність використання ЛФК для лікування та профілактики рецидивів хвороби;

4. легке дозування та вивчення реакції на навантаження;

5. відсутність травматичного впливу.

Трудові вправи призначають при захворюваннях:

1. органів дихання;

2. органів травлення;

3. *опорно-рухового апарату;

4. серцево-судинної системи;

5. ендокринної системи.

При адекватному фізичному навантаженні максимальне підвищення систолічного тиску повинно бути:

1. *40 мм. рт. ст.;

2. 50 мм. рт. ст.;

3. 60 мм. рт. ст.;

4. 70 мм. рт. ст.;

5. 80 мм. рт. ст.;

При виконанні фізичних вправ на ліжковому режимі пульс повинен зростати на:

1. 6 уд / хв;

2. *8 уд / хв;

3. 12 уд / хв;

4. 16 уд / хв;

5. 20 уд / хв;

Для догляду за шкірою з метою попередження її старіння використовують:

1. лікувальний масаж;

2. гігієнічний масаж;

3. *косметичний масаж;

4. сегментарно-рефлекторний масаж;

5. спортивний масаж;

До основних прийомів розминання відносять:

1. вижимання;

2. накочування;

3. *уривчасте;

4. зміщення;

5. натискування;

Визначте найбільш оптимальні вихідні положення для виконання спеціальних вправ хворій з дискінезією жовчовивідних шляхів по гіпокінетичному типу:

1. лежачи на спині

2. лежачи на животі

3. *лежачи на лівому боці, сидячи, стоячи

4. лежачи на спині з трохи піднятим нижнім кінцем кушетки

5. лежачи на спині з трохи піднятим головним кінцем кушетки

Для вирішення питання про можливість розширення рухового режиму:

1. проводять лікарсько-педагогічне спостереження

2. проводять антропометричне дослідження

3. *вивчають пульс і суб’єктивні дані до і після занять ЛФК

4. враховують результати соматоскопії

5. проводять стандартні функціональні проби або навантажувальні тести

Лікувальна гімнастика, як основна форма ЛФК, складається із вправ:

1. з предметами, на снарядах, на тренажерах.

2. ізометричних, ізотонічних, ідеомоторних.

3. *загально-зміцнюючих, дихальних, спеціальних.

4. на розвиток сили, швидкості, спритності .

5. на розвиток витривалості і координації рухів.

Основні механізми лікувальної дії масажу на організм:

1. механічна місцева дія та гуморальний вплив

2. гуморальний та нервово-рефлекторний вплив

3. *механічна місцева дія, гуморальний та нервово-рефлекторний вплив

4. нервово-рефлекторний вплив та теплова дія

5. нервово-рефлекторний, гуморальний і фізичний вплив

В лікарні 1 посада лікаря ЛФК встановлюється на :

1. 100 ліжок;

2. 150 ліжок;

3. *200 ліжок;

4. 250 ліжок;

5. 300 ліжок.

Засобом лікувальної фізкультури є:

1. Теренкур;

2. лікувальна гімнастика;

3. піші прогулянки;

4. *режим рухової активності;

5. біг підтюпцем.

Після фізичного навантаження показники пульсу, тиску, дихання повинні відновитись за:

1. *3-5 хв.;

2. 6-8 хв;

3. 9-11 хв;

4. 12-13 хв;

5. 14-15 хв.

При виконанні фізичних вправ на вільному режимі пульс повинен зростати на:

1. 10 уд / хв;

2. 16 уд / хв;

3. 18 уд / хв;

4. 22 уд / хв;

5. *24 уд / хв.

Лімфатичні вузли масують прийомами:

1. Погладжування;

2. розтирання;

3. погладжування і розтирання;

4. розминання;

5. *не масують;

Прийоми розтирання проводять в:

1. 2 етапи;

2. *3 етапи;

3. 4 етапи;

4. 5 етапів;

5. 6 етапів;

В третьому періоді вагітності (33-44 тижні) гімнастика включає:

1. динамічні вправи для кінцівок, загально-зміцнюючі вправи

2. пасивні вправи для кінцівок, загально-зміцнюючі вправи

3. вправи, які підвищують внутрішньо-черевний тиск

4. загальнозміцнюючі вправи, вправи для тренування діафрагмального типу дихання

5. *вправи для профілактики варикозного розширення вен та поліпшення кровообігу в ділянці малого тазу

Масаж шийно-комірцевої зони найбільш показано при захворюваннях:

1. *Серцево-судинної системи

2. дихальної системи

3. органів травлення

4. периферичної нервової системи

5. ендокринної системи

Протипоказаннями до призначення ЛФК є наступні стани, крім одного

1. синусова тахікардія понад 100уд/хв.

2. синусова брадікардія менше ніж 50 уд/хв.

3. негативна динаміка ЕКГ

4. *поодинокі екстрасистоли

5. наростання недостатності кровообігу

При прийомі розминання м’язи повинні бути:

1. значно напружені

2. розслаблені

3. стан м’язів значення немає

4. незначним чином напружені

5. *в фізіологічному звичному стані

Посада інструктора ЛФК з середньою освітою встановлюється з розрахунку:

1. *2 посади на 400 ліжок;

2. 1 посада на 250 ліжок;

3. 2 посади на 300 ліжок;

4. 2 посади на неврологічне відділення;

5. 2 посади на травматологічне відділення.

В нормі затримка дихання на вдиху в чоловіків становить:

1. 20 с.;

2. 30 с.;

3. *40 с.;

4. 50 с.;

5. 60 с.

Тривалість процедур ЛФК для неврологічних хворих при індивідуальній методиці занять:

1. 20 хв;

2. 25 хв;

3. *30 хв;

4. 35 хв;

5. 40 хв.

На ліжковому режимі вправи виконують в:

1. *повільному темпі;

2. середньому темпі;

3. швидкому темпі;

4. середньому і швидкому темпі;

5. повільному, середньому і швидкому темпі.

Температура повітря в кабінеті масажу повинна бути:

1. 17 – 18° С

2. 18 – 20° С

3. *20 – 22° С

4. 22 – 24° С

5. 24 – 26° С

До допоміжних прийомів розминання відносять:

1. *валяння;

2. пиляння;

3. строгання;

4. гладіння;

5. штрихування;

Для вирішення питання про можливість розширення рухового режиму:

1. Проводять лікарсько-педагогічне спостереження

2. проводять антропометричне дослідження

3. *вивчають пульс і суб’єктивні дані до і після занять ЛФК

4. враховують результати соматоскопії

5. проводять стандартні функціональні проби або навантажувальні тести

Протипоказаннями до призначення лікувального масажу є всі, крім одного:

1. Злоякісні пухлини

2. грибкові та вірусні захворювання шкіри

3. *вегето-судинна дистонія

4. загроза кровотечі

5. значні ушкодження шкіряного покрову

Гімнастичний зал повинен мати площу не менше:

1. 20 м2 ;

2. 25 м2 ;

3. 30 м2 ;

4. 35 м2 ;

5. *40 м2 ;

Основні завдання ЛФК при проведенні лікувальної гімнастики у немовля з кривошиєю?

1. збільшення рухомості хребта, підвищення м’язового тонусу, запобігання розвитку асиметрії хребта.

2. відновлення рухових навичок, корекція деформацій опорно-рухового апарату.

3. попередження розвитку м’язової гіпотонії, нормалізація порушень психомоторного розвитку, нормалізація рухових навичок.

4. нормалізація функцій органів і систем, запобігання порушень психомоторного розвитку та деформацій опорно-рухового апарату.

5. *покращення трофіки ураженого м’язу, сприяння зменшенню м’язової контрактури, запобігання розвитку асиметрії черепа.

На які тканинні структури діє прийом масажу розтирання:

1. м’язові тканин

2. на всі тканинні структури

3. шкіру та підшкірну жирову клітковину

4. окістя

5. *сполучно-тканинні структури, фасції, сухожилля, суглоби, та апоневрози

Режими рухової активності у санаторіях і під час амбулаторно-поліклінічного лікування хворих:

1. стабілізуючий фізичну працездатність і підтримуючий фізичну працездатність

2. *щадний, щадно-тренуючий, тренуючий, інтенсивнотренуючий

3. вільний, щадний, щадно-тренуючий, тренуючий

4. перехідний, вільний, щадний, тренуючий

5. ліжковий, палатний, вільний

Методична робота інструктора лікувальної фізкультури полягає в:

1. *складанні комплексів;

2. підборі фізичних вправ;

3. розробці показів та протипоказів до призначення ЛФК;

4. складанні методичних листів;

5. комплектуванні груп для занять;

В нормі затримка дихання на видиху в чоловіків становить:

1. 15 с;

2. 20 с;

3. 25 с;

4. *30 с;

5. 35 с.

Площа шкіри дорослої людини становить:

1. 0,9 – 1 м 2

2. 1,1 – 1,2 м 2

3. 1,3 – 1,4 м 2

4. *1,5 – 1,6 м 2

5. 1,7 – 1,8 м 2

До прийомів погладжування відноситься:

1. *Гладіння;

2. пиляння;

3. строгання;

4. штрихування;

5. валяння;

Тривалість виконання вібрації не повинна перевищувати:

1. *10 с ;

2. 20 с;

3. 30 с;

4. 45 с;

5. 1 хв

На які тканинні структури діє прийом масажу розминання:

1. Шкіру та підшкірну жирову клітковину

2. сполучно-тканинні структури фасції, сухожилля, суглоби та апоневрози

3. *м’язові тканини

4. окістя

5. на всі тканинні структури

Руки масажиста повинні бути:

1. чистими, сухими, теплими

2. з коротко підстриженими нігтями

3. без кілець, браслетів, часів та інших предметів, які можуть ушкодити шкіру пацієнта

4. *всі відповіді вірні

5. є невірні відповіді

Клас важкості інфаркту міокарда (ІМ) на стаціонарному етапі реабілітації залежить від:

1. суб'єктивного стану хворого.

2. глибини і обширності ураження, супутніх захворювань, віку хворого.

3. глибини і обширності ураження, віку хворого, коронарної недостатності.

4. *глибини і обширності ураження, ускладнень, коронарної недостатності.

5. ускладнень коронарної недостатності, віку хворого, супутніх захворювань.

Основними завданнями ЛФК для хворих із ішемічною хворобою є:

1. поліпшення коронарного та периферичного кровообігу, зменшення потреби міокарду у кисні

2. підвищення толерантності до фізичних навантажень

3. відновлення нормального стереотипу дихання

4. всі відповіді вірні

5. *є невірні відповіді

Головним тренуючим засобом на палатному режимі при ІМ є:

1. заняття ЛГ в положенні лежачи

2. *повільна ходьба по палаті

3. заняття ЛГ в кабінеті ЛФК

4. заняття на тренажерах

5. дихальна гімнастика

При гіпертонічній хворобі І ст призначають загальнотонізуючі вправи для:

1. мілких та середніх м’язових груп;

2. *середніх та великих м’язових груп;

3. мілких м’язових груп;

4. середніх м’язових груп;

5. великих м’язових груп;

Одним із завдань стаціонарного етапу реабілітації хворих інфарктом міокарда є:

1. відновлення працездатності, повернення до професійної діяльності;

2. вторинна профілактика ІХС;

3. підвищення толерантності до фізичних навантажень;

4. *підніматися на 1 поверх по сходах;

5. психологічна реадаптація хворого;

На ліжковому режимі хворих інфарктом міокарда призначають форми лікувальної фізкультури:

1. Піші прогулянки;

2. *лікувальну гімнастику;

3. теренкур;

4. біг підтюпцем;

5. ігровий урок;

До І програми фізичної реабілітації хворих інфарктом міокарда належить:

1. *МВІМ не ускладнений або з ускладненнями легкого ступеня;

2. ВВІМ з помірною або частою стенокардією або з тяжкими ускладненнями; МВІМ з тяжкими ускладненнями;

3. МВІМ з частою стенокардією в поєднанні з любими ускладненнями середньої важкості; ВВІМ з помірною стенокардією або ускладненнями середньої важкості; трансмуральний або циркуляторний субендокардіальний інфаркт міокарда неускладнений або з ускладненнями легкого або середнього ступеня;

4. МВІМ не ускладнений або з тяжкими ускладненнями;

5. всі відповіді не вірні

На ліжковому режимі хворим інфарктом міокарда в комплекс включають не більше:

1. 5 Вправ;

2. 6 вправ;

3. *8 вправ;

4. 10 вправ;

5. 12 вправ;

Особливість дихальних вправ для хворих з гіпертонічною хворобою це:

1. форсоване дихання

2. *дихальні вправи із затримкою дихання на видиху

3. дихальні вправи із затримкою дихання на вдиху

4. звукова гімнастика

5. динамічні дихальні вправи з частим поверхневим диханням

Під час заняття на підтримуючому етапі реабілітації хворих на інфаркт міокарда ЧСС не повинна перевищувати:

1. 100 ударів за 1 хв.

2. 110 ударів за 1 хв.

3. *120 ударів за 1 хв.

4. 130 ударів за 1 хв.

5. 140 ударів за 1 хв.

Комплекс форм ЛФК при гіпертонічній хворобі на стаціонарному етапі реабілітації при вільному руховому режимі:

1. лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастика

2. лікувальна гімнастика, масаж

3. *лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастика, прогулянки, дозована ходьба, масаж

4. ранкова гігієнічна гімнастика, дозована ходьба

5. заняття на тренажерах, елементи спорту, трудотерапія

При гіпертонічній хворобі І ст доцільніше призначати:

1. гру в бадмінтон;

2. гру в волейбол;

3. *біг підтюпцем;

4. біг на короткі дистанції;

5. гру теніс;

У відповідності з рекомендаціями ВКНЦ (1983) фізичної реабілітації на стаціонарному етапі лікування виділяють:

1. 2 види програм;

2. 3 види програм;

3. *4 види програм;

4. 5 видів програм;

5. 6 видів програм;

На вільному режимі призначають:

1. 16 Вправ;

2. 18 вправ;

3. 22 вправи;

4. *24 вправи;

5. 28 вправ.

В кінці палатного режиму у хворих з ІМ заняття триває:

1. 5-10 хв;

2. 10-15 хв;

3. *15-20 хв;

4. 20-25 хв;

5. 25-30 хв;

До ІІ програми фізичної реабілітації хворих інфарктом міокарда належить:

1. Мвім не ускладнений або з ускладненнями легкого ступеня;

2. *МВІМ з частою стенокардією в поєднанні з любими ускладненнями середньої важкості; ВВІМ з помірною стенокардією або ускладненнями середньої важкості; трансмуральний або циркуляторний субендокардіальний інфаркт міокарда неускладнений або з ускладненнями легкого або середнього ступеня;

3. ВВІМ з помірною або частою стенокардією або з тяжкими ускладненнями; МВІМ з тяжкими ускладненнями;

4. всі відповіді не вірні.

5. МВІМ не ускладнений або з тяжкими ускладненнями,

До ускладнень інфаркту міокарда середньї важкості відносять:

1. *синдром Дреслера;

2. синусова брадикардія;

3. рідка екстрасистолія;

4. перикардит;

5. стенокардія не частіше 1 раз на добу;

На ліжковому режимі хворим інфарктом міокарда в комплекс включають не більше:

1. 5 Вправ;

2. 6 вправ;

3. *8 вправ;

4. 10 вправ;

5. 12 вправ;

У хворих на інфаркт міокарда виділяють наступну кількість класів важкості:

1. один

2. два

3. три

4. *чотири

5. п’ять

На ліжковому режимі при інфаркті міокарда (ІМ) ЛГ спрямована на:

1. стимуляцію скоротливості міокарта

2. тренування в підніманні по сходах

3. адаптацію до зростаючих фізичних навантажень

4. *стимуляцію екстракардіальних факторів кровообігу

5. підвищення рівня фізичного стану хворого

При гіпертонічній хворобі ІІ ст вправи виконують:

1. спокійно, ритмічно, з обмеженою амплітудою;

2. швидко, ритмічно з обмеженою амплітудою;

3. *спокійно, ритмічно з повною амплітудою;

4. швидко, ритмічно з повною амплітудою;

5. швидко, не ритмічно, з обмеженою амплітудою;

Ускладнення інфаркту міокарда умовно поділяють на:

1. 2 групи;

2. *3 групи;

3. 4 групи;

4. 5 груп;

5. 6 груп;

На вільному режимі як додаткові заняття в другій половині дня хворий може виконуватии дозовану ходьбу на відстань спочатку до 200 м в темпі:

1. *70 кр/хв;

2. 80 кр/хв;

3. 90 кр/хв;

4. 100 кр/хв;

5. 110 кр/хв;

До ІІІ програми фізичної реабілітації хворих інфарктом міокарда належить:

1. Мвім не ускладнений або з ускладненнями легкого ступеня;

2. МВІМ з частою стенокардією в поєднанні з любими ускладненнями середньої важкості;

3. ВВІМ з помірною стенокардією або ускладненнями середньої важкості; трансмуральний або циркуляторний субендокардіальний інфаркт міокарда неускладнений або з ускладненнями легкого або середнього ступеня;

4. *ВВІМ з помірною або частою стенокардією або з тяжкими ускладненнями;

5. МВІМ з тяжкими ускладненнями;

На ліжковому режимі хворим інфарктом міокарда в комплекс включають не більше:

1. 5 Вправ;

2. 6 вправ;

3. *8 вправ;

4. 10 вправ;

5. 12 вправ

Основні спеціальні вправи для хворих із гіпотонічною хворобою:

1. вправи з швидкою зміною положення тіла у просторі.

2. *швидкісно-силові вправи та вправи з невеликим обтяженням (гантелі).

3. дихальні вправи з затримкою дихання на видиху.

4. вправи на розслаблення м’язових груп.

5. пасивні фізичні вправи для великих м’язових груп.

Найбільш оптимальні форми ЛФК у хворих зі стабільною стенокардією на стаціонарному етапі лікування (режим вільний):

1. *дозована ходьба по рівній місцевості у повільному або середньому темпі, заняття на тренажерах, масаж

2. дозований біг по рівній місцевості у швидкому темпі

3. процедура ЛГ з вправам статичного і швидкісно-силового характеру

4. ранкова гігієнічна гімнастика, процедура ЛГ з вправами на розслаблення

5. спортивні ігри, їзда на велосипеді, загартування воднми процедурами

Тривалість занять ЛГ на суворому ліжковому режимі при інфаркті міокарда:

1. *3-5 хв.

2. 5-10 хв.

3. 20-30 хв.

4. 30-50 хв.

5. до 60 хв.

Лікувальна фізкультура в комплексному лікуванні хворих із захворюваннями серцево-судинної системи викликає:

1. алергічні реакції;

2. кумулятивний ефект;

3. *пролонговану дію медикаментів;

4. привикання;

5. інтоксикацію;

При гіпертонічній хворобі ІІ ст призначають дозовану ходу в повільному темпі до:

1. 1 км;

2. *2 км;

3. 3 км;

4. 4 км;

5. 5 км;

До легких ускладнень інфаркту міокарда відносять:

1. Синдром Дреслера;

2. набряк легень;

3. міграція водія ритму;

4. *перикардит;

5. рефлекторний шок;

На поліклінічному етапі реабілітації хворих ІМ ІІ функціонального класу темп дозованої ходьби повинен бути до:

1. 130 кр/хв;

2. 120 кр/хв;

3. *110 кр/хв;

4. 100 кр/хв;

5. 90 кр/хв;

До ІV програми фізичної реабілітації хворих інфарктом міокарда належить:

1. Мвім не ускладнений або з ускладненнями легкого ступеня;

2. МВІМ з частою стенокардією в поєднанні з любими ускладненнями середньої важкості;

3. *ВВІМ з помірною або частою стенокардією або з тяжкими ускладненнями;

4. ВВІМ з помірною стенокардією або ускладненнями середньої важкості; трансмуральний або циркуляторний субендокардіальний інфаркт міокарда неускладнений або з ускладненнями легкого або середнього ступеня;

5. МВІМ з тяжкими ускладненнями;

На палатному режимі кількість вправ:

1. 14;

2. 16;

3. 8;

4. 10;

5. *24.

Основними завданнями ЛФК для хворих із ішемічною хворобою є:

1. Поліпшення коронарного та периферичного кровообігу, зменшення потреби міокарду у кисні

2. підвищення толерантності до фізичних навантажень

3. відновлення нормального стереотипу дихання

4. всі відповіді вірні

5. *є невірні відповіді

До екстракардіальних факторів кровообігу не належать:

1. *скорочення міокарду;

2. робота м’язів;

3. рухи в суглобах;

4. присмоктуюча дія грудної клітки;

5. рухи діафрагми;

В стані саморозслаблення пульс повинен:

1. *сповільнитися на 2-4 уд/хв;

2. сповільнитися на 4-6 уд/хв;

3. сповільнитися на 6-8 уд/хв;

4. зрости на 2-4 уд/хв;

5. зрости на 4-6 уд/хв;

До ускладнень середньої важкості відносять:

1. повна атріовентрикулярна блокада;

2. *пароксизмальні суправентрикулярні порушення ритму;

3. стенокардія не частіше 1 разу на добу;

4. шлунково-кишкові кровотечі;

5. рецидивуюче протікання ІМ;

На поліклінічному етапі реабілітації хворих ІМ ІІ функціонального класу тривалість заняття лікувальною гімнастикою повинна бути:

1. до 15 хв;

2. до 20 хв;

3. до 25 хв;

4. *до 30 хв;

5. до 35 хв;

До ІІІ програми фізичної реабілітації хворих інфарктом міокарда належить:

1. QІМ не ускладнений або з ускладненнями легкого ступеня;

2. з частою стенокардією в поєднанні з любими ускладненнями середньої важкості;

3. *QІМ з помірною стенокардією або ускладненнями середньої важкості; трансмуральний або циркуляторний субендокардіальний інфаркт міокарда неускладнений або з ускладненнями легкого або середнього ступеня;

4. з помірною або частою стенокардією або з тяжкими ускладненнями;

5. з тяжкими ускладненнями;.

Перед тим, як перевести хворого з інфарктом міокарда на палатний руховий режим, йому пропонують:

1. посидіти у ліжку 5 хв.

2. посидіти у ліжку 15 хв.

3. *постояти біля ліжка 5 хв.

4. походити по коридору 5 хв. у повільному темпі

5. виконати 20 присідань за 30 сек.

На вільному режимі при інфаркті міокарду ЛГ спрямована на:

1. поліпшення коронарного та периферичного кровообігу, стимуляція обміну речовин

2. *тренування в підніманні по сходах

3. підвищення толерантності організму до фізичних навантажень

4. заняття теренкуром

5. підвищення рівня фізичного стану хворого

Перед тим, як перевести хворого з інфарктом міокарда на вільний руховий режим, йому пропонують:

1. Посидіти у ліжку 5 хв.

2. посидіти у ліжку 15 хв.

3. постояти біля ліжка 5 хв.

4. *походити по коридору 5 хв. у повільному темпі

5. виконати 20 присідань за 30 сек.

Формами застосування ЛФК є:

1. фізичні вправи, природні чинники, лікувальний масаж

2. *лікувальна гімнастика, теренкур, біг підтюпцем, ранкова гігієнічна гімнастика,

заняття на тренажерах

1. фізичні вправи, дозована ходьба

2. ранкова гігієнічна гімнастика, природні чинники, гімнастика у воді

3. лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастика, самостійні заняття хворого за завданням лікаря, оздоровчі форми фізкультури

ЛФК можна проводити при:

1. гострій стадії міокардиту;

2. приступі стенокардії;

3. *пульс у спокої 90 уд/хв;

4. тахіаритмічна форма миготливої аритмії;

5. екстрасистолії;

Під час проведення ЛГ хворим з ішемічною хворобою серця паузи відпочинку повинні бути:

1. 10-20 с;

2. 20-30 с;

3. *30-40 с;

4. 40-50 с;

5. 50-60 с;

До важких ускладнень ІМ відносять:

1. стабільна гіпертензія (АТ більше 200/100)

2. стенокардія 5 разів на добу;

3. *шлуночкова пароксизмальна тахікардія;

4. різка екстрасистолія (не більше 1 хв)

5. синдром Дреслера;

До ІІІ програми фізичної реабілітації хворих інфарктом міокарда належить:

1. Мвім не ускладнений або з ускладненнями легкого ступеня;

2. *МВІМ з частою стенокардією в поєднанні з любими ускладненнями середньої важкості;

3. ВВІМ з помірною стенокардією або ускладненнями середньої важкості; трансмуральний або циркуляторний субендокардіальний інфаркт міокарда неускладнений або з ускладненнями легкого або середнього ступеня;

4. ВВІМ з помірною або частою стенокардією або з тяжкими ускладненнями;

5. МВІМ з тяжкими ускладненнями;

Для вирішення питання про можливість розширення рухового режиму:

1. Проводять лікарсько-педагогічне спостереження

2. проводять антропометричне дослідження

3. *вивчають пульс і суб’єктивні дані до і після занять ЛФК

4. враховують результати соматоскопії

5. проводять стандартні функціональні проби або навантажувальні тести

Для бігу не характерно:

1. Легкість дозування

2. природність

3. емоційність

4. вибірковість дії

5. всі відповіді не вірні

Основними завданнями ЛФК для хворих із ішемічною хворобою є:

1. Поліпшення коронарного та периферичного кровообігу, зменшення потреби міокарду у кисні

2. підвищення толерантності до фізичних навантажень

3. відновлення нормального стереотипу дихання

4. всі відповіді вірні

5. *є невірні відповіді

Протипоказанням для призначення ЛФК при гіпертонічній хворобі є артеріальний тиск:

1. 170/95 мм.рт.ст.

2. *180/100 мм.рт.ст.

3. 200/100 мм.рт.ст.

4. 210/100 мм.рт.ст.

5. 210/120 мм.рт.ст.

Для вирішення питання про можливість розширення рухового режиму:

1. Проводять лікарсько-педагогічне спостереження

2. проводять антропометричне дослідження

3. *вивчають пульс і суб’ктивні дані до і після занять ЛФК

4. враховують результати соматоскопії

5. проводять стандартні функціональні проби або навантажувальні тести

Протипоказанням до призначення ЛФК є:

1. синусова тахікардія 95 уд/хв..

2. збільшення ШОЕ до 15 мм/год

3. артеріальний тиск 100/60 мм.рт.ст.

4. *брадикардія з ЧСС 45 уд/хв..

5. недостатність кровообігу І ступеню

При гіпертонічній хворобі І ст тривалість заняття ЛГ:

1. 10-15 хв;

2. 20-40 хв;

3. *40-60 хв;

4. 60-70 хв;

5. 70-80 хв;

У ІІ групи хворих ІХС для занять ЛФК рівень допустимих фізичних навантажень повинен становити:

1. 71-80 % потрібного максимального споживання кисню (ПМСК)

2. 60-70 % ПМСК;

3. *40-59 % ПМСК;

4. 30-49 % ПМСК;

5. 20-30 % ПМСК;

До ІІ програми фізичної реабілітації хворих інфарктом міокарда належить:

1. *мілковогнищевий інфаркт міокарда (МВІМ) з частою стенокардією в поєднанні з любими ускладненнями середньої важкості; великовогнищевий інфаркт міокарда (ВВІМ) не ускладнений або з ускладненнями легкого ступеня;

2. МВІМ з частою стенокардією в поєднанні з любими ускладненнями середньої важкості;

3. ВВІМ з помірною стенокардією або ускладненнями середньої важкості;

4. МВІМ з помірною стенокардією або любими ускладненнями середньої важкості;

5. ВВІМ неускладнений або з ускладненнями легкого ступеню;

Співвідношення загальнотонізуючих і дихальних вправ при гіпертонічній хворобі І ст повинно бути:

1. 1 : 1;

2. 2 : 1;

3. *3 : 1;

4. 1 : 2;

5. 1 : 3;

Основними завданнями ЛФК для хворих із стенокардією є:

1. *Поліпшення коронарного та периферичного кровообігу, зменшення потреби міокарду у кисні

2. підвищення толерантності до фізичних навантажень

3. відновлення нормального стереотипу дихання

4. всі відповіді вірні

5. є невірні відповіді

При гіпертонічній хворобі ІІ ст на вільному режимі тривалість заняття ЛГ:

1. 15-20 хв;

2. 20-25 хв;

3. 25-30 хв;

4. 30-35 хв;

5. *35-40 хв;

Основні спеціальні вправи при гіпертонічній хворобі це:

1. *циклічні рухи у повільному та середньому темпі, вправи на розслаблення, на рівновагу, дихальні вправи із затримкою на видиху.

2. ациклічні рухи у швидкому темпі, вправи з обтяженням, дихальні вправи із затримкою на вдиху.

3. циклічні рухи у швидкому темпі, вправи на розслаблення, дихальні вправи із затримкою на вдиху, вправи на рівновагу.

4. циклічні рухи у повільному та середньому темпі, вправи з тривалими статичними зусиллями, вправи на рівновагу.

5. вправи із статичними навантаженнями, тонізуючі дихальні вправи, спортивні ігри.

Тривалість занять ЛГ на розширеному ліжковому режимі при інфаркті міокарду:

1. 5-10 хв.

2. *10-15 хв.

3. 20-30 хв.

4. 30-50 хв.

5. до 60 хв.

Співвідношення загальнотонізуючих і дихальних вправ при гіпотонічній хворобі повинно бути:

1. 1 : 1;

2. 2 : 1;

3. *3 : 1;

4. 1 : 2;

5. 1 : 3;

У ІІІ групи хворих ІХС для занять ЛФК стенокардія спокою виникає:

1. 5-6 разів на тиждень;

2. 5-6 разів на місяць;

3. 1-2 рази на день;

4. *1-2 рази на місяць;

5. 1-2 рази на тиждень;

На вільному режимі вправи виконують в:

1. повільному темпі;

2. середньому темпі;

3. швидкому темпі;

4. *середньому і швидкому темпі;

5. повільному, середньому і швидкому темпі.

До легких ускладнень інфаркту міокарда не відносять:

1. *синдром Дреслера;

2. синусова брадикардія;

3. рідка екстрасистолія;

4. перикардит;

5. стенокардія не частіше 1 раз на добу;

Для ранкової гігієнічної гімнастики не характерно:

1. легкість дозування

2. природність

3. емоційність

4. вибірковість дії

5. *всі відповіді не вірні

При гіпертонічній хворобі ІІ ст на палатному режимі тривалість заняття ЛГ:

1. 15-20 хв;

2. *20-25 хв;

3. 25-30 хв;

4. 30-35 хв;

5. 35-40 хв;

Для лікувальної гімнастики не характерно:

1. легкість дозування

2. *природність

3. емоційність

4. вибірковість дії

5. доступність за обладнанням

На ліжковому режимі вправи виконують з вихідного положення:

1. сидячи

2. *лежачи

3. стоячи

4. лежачи і сидячи

5. сидячи і стоячи

Основні завдання ЛФК при реабілітації хворого на інфаркт міокарда (ІМ) на суворому ліжковому руховому режимі:

1. розширення рухової активності, підвищення адаптації до зростаючих навантажень побутового характеру

2. *стимуляція екстракардіальних факторів кровообігу, посилення репаративних прооцесів у міокарді, поступове розширення рухової активності

3. розвиток компенсаторних можливостей серцево-судинної системи, вторинна профілактика загострень ішемічної хвороби серця (ІБС)

4. поліпшення периферичного кровообігу, підвищення адаптації до зростаючиих фізичних навантажень, відновлення працездатності

5. запобігання ускладненням, поліпшення периферичного кровообігу, стимуляція екстракардіальних факторів кровообігу і обміну у міокарді

Під час заняття на підтримуючому етапі реабілітації хворих на інфаркт міокарда ЧСС не повинна перевищувати:

1. 100 уд/хв.

2. *110 уд/хв.

3. *120 уд/хв.

4. 130 уд/хв.

5. 140 уд/хв.

Для піших прогулянок не характерно:

1. Легкість дозування

2. природність

3. емоційність

4. *вибірковість дії

5. доступність за обладнанням

Швидкість дозованої ходи по рівній місцевості для хворих ІХС І – ІІ групи повинна бути:

1. 3,5 – 4 км/год;

2. 4 – 4,5 км/год;

3. 4,5 – 5 км/год;

4. 5 – 5,5 км/год;

5. *6 – 7 км/год;

На вільному режимі хворим інфарктом міокарда в комплекс включають не більше:

1. 5 Вправ;

2. 8 вправ;

3. 16 вправ;

4. 18 вправ;

5. * 24 вправ;

На палатному режимі кількість вправ:

1. 14;

2. * 16;

3. 8;

4. 10;

5. 24.

На палатному режимі вправи виконують в:

1. Повільному темпі;

2. *середньому темпі;

3. швидкому темпі;

4. середньому і швидкому темпі;

5. повільному, середньому і швидкому темпі.

На вільному режимі хворих інфарктом міокарда призначають форми лікувальної фізкультури:

1. * ранкову гігієнічну гімнастику, піші прогулянки, лікувальну гімнастику;

2. ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику;

3. теренкур, лікувальну гімнастику

4. біг підтюпцем;

5. ігровий урок.

На палатному режимі хворих інфарктом міокарда призначають форми лікувальної фізкультури:

1. піші прогулянки, лікувальну гімнастику;

2. *ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику;

3. теренкур, лікувальну гімнастику

4. біг підтюпцем;

5. ігровий урок;

Особливість дихальних вправ для хворих з гіпертонічною хворобою це:

1. Форсоване дихання

2. *дихальні вправи із затримкою дихання на видиху

3. дихальні вправи із затримкою дихання на вдиху

4. поверхневе часте дихання

5. дихальні вправи із заримкою дихання на вдиху і видиху

При гіпертонічній хворобі ІІ ст на тренуючому режимі тривалість заняття ЛГ:

1. 15-20 хв;

2. 20-25 хв;

3. 25-30 хв;

4. 30-35 хв;

5. *35-40 хв;

Заняття лікувальною гімнастикою при ревматизмі на ліжковому режимі триває:

1. *10 - 12 хв;

2. 13 – 15 хв;

3. 16 – 18 хв;

4. 18 – 20 хв;

5. 20 – 25 хв;

На ліжковому режимі хворих інфарктом міокарда тривалість заняття ЛГ:

1. *3-5 хв;

2. 6-8 хв;

3. 8-10 хв;

4. 10-12 хв;

5. 13-15 хв;

Комплекс форм ЛФК при гіпертонічній хворобі на стаціонарному етапі реабілітації при ліжковому руховому режимі:

1. *Лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастика

2. лікувальна гімнастика, масаж

3. лікувальна гімнастика, ранкова гігієнічна гімнастика, прогулянки, дозована ходьба, масаж

4. ранкова гігієнічна гімнастика, дозована ходьба

5. заняття на тренажерах, елементи спорту, трудотерапія

На ліжковому режимі хворим інфарктом міокарда призначають форми лікуввальної фізкультури:

1. Піші прогулянки

2. *лікувальну гімнастику

3. теренкур

4. всі відповіді вірні

5. є невірні відповіді

В кінці палатного режиму у хворих з ІМ заняття триває:

1. 5-10 хв.

2. 10-15 хв.

3. * 15-20 хв.

4. 25-30 хв.

5. 35-40 хв.

На поліклінічному етапі реабілітації хворих ІМ ІІ функціонального класу тривалість заняття лікувальною гімнастикою повинна бути:

1. до 15 хв

2. до 20 хв

3. до 25 хв.

4. * до 30 хв.

5. до 35 хв.

Хворому на бронхіальну астму при наближенні приступу ядухи необхідно:

1. збільшити об'єм вдиху та видиху водночас із збільшенням частоти дихання

2. робити посилений форсований видих напружуючи м'язи

3. *розслабити м'язи і робити короткий поверхневий вдих носом та подовжений видих через рот

4. зробити динамічні дихальні вправи з акцентом на вдих

5. ЛФК протипоказана

Коли у хворого діагностується затяжний приступ ядухи з різко наростаючою вентиляційною недостатністю:

1. призначають метод вольового обмеження об’єму легеневої вентиляції

2. *лікувальну фізкультуру не призначають

3. призначають дихальні вправи з подовженим видихом і вимовою звуків

4. призначають вправи для м’язів плечового поясу

5. використовують дренажні вправи

До особливостей ЛФК при захворюваннях органів дихання відноситься:

1. простота вправ;

2. *використання фізичних вправ з предметами;

3. чітка залежність від періоду та важкості захворювання;

4. прості вихідні положення;

5. довготривалість.

На ліжковому режимі при правосторонньому ексудативному плевриті вправи потрібно виконувати з вихідного положення:

1. Лежачи на животі;

2. *лежачи на правому боці;

3. лежачи на лівому боці;

4. сидячи на кріслі;

5. стоячи.

Щоб продренувати нижні сегменти лівої легені, хворого потрібно положити:

1. на лівий бік з опущеним головним кінцем;

2. на лівий бік з піднятим головним кінцем;

3. *на правий бік з опущеним головним кінцем;

4. на правий бік з піднятим головним кінцем;

5. на живіт.

Які спеціальні вправи проводять при плоскостопості, щоб досягнути виправлення деформації стопи?

1. дихальні вправи на розтягування

2. рефлекторні вправи, дихальні вправи

3. *спеціальні види ходьби, коригуючі вправи

4. ідеомоторні вправи, загальнозміцнюючі вправи

5. вправи з предметами, загально-зміцнюючі вправи

3 метою запобігти застійним явищам у черевній порожнині призначають:

1. вправи для напруження м’язів живота

2. *статичні і динамічні дихальні вправи

3. вправи для дистальних відділів кінцівок

4. загально-зміцнюючі вправи

5. рефлекторні та ідеомоторні вправи

Види коригуючих вправ при сколіозі:

1. статичні та динамічні

2. активні та пасивні

3. ізометричні

4. ідеомоторні

5. *симетричні та асиметричні

Які спеціальні вправи проводять при плоскостопості, щоб досягнути виправлення деформації стопи?

1. дихальні вправи, вправи на розтягування

2. рефлекторні вправи, дихальні вправи

3. *спеціальні види ходьби, коригуючі вправи для стопи і постави, загально-зміцнюючі вправи

4. ідеомоторні вправи, загально-зміцнюючі вправи

5. вправи з предметами, загально-зміцнюючі вправи

Після завершення бронхоспазму хворому слід використовувати:

1. повільне дихання без вольового керування.

2. глибоке дихання з паузами на вдиху і видиху.

3. дихання з форсованим видихом.

4. дихання з форсованим вдихом.

5. *дихальні вправи з промовою звуків на подовженому видиху.

При фіксації верхньої та середньої правої частини грудної клітки в положенні лежачи на лівому боці дихальна екскурсія буде більшою у:

1. нижніх сегментах лівої легені;

2. верхніх сегментах лівої легені;

3. *нижніх сегментах правої легені;

4. верхніх сегментах правої легені;

5. середніх сегментах лівої легені.

Відтік з бронхоектазів нижніх відділів легень буде збільшуватись з положення:

1. Лежачи на правому боці;

2. лежачи на лівому боці;

3. *колінно – ліктьового;

4. лежачи на спині з піднятим головним кінцем на 20 – 30 см;

5. сидячи на кріслі.

На ліжковому режимі при бронхіальноій астмі показані форми ЛФК:

1. *Індивідуальні завдання для самостійних занять;

2. піші прогулянки;

3. теренкур;

4. ігровий урок;

5. елементи спортивних вправ;

Основні методичні принципи проведення ЛФК при радикуліті:

1. вибір безбольового вихідного положення

2. виконання вправ без ривків і надмірного напруження

3. поступове збільшення амплітуди рухів

4. *всі відповіді вірні

5. є невірні відповіді

Які з перерахованих засобів ЛФК піддаються найбільш точному дозуванню:

1. природні чинники

2. загартувальні процедури

3. *фізичні вправи

4. масаж

5. прогулянки

При артриті лівого колінного суглоба масаж потрібно починати з:

1. *лівого стегна;

2. правого стегна;

3. лівої гомілки;

4. правої гомілки;

5. лівого колінного суглоба.

При переломах дна та краю вертлужної впадини хворого піднімають з ліжка

1. *в другому періоді

2. в першому періоді

3. призначають у другому періоді з 3-4 тижня

4. призначається через 4-6 тижнів

5. в третьому періоді

Під час проведення звукової гімнастики краще вимовляти звуки:

1. о – о;

2. к – к;

3. *р – р;

4. д – д;

5. т – т

Основні завдання ЛФК при пневмонії:

1. *посилити крово-та лімфообіг у легенях для розсмоктування ексудату, відновити нормальний стереотип дихання, прискорити дезинтоксикацію організму.

2. збільшити життєву ємкість легень, підвищити неспецифічний опір організму.

3. збільшити рухливість грудної клітки, діафрагми та силу дихальних м'язів, запобігти розвитку емфіземи легень.

4. сприяти відновленню рівноваги між симпатичною та пара¬симпатичною частинами вегетативної нервової системи.

5. зняти бронхоспазм, навчити хворого вільно керувати дихальними фазами, паузами між ними та глибиною дихання.

Головним завданням ЛФК при бронхіальній астмі є:

1. забезпечення еластичності легеневої тканини;

2. *покращення дихання: подовження видиху;

3. активізація тканинного обміну та окислювально-відновних процесів в організмі;

4. попередження утворення злук в плевральній порожнині;

5. посилення крово- та лімфообігу.

Масаж носа та носогубного трикутника при захворюваннях органів дихання триває:

1. *1,5 – 2 хв;

2. 2 – 3 хв;

3. 3,5 – 4 хв;

4. 4 – 4,5 хв;

5. 4,5 – 5 хв;

Регуляція лімфообігу під час процедури масажу пов’язана головним чином з прийомом:

1. Розминання

2. *погладжування

3. розтирання

4. вібрації

5. з ударними прийомами

Під час проведення ЛГ при захворюваннях суглобів рухи потрібно виконувати:

1. у фронтальній осі;

2. у сагітальній осі;

3. рухи кругом вертикальної осі;

4. кругові рухи;

5. *по всіх осях кожного суглобу.

При артриті правого колінного суглоба масаж потрібно починати з:

1. Лівого стегна;

2. *правого стегна;

3. лівої гомілки;

4. правої гомілки;

5. лівого колінного суглоба.

Завдання ЛФК при бронхіальній астмі:

1. зняти бронхоспазм, відновити нормальний стереотип дихання, сприяти відновленню рівноваги між смпатичним та парасимпатчним відділами вегетативної нервової системи

2. збільшити рухливість грудної клітки, діафрагми, запобігти розвитку емфіземи легень, збільшити силу дихальних м’язів

3. всі відповіді вірні

4. протидіяти утворенню ателектазів і плевральних зрощень, прискорити розсмоктування інфільтратів, прискорити дезинтоксикацію організму

5. *є невірні відповіді

В комплексі ЛГ при плевриті ключовими вправами повинні бути:

1. вправи для нижніх і верхніх кінцівок.

2. динамічні дихальні вправи з промовою звуків та звукосполучень.

3. регламентоване форсоване часте дихання з акцентом на вдих.

4. дихальні вправи з подовженим видихом через губи, складені в трубочку, діафрагмальне дихання.

5. *вправи з нахилами і поворотами тулуба.

Патогенетичною дією фізичних вправ при захворюваннях органів дихання є:

1. вироблення та вдосконалення навичок керування диханням;

2. стимуляція обмінних процесів;

3. *покращення дренажної функції бронхів;

4. стимуляція імунних процесів;

5. покращення функції зовнішнього дихання.

В комплекс ЛГ при пневмонії включають наступні вправи, крім одного:

1. *Вправи для нижніх і верхніх кінцівок.

2. динамічні дихальні вправи з промовою звуків та звукосполучень.

3. регламентоване форсоване часте дихання з акцентом на вдих.

4. дихальні вправи з подовженим видихом через губи, складені в трубочку, діафрагмальне дихання.

5. вправи з нахилами і поворотами тулуба.

До основних завдань ЛФК при плевриті не відносять:

1. прискорення розсмоктування ексудату

2. поліпшення крово- і лімфообігу у легенях і плеврі, збільшення ЖЄЛ

3. активізація рухливості грудної клітки та діафрагми

4. запобігання утворення ателектазів та плевральних зрощень

5. *запобігання розвитку емфіземи легень

Головним завданням при плевриті є:

1. Забезпечення еластичності легеневої тканини;

2. покращення дихання: подовження видиху;

3. активізація тканинного обміну та окислювально-відновних процесів в організмі;

4. *попередження утворення злук в плевральній порожнині;

5. посилення крово- та лімфообігу.

Лікувальна фізкультура при коксартрозах спрямована на розвиток:

1. *внутрішньої ротації та відведення стегна;

2. внутрішньої ротації та приведення стегна;

3. зовнішньої ротації та відведення стегна;

4. зовнішньої ротації та приведення стегна;

5. нормалізація розгинання.

Внаслідок поєднання вправ з насильним розтягуванням тканин суглобу, що викликає біль, може виникнути:

1. застій в периартикулярній волокнистій тканині;

2. *протибольова рефлекторна контрактура;

3. внутрісуглобовий випіт і синовіїт;

4. розростання волокнистої тканини;

5. дефект меніску.

До особливостей ЛФК при захворюваннях органів дихання не відноситься:

1. *Простота вправ;

2. використання фізичних вправ з предметами;

3. чітка залежність від періоду та важкості захворювання;

4. використання різних вихідних положень;

5. використання фізичних вправ для окремого патологічного процесу.

Протипоказом до призначення ЛФК при ексудативному плевриті є висота стояння ексудату на рівні:

1. 4 ребра;

2. 3 ребра;

3. 2 ребра;

4. 1 ребра;

5. *всі відповіді вірні.

Які спеціальні вправи проводять при плоскостопості, щоб досягнути виправлення деформації стопи?

1. Дихальні вправи, вправи на розтягування

2. рефлекторні вправи, дихальні вправи

3. *спеціальні види ходьби, коригуючі вправи для стопи і постави, загально-зміцнюючі вправи

4. ідеомоторні вправи, загально-зміцнюючі вправи

5. вправи з предметами, загально-зміцнюючі вправи

При прийомі розминання м’язи повинні бути:

1. Значно напружені

2. розслаблені

3. стан м’язів значення немає

4. незначним чином напружені

5. *в фізіологічному звичному стані

Протипоказаннями до призначення ЛФК при плевритах є наступні стани крім одного:

1. температура тіла 37,0°С

2. велика кількість ексудату

3. значна болючість в грудній клітці

4. *відсутність шуму від тертя плеври

5. гострий запальний процес

При пневмонії у дитини шкільного віку ЛФК на палатному руховому режимі складається з:

1. *масажу грудної клітки, загально-зміцнюючих та дренажних вправ, статичних і динамічних дихальних вправ, дихання з опором

2. пасивних вправ для кінцівок, ідеомоторних вправ, лікувального масажу

3. активних вправ для кінцівок, рефлекторних вправ, лікувального масажу

4. рефлекторних вправ, активних вправ, ідеомоторних вправ

5. активних дихальних вправ, діафрагмального дихання

Протипоказом до призначення ЛФК при ексудативному плевриті є висота стояння ексудату на рівні:

1. *4 ребра;

2. 5 ребра;

3. 6 ребра;

4. 7 ребра;

5. всі відповіді вірні;

Під час проведення ЛГ при захворюваннях суглобів рухи потрібно виконувати:

1. у фронтальній осі;

2. у сагітальній осі;

3. рухи кругом вертикальної осі;

4. *по всіх осях кожного суглобу.

5. кругові рухи;

При артриті ліктьового суглобу лівої руки масаж потрібно починати з:

1. лівого передпліччя;

2. правого передпліччя;

3. *лівого плеча;

4. правого плеча;

5. лівого ліктьового суглобу.

Особливість дихальних вправ для хворих з гіпертонічною хворобою це:

1. форсоване дихання

2. *дихальні вправи із затримкою дихання на видиху

3. дихальні вправи із затримкою дихання на вдиху

4. поверхневе часте дихання

5. дихальні вправи із заримкою дихання на вдиху і видиху

На які тканинні структури діє прийом масажу розтирання:

1. на всі тканинні структури

2. шкіру та підшкірну жирову клітковину

3. м’язові тканин

4. окістя

5. *сполучно-тканинні структури, фасції, сухожилля, суглоби, та апоневрози

Відповідь організму на процедуру масажу залежить від:

1. форми та клінічного перебігу хвороби

2. *методики проведення масажу

3. функціонального стану ЦНС

4. ділянки тіла, що масажується

5. положення тіла пацієнта

Головним тренуючим засобом на палатному режимі при бронхіальній астмі є:

1. заняття ЛГ в положенні лежачи

2. повільна ходьба по палаті

3. заняття ЛГ в кабінеті ЛФК

4. заняття на тренажерах

5. *дихальна гімнастика

Які спеціальні вправи призначаються при плевритах:

1. *вправи з затримкою дихання на видиху з одночасним розгинанням, обертанням і поворотами тулуба

2. вправи, які зміцнюють м’язи черевного пресу

3. нахли тулуба у хворий бік з паузою на вдиху

4. нахили тулуба з регламентованими дихальними вправами та вимовлянням звуків та звукосполучень

5. вправи, які подовжують видих

Режими рухової активності в клініці внутрішніх хвороб:

1. Щадний, щадно-тренуючий, тренуючий

2. стабілізуючий, підтримуючий

3. підготовчий період одужання, підтримуючий

4. *ліжковий, палатний, вільний

5. вступний, основний, заключний

Особливістю спеціальних дихальних вправ при плевритах є:

1. регламентоване дихання з подовженим видихом і паузою на видиху

2. регламентоване дихання із затримкою на видиху і з одночасними нахилами тулуба в ураженй бік

3. *регламентоване дихання із затримкою на вдиху і з одночасними нахилами тулуба у здоровий бік

4. форсоване дихання

5. регламентоване дихання із промовою звуків та звукосполучень

Щоб продренувати верхні сегменти правої легені, хворого потрібно положити:

1. На лівий бік з опущеним головним кінцем;

2. *на лівий бік з піднятим головним кінцем;

3. на правий бік з опущеним головним кінцем;

4. на правий бік з піднятим головним кінцем;

5. на живіт.

Щоб продренувати нижні сегменти правої легені, хворого потрібно положити:

1. * На лівий бік з опущеним головним кінцем;

2. на лівий бік з піднятим головним кінцем;

3. на правий бік з опущеним головним кінцем;

4. на правий бік з піднятим головним кінцем;

5. на живіт

Спортивна медицина – це наука, яка вивчає:

1. вплив занять спортом на організм спортсмена.

2. вплив занять фізичною культурою на організм людини.

3. *позитивний та негативний вплив фізичних навантажень різної інтенсивності на організм здорової та хворої людини.

4. вплив гіподинамії на організм здорової людини.

5. вплив гіпердинамії на організм здорової людини.

Головна мета спортивної медицини:

1. організація проведення занять фізичною культурою та спортом.

2. підвищення працездатності спортсменів.

3. профілактика та лікування захворювань у спортсменів.

4. оптимізація рухової активності людини для збереження та зміцнення здоров’я.

5. *оптимізація рухової активності людини для збереження та зміцнення здоров’я.

Методи дослідження фізичного розвитку:

1. зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація.

2. *соматоскопія і антропометрія.

3. методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції.

4. загальний та спортивний анамнез, лікарське обстеження органів і систем.

5. функціональні проби.

У спортсменів у межах фізіологічних закономірностей в стані спокою часто вислуховують:

1. *посилені або приглушені тони серця.

2. аритмічні тони серця.

3. органічні систолічні шуми.

4. акцент другого тону на аорті.

5. посилення першого тону над верхівкою серця.

Під час комбінованої функціональної проби Летунова застосовують наступні фізичні навантаження:

1. біг на місці 3 хв. у темпі 180 кроків за 1 хв., 20 присідань за 30 сек., біг на місці протягом 15 сек. з високим підніманням стегон.

2. біг на місці 15 сек. з високим підніманням стегон. 20 присідань за 30 сек., біг на місці 3 хв. у темпі 180 кроків за 1 хв.

3. 20 присідань за 30 сек.. біг на місці в максимальному темпі з високим підніманням стегон протягом 15 сек., біг на місці 3 хв. у темпі 180 кроків за 1 хв.

4. *20 присідань за 30 сек., 60 підскоків за 30 сек.. біг на місці 3 хв. у темпі 150 кроків за 1 хв.

5. 60 підскоків за 30 сек.. біг на місці 3 хв. у темпі 120 кроків за 1 хв.

Для дистонічної реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:

1. на фоні незначного прискорення пульсу та підвищення систолічного тиску діастолічний тиск знижується до „0”.

2. на фоні значного прискорення пульсу систолічний тиск різко знижується, діастолічний тиск досягає „0”.

3. *на фоні значного прискорення пульсу і підвищення систолічного тиску діастолічний тиск знижується до „0” протягом 2 хв. і більше.

4. всі показники збільшуються.

5. всі показники зменшуються.

Функціональний систолічний шум після проби з фізичним навантаженням:

1. посилюється.

2. не змінюється.

3. посилюється або слабшає.

4. *слабшає або зникає.

5. змінює тембр.

У здорових нетренованих чоловіків час затримки дихання на вдиху (проба Штанге) коливається у межах:

1. *40-60 сек.

2. 50-60 сек.

3. 20-30 сек.

4. 40-50 сек.

5. 20-40 сек.

До підготовчої медичної групи зараховують:

1. осіб, які мають незначні відхилення у стані здоров за у мови достатнього фізичного розвитку.

2. осіб, що мають відхилення в стані здоров постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження.

3. осіб з недостатнім фізичним розвитком без відхилень в стані здоров.

4. осіб без відхилень у стані здоров’я з нормальним фізичним розвитком.

5. *осіб, які мають недостатній фізичний розвиток, незначні чи тимчасові відхилення у стані здоров’я або недостатньо фізично підготовлені.

Під час тестування фізичної працездатності застосовують:

1. *велоергометр, тредміл, тредбан, степ-ергометр.

2. степ-ергометри.

3. 12-хвилинний та 1,5-мильний тести.

4. сходинку Мастера.

5. велоергометр.

Класи фізичного стану людини не визначають за допомогою:

1. гарвардського степ-тесту.

2. субмаксимального тесту PWC170.

3. 12-хвилинного та 1,5-мильного тестів Купера.

4. *проби Штанге.

5. тесту Наваккі.

Фізіологічні передумови для тестування загальної фізичної працездатності:

1. *її зв’язок з аеробними можливостями організму, продуктивністю системи транспортування кисню.

2. її зв’язок з комплексом антропометричних показників.

3. її зв’язок з реакціями адаптації організму.

4. її зв’язок з механізмами компенсаторних пристосувань.

5. її зв’язок з потужністю м’язів.

Комплексна методика лікарського обстеження осіб, що займаються різними видами фізичних вправ, включає:

1. оцінка функціональних можливостей людини під час тренувань та змагань.

2. оцінка фізичного розвитку та фізичної підготовленості.

3. збір загального та спортивного анамнезу, зовнішній огляд, загальне лікарське обстеження органів і систем.

4. дослідження функціонального стану основних фізіологічних систем у стані спокою.

5. *збір загального та спортивного анамнезу, стоматоскопію, антропометрію, загальне лікарське обстеження, функціональне дослідження.

Відновні засоби в спортивній медицині:

1. фізіологічні, фізичні.

2. *медико біологічні, психологічні, педагогічні.

3. епідеміологічні, патогномонічні.

4. психологічні, фізіологічні.

5. педагогічні, фізичні.

Ортостатична проба дозволяє оцінити функціональний стан:

1. Серцево-судинної системи.

2. центральної нервової системи.

3. вегетативної нервової системи.

4. *симпатичний відділ вегетативної нервової системи.

5. парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи.

Тимчасове зниження працездатності при нормальному фізіологічному стані, це:

1. *втома.

2. перевтома.

3. порушення координації.

4. різке зростання систолічного АТ.

5. різке зростання ЧСC.

Типи реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження

1. нормостенічний, астенічний, гіперстенічний, дистонічний, атонічний.

2. нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний, дискінетичний.

3. *нормотонічний, астенічний, гіпертонічний, дистонічний, східчастий.

4. нормостенічний, атонічний, гіпертонічний, східчастий, дискінетичний.

5. астенічний, гіпертонічний, діскінетичний, східчастий.

До групи психологічних засобів відновлення відносять:

1. седативні препарати.

2. *аутогенне тренування.

3. адаптогенне.

4. масаж.

5. гідротерапія.

Основні завдання, що вирішують при проведенні більшості функціональних проб:

1. оцінка характеру реакції органів і систем на функціональні проби.

2. дослідження механізмів адаптації організму до умов, що змінилися.

3. *виявлення прихованих порушень функції органів і систем.

4. всі відповіді вірні.

5. є невірні відповіді.

Хронічне фізичне перенапруження у спортсменів найчастіше може призвести до ураження:

1. *ЦНС, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату. Печінки, нирок, системи крові.

2. опорно-рухового апарату.

3. ендокринної системи.

4. серцево-судинної системи.

5. органів травлення.

Під час проведення проби Генчі обстежуваний робить:

1. звичайний вдих.

2. *звичайний видих.

3. максимальний вдих.

4. максимальний видих.

5. субмаксимальний видих.

При скаргах спортсменам на болі в області серця перш за все необхідно провести:

1. фонокардіографію.

2. полікардіографію.

3. ехокардіографію.

4. реовазографію.

5. *електрокардіографію

Головний прояв економізації фізіологічних функцій в стані спокою у тренованих осіб це:

1. прискорення та поглиблення дихання.

2. скорочення фази діастоли.

3. *синусова брадикардія.

4. синусова тахікардія.

5. збільшення хвилинного обсягу серця.

Під час проведення соматоскопії оцінюють:

1. масу та довжину тіла, товщину підшкірної жирової клітковини, силу м’язів.

2. тип тілобудови, окружності шиї, грудної клітки, талії, ЖЄЛ, силу м’язів кисті та спини.

3. зріст, вагу тіла, діаметр плеча, грудної клітки, таза, рухомість у суглобах, поставу хребта.

4. рельєф та силу мускулатури. Форми грудної клітки, спини і хребта, форми ніг, рухомість у суглобах.

5. *стан шкіри, ступінь розвитку м’язів та жировідкладень, поставу, форми грудної клітки, спини, хребта, форми ніг, стан склепіння стопи, тип тіло будови.

Лікарський контроль – основний розділ спортивної медицини, який вивчає:

1. *фізичний розвиток, функціональні здібності та стан здоров’я осіб, що займаються різними видами рухової активності.

2. ступінь стомлення під час занять фізичною культурою та спортом.

3. процеси адаптації основних фізіологічних систем до фізичних навантажень.

4. організації та умови проведення навчально-тренувальних занять та змагань.

5. психофізичний стан в процесі занять фізичною культурою та спортом.

Методи оцінки фізичного розвитку:

1. Зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація.

2. соматоскопія, антропометрія.

3. *методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції.

4. збір загального та спортивного анамнезу, соматоскопія, антропометрія.

5. загальне лікарське обстеження органів і систем.

Основним розділом роботи лікаря зі спортивної медицини є:

1. диспансеризація спортсменів.

2. лікарсько-педагогічний контроль.

3. *лікарський контроль за станом здоров’я осіб, що займаються спортом та фізичною культурою.

4. тестування спортивної працездатності.

5. лікування захворювань та травм у спортсменів.

Основними ознаками довгострокової адаптації серцево-судинної системи до оптимальних фізичних навантажень (особливо на розвиток витривалості) є:

1. синусова брадикардія, фізіологічна гіпотонія, значно виражена гіпертрофія міокарду.

2. синусова брадикардія, помірна гіпертонія, гіпертрофія переважно лівих відділів міокарду.

3. *синусова брадикардія, фізіологічна гіпотонія, помірна гіпертрофія міокарду з відповідним розвитком коронарного кровоточу.

4. синусова брадикардія, гіпотонія, гіпертрофія переважно правих відділів міокарду.

5. синусова тахікардія, фізіологічна гіпертонія, помірна гіпертрофія міокарду з відповідним розвитком коронарного кровотоку.

Проби з затримкою дихання характеризують переважно стан:

1. Центральної нервової системи.

2. вегетативної нервової системи.

3. системи зовнішнього дихання.

4. *серцево-судинної системи.

5. дихального центру.

Нормальний період відновлення пульсу і артеріального тиску під час проби 20 присідань за 30 сек.

1. до кінця 1-ої хв..

2. *у чоловіків до 2,5 хв., у жінок – до 3 хв.

3. у чоловіків 4 хв., у жінок 5 хв.

4. від 3 до 10 хв.

5. не обов’язково відновлюється.

Заборона тренувальних занять в період менструації необхідна у випадках:

1. *дисменореї.

2. необхідності виконання мінімальних зусиль.

3. достатньої тренованості організму.

4. у жінок репродуктивного віку.

5. у підлітків.

Органічний систолічний шум після проби з фізичним навантаженням:

1. слабшає.

2. *посилюється.

3. не змінюється.

4. змінює тембр.

5. зникає.

Яке дозоване фізичне навантаження слід використовувати під час масового профілактичного огляду для визначення функціонального стану серцево-судинної системи у мало тренованих осіб:

1. комбіновану пробу C.П. Летунова.

2. *20 присідань за 30 сек.

3. сходження на сходинку висотою 33 см. – 5 хв.

4. сходження на сходинку висотою 40 см. – 5 хв.

5. гарвардський степ-тест.

У здорових нетренованих чоловіків час затримки дихання на видиху (проба Генчі) складає:

1. 20-30 сек.

2. 15-25 сек.

3. 10-20 сек.

4. 15-30 сек.

5. *25-40 сек.

Абсолютним протипоказанням до проведення проб із зростаючим фізичним навантаженням є:

1. *коронарна недостатність з частими нападами стенокардії, загроза інфаркту міокарда.

2. компенсована серцево-легенева недостатність.

3. поодинокі екстрасистоли.

4. артеріальна гіпертензія з тиском 160/100 мм.рт.ст.

5. низький вольтаж зубців на ЕКГ.

За якими параметрами визначається тип реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження:

1. зміни частоти серцевих скорочень.

2. зміни систолічного та діастолічного артеріального тиску.

3. *збудливість пульсу, характер змін систолічного, діастолічного та пульсового АТ.

4. зміни частоти пульсу та дихання.

5. зміни частоти серцевих скорочень та пульсового АТ.

Купером для визначення фізичної працездатності в системі оздоровчих занять фізичною культурою запропонований 12-хвилинний тест. Яке фізичне навантаження повинен виконати обстежуваний?

1. біг на місці.

2. ходьба на місці.

3. *ходьба або біг (за можливостями) на стадіоні.

4. велоергометричне навантаження.

5. підіймання та спуск на сходинці (степ-тест).

Для нормотонічного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:

1. *збільшення пульсу до 60-80%, помірне підвищення систолічного АТ, деяке (до 10%) зниження діастолічного АТ, збільшення пульсового АТ до 60-80 %.

2. збільшення пульсу до 60-80%, помірне зниження систолічного, діастолічного і пульсового АТ.

3. збільшення пульсу до 60-80%, значне підвищення систолічного, діастолічного і пульсового АТ.

4. збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ.

5. збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного АТ, значне зниження діастолічного АТ.

Значний ступінь втоми під час занять фізичними вправами характеризується наступними зовнішніми ознаками:

1. значне почервоніння або блідість шкіри, надмірне потовиділення.

2. ускладнене дихання, особливо при видиху, надмірна задишка.

3. неточність виконання команд, невпевнений крок.

4. *всі відповіді вірні.

5. є невірні відповіді.

Для тестування фізичної працездатності найбільш інформативним є:

1. *субмаксимальний тест PWC170.

2. Гарвардський степ-тест.

3. тести Купера 12-хвилинний і 1,5-мильний.

4. проба 20 присідань за 30 сек.

5. комбінована проба Летунова.

Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 сек. до 25 уд. за 10 сек., АТ підвищився з 120/80 до 180/95 мм.рт.ст. Визначити тип реакції серцево-судинної системи:

1. нормотонічний.

2. *гіпертонічний.

3. гіпотонічний.

4. дистонічний.

5. східчастий.

Кліностатична проба дозволяє оцінити функціональний стан:

1. Серцево-судинної системи.

2. центральної нервової системи.

3. вегетативної нервової системи.

4. симпатичний відділ вегетативної нервової системи.

5. *парасимпатичний відділ вегетативної нервової системи.

У здорових нетренованих жінок час затримки дихання на вдиху (проба Штанге) коливається у межах:

1. 40-60 сек.

2. 50-60 сек.

3. 15-30 сек.

4. *30-40 сек.

5. 20-40 сек.

Про нормальну реактивність симпатичного відділу вегетативної нервової системи після зміни положення тіла з горизонтального у вертикальне свідчать зміни:

1. збільшення частоти пульсу на 0-8 уд/хв

2. *збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв

3. збільшення частоти пульсу на 20-25 уд/хв

4. зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв

5. зменшення частоти пульсу на 8-14 уд/хв

Під час проведення проби Штанге обстежуваний робить:

1. Звичайний вдих.

2. звичайний видих.

3. максимальний вдих.

4. максимальний видих.

5. *субмаксимальний вдих.

До основної медичної групи зараховують переважно:

1. осіб, які мають незначні відхилення у стані здоров’я, з недостатнім фізичним розвитком та мало фізично підготовлені.

2. осіб, що мають відхилення в стані здоров’я постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження.

3. осіб з недостатнім фізичним розвитком без відхилень в стані здоров’я.

4. *осіб без відхилень у стани здоров’я з нормальним фізичним розвитком.

5. осіб, які мають недостатній фізичний розвиток. Незначні чи тимчасові відхилення у стані здоров’я або недостатньо фізично підготовлені.

Найчастіше причинами раптової смерті у спортсменів можуть бути:

1. травми та ушкодження опорно-рухового апарату.

2. неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень.

3. тренування та змагання в хворобливому стані.

4. недоліки фізичного розвитку, слабкість м’язів.

5. *гострі фізичні перенапруження, що виникають внаслідок надмірних навантажень.

Печінковий больовий синдром у спортсменів є:

1. фізіологічною особливістю.

2. перед патологічним станом.

3. *патологічним станом.

4. зустрічається лише у спортсменів-підлітків.

5. зустрічається у спортсменів, що порушують режим харчування.

Ураження серцево-судинної системи внаслідок гострого фізичного перенапруження:

1. непритомність, колапс, шок.

2. серцева недостатність.

3. інфаркт міокарду.

4. *всі відповіді вірні.

5. є невірні відповіді.

Основні завдання комплексного лікарського обстеження осіб, що займаються різними видами фізичних вправ:

1. визначення рівня фізичного розвитку, типу тіло будови, загальний лікарський огляд.

2. Визначення рівня фізичного розвитку, типу тілобудови, проведення лікарсько педагогічних спостережень.

3. дослідження та оцінка функціонального стану і функціональних здібностей організму.

4. визначення та оцінка рівня фізичного розвитку, дослідження загальної фізичної працездатності.

5. *визначення та оцінка рівня фізичного розвитку, функціонального стану і функціональних здібностей організму та стану здоров’я.

Які основні показники фізичного розвитку досліджують методом антропометрії:

1. масу та довжину тіла, окружності шиї, грудної клітки, талії, товщину жировідкладень, тип тілобудови, рухомість у суглобах.

2. тип тілобудови, окружності шиї, грудної клітки, талії, ЖЄЛ, поставу хребта, форму ніг, стан склепіння стопи.

3. *зріст (стоячи та сидячи), вагу тіла, окружності та екскурсію грудної клітки, ЖЄЛ, силу м’язів кисті та спини. Ступінь жировідкладень.

4. рельєф та силу мускулатури, форми грудної клітки, спини і хребта, форму ніг, рухомість у суглобах.

5. стан шкіри, ступінь розвитку м’язів та жировідкладень. Поставу, форми грудної клітки, спини, хребта, форму ніг, стан склепіння стопи, тип тілобудови.

Типи тілобудови людини:

1. нормотонічний, атонічний, гіпертонічний.

2. нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний.

3. астенічний, гіпертонічний.

4. нормотонічний, дистонічний, гіпертонічний.

5. *нормостенічний, астенічний, гіперстенічний.

Функціональні проби це:

1. вплив на організм різних факторів для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив.

2. вплив на організм різних факторів зовнішнього середовища для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив.

3. *точно дозований вплив на організм різних факторів для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив.

4. точно дозований вплив на організм різних факторів зовнішнього середовища для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив.

5. всі відповіді не вірні

Про нормальну реактивність парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи після змін положення тіла з вертикального у горизонтальне свідчать зміни:

1. Збільшення частоти пульсу на 0-8 уд/хв.

2. збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв.

3. зменшення частоти пульсу на 20-25 уд/хв.

4. *зменшення частоти пульсу на 8-14 уд/хв.

5. зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв.

В нормі товщина підшкірної жирової клітковини у чоловіків складає:

1. 0 - 0,5 см.

2. *0,8 – 1,0 см.

3. 1,5 – 2,0 см.

4. 2,0 – 2,5 см.

5. 2,5 – 3,0 см.

Нормальні форми грудної клітки:

1. циліндрична, конічна, запала, куряча.

2. кругла, плоска, круглозапала.

3. *циліндрична, конічна, плоска, перехідні форми.

4. цилінроконічна, лійкоподібна.

5. нормостенічна, астенічна, гіперстенічна.

Під час проведення більшості функціональних проб оцінюють:

1. вихідні дані показників.

2. час відновлення показників до вихідного рівня.

3. зміни показників під впливом чинника, що впливає.

4. вихідні дані показників та час їх відновлення після проби.

5. *вихідні дані показників, їх зміни під впливом проби, час відновлення.

Патологічними типами реакції серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження є:

1. нормотонічний, гіпертонічний, гіпотонічний, дистонічний.

2. *гіпертонічний, астенічний, східчастий, дистонічний.

3. нормотонічний, гіпотонічний, (астенічний).

4. гіпертонічний, астенічний.

5. нормотонічний, астенічний, дистонічний.

Показаннями до проведення навантажувального тестування у клініці є всі, крім одного:

1. оцінка функціонального стану та функціональних здібностей організму, вибір та корекція рухового режиму.

2. виявлення прихованих (латентних) форм захворювань кардіореспіраторної системи.

3. *виявлення та диференціальна діагностика захворювань опорно-рухового апарату.

4. оптимізація індивідуальних програм фізичної реабілітації та оцінка їх ефективності.

5. визначення придатності до трудової діяльності (лікарсько-трудова експертиза).

Фізіологічною передумовою субмаксимального тесту PWC170 є існування:

1. *лінійної залежності між потужністю навантаження і ЧСС в діапазоні оптимального режиму.

2. лінійної залежності між загальною фізичною працездатністю та ЧСС певної величини.

3. лінійної залежності між фізичними можливостями організму та ЧСC.

4. функціональних резервів серцево-судинної системи під час фізичних навантажень.

5. зворотньо-пропорційної залежності між потужністю навантаження і ЧСС в межах заданого режиму.

Для гіпертонічного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:

1. збільшення пульсу до 60-80%, помірне підвищення систолічного АТ, деяке зниження діастолічного АТ, збільшення пульсового АТ.

2. збільшення пульсу до 60-80%, помірне зниження систолічного, діастолічного і пульсового АТ.

3. збільшення пульсу на 100% помірне підвищеня систолічного АТ, зменшення діастолічного і пульсового АТ.

4. збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ.

5. *збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного і діастолічного АТ.

Абсолютним протипоказанням до проведення тестів із зростаючим фізичним навантаженням є:

1. Гіпотонічна хвороба.

2. *стабільна стенокардія.

3. блокада серця І-ІІ ступеня.

4. інфаркт міокарда в анамнезі (4міс).

5. ожиріння ІІІ ступеня.

Функціональною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є:

1. помірне зниження пульсового АТ.

2. підвищення систолічного АТ до 170 мм.рт.ст.

3. зростання ЧСС до межі 180 мінус вік.

4. горизонтальне зниження сегменту ST до 0,1 мВ.

5. *виникнення загостреного і високого зубця Т.

Пробу 20 присідань за 30 хв. проводять після відпочинку протягом:

1. 1 хв.

2. *5 хв.

3. 30 хв.

4. 1 години.

5. 1 доби.

Основним завданням лікарсько-педагогічних спостережень є:

1. оцінка санітарно-гігієнічних умов проведення занять.

2. визначення фізичного розвитку осіб, що займаються фізичною культурою та спортом.

3. проведення функціональних проб.

4. визначення загальної фізичної працездатності.

5. *оцінка умов організації та методики проведення занять, впливу тренувальних навантажень на організм.

Основні розділи заняття з фізичного виховання, оздоровчого та спортивного тренування:

1. *Вступний, основний, заключний.

2. щадний, щадно-тренуючий, тренуючий.

3. щадний, тонізуючий, тренуючий.

4. щадний, щадно-тренуючий, тренуючий, інтенсивно-тренуючий.

5. вступний, тренуючий, відновний.

Для оцінки правильності розподілу фізичних навантажень на тренуванні використовуються методи:

1. соматоскопії та антропометрії.

2. *визначення щільності та фізіологічної кривої заняття.

3. оцінки фізичних якостей та фізичної підготовленості.

4. загального лікарського обстеження органів і систем.

5. дослідження загальної фізичної працездатності.

Електрокардіограма спортсменів з дистрофією міокарда І стадії характеризується:

1. *зниженням амплітуди зубця Т, поява синдрому Тv1>Тv6.

2. зниженням амплітуди зубця R.

3. збільшенням амплітуди зубця Т, поява синдрому Тv1<Тv6.

4. зниженням вольтажу всіх зубців ЕКГ.

5. підвищенням вольтажу всіх зубців ЕКГ.

Для виявлення патогенетичних механізмів і характеристики дистрофічних процесів в міокарді ЕКГ реєструють під час:

1. дихальних функціональних проб.

2. проб з фізичним навантаженням.

3. фармакологічних проб.

4. всі відповіді вірні.

5. *всі відповіді не вірні.

Гіпертонічні стани у спортсменів найчастіше виникають:

1. при фізичних навантаженнях на витривалість.

2. при фізичних навантаженнях динамічного характеру.

3. *при фізичних навантаженнях статичного характеру.

4. ніколи не виникають.

5. незалежно від виду фізичних навантажень.

Субмаксимальний тест з фізичним навантаженням необхідно зупинити в наступних випадках, крім одного:

1. ускладене дихання, надмірна задишка..

2. різка блідість шкірних покровів, надмірне потовиділення.

3. виражена втома, слабкість, головокружіння.

4. приступ болю за грудиною.

5. *підвищення систолічного АТ більше, ніж на 25 % від початкового рівня.

До фармакологічних засобів відновлення не відносять:

1. адаптогени.

2. ноотропи.

3. вітаміни і коферменти.

4. *анаболічні стероїди.

5. антиоксиданти.

Під час вирішення питання допуску до занять фізичною культурою або спортом наявність вогнищ хронічної інфекції слід вважати:

1. станом, при якому можна дати допуск.

2. відносним протипоказанням до занять.

3. *абсолютним протипоказанням до занять.

4. станом, при якому можна рекомендувати тільки заняття в підготовчій медичній групі.

5. станом, при якому можна рекомендувати тільки заняття в спеціальній медичній групі.

Лікарсько – фізкультурний диспансер – це лікувально-профілактичний заклад, призначений для:

1. *організаційно-методичного керівництва лікарсько-фізкультурною службою в регіоні.

2. медико-біологічного забезпечення тільки збірних команд та їх резерву.

3. для стаціонарного лікування спортсменів.

4. широкого оздоровлення населення шляхом застосування засобів фізичної культури.

5. диспансеризація населення.

Систолічний артеріальний тиск у стані спокою у спортсменів часто:

1. знижується до 70-80 мм.рт.ст.

2. *знижується до 95-100 мм.рт.ст.

3. суттєво не відрізняється від тиску у нетренованих.

4. підвищується до 130 мм.рт.ст.

5. підвищується до 140 мм.рт.ст.

До підготовчої медичної групи зараховують:

1. осіб, які мають значні відхилення у стані здоров’я за умови достатнього фізичного розвитку.

2. *осіб з недостатнім фізичним розвитком без відхилень або з незначними відхиленнями у стані здоров’я.

3. осіб з недостатнім фізичним розвитком.

4. осіб, що мають відхилення в стані здоров’я постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження.

5. осіб без відхилень у стані здоров’я і з нормальним фізичним розвитком.

Досліджуючи фізичний розвиток застосовують:

1. *соматоскопію, антропометрію.

2. антропометрію, велоергометрію.

3. степергометрію.

4. велоергометрію.

5. електрокардіографію.

Антропометричний профіль креслять на основі методу:

1. антропометричних індексів.

2. кореляції.

3. *антропометричних стандартів.

4. перцентилів.

5. індексу Кетле.

Для гіпотонічного типу реакції серцево-судинної системи на помірне фізичне навантаження характерним є:

1. прискорення пульсу на 60-80%, помірне підвищення систолічного тиску та деяке зниження діастолічного тиску.

2. прискорення пульсу більше 100%, значне підвищення систолічного тиску, підвищення діастолічного тиску.

3. прискорення пульсу більше 100, значне зменшення систолічного та діастолічного тиску.

4. *прискорення пульсу на 120-150 %, незначне підвищення систолічного і діастолічного тиску, суттєве зменшення пульсового тиску.

5. показники не змінюються у порівнянні зі станом фізіологічного спокою.

Підвищеною реакцією на ортостатичну пробу є:

1. збільшення частоти пульсу на 5-7 уд /хв., відразу після підйому.

2. *збільшення частоти пульсу на 7-9 уд/хв. відразу після підйому.

3. збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. відразу після підйому.

4. збільшення частоти пульсу на 17- і вище уд/хв. відразу після підйому.

5. зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. відразу після підйому.

Для тестування фізичної працездатності не використовують:

1. Гарвардський степ-тест

2. субмаксимальний тест PWC170

3. тести Купера 12-хвилинний і 1,5-мильний.

4. тест Наваккі.

5. *комбіновану пробу Летунова.

Недостатньо тренованим особам найбільш притаманно:

1. *сильніша, ніж нормальна реакція на ортостатичну пробу, яка засвідчує підвищену реактивність симпатичної частини вегетативної нервової системи.

2. нормо тонічний тип реакції після проби 20 присідань за 30 сек.

3. сильніша, ніж нормальна, реакція на кліностатичну пробу, яка засвідчує підвищену реактивність парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

4. час затримки дихання на видиху 25-40 сек.

5. тривалість затримки дихання під час вдиху 40-60 сек.

Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 сек. до 26 уд. за 10 сек., артеріальний тиск змінився з 110/70 до 115/85 мм.рт.ст. Визначити тип реакції серцево-судинної системи:

1. Нормотонічний.

2. гіпертонічний.

3. *гіпотонічний.

4. дистонічний.

5. східчастий.

Виконання навантаження з потужністю 3 Вт/кг протягом 2 хв. в тесті Наваккі свідчать про:

1. низьку працездатність у нетренованих осіб.

2. задовільну працездатність у нетренованих осіб.

3. *нормальну працездатність у нетренованих осіб.

4. задовільну працездатність у спортсменів.

5. нормальну працездатність у спортсменів.

Абсолютним протипоказанням до проведення проб з фізичним навантаженням є:

1. *загроза інфаркту міокарда.

2. компенсовано серцево-легенева недостатність.

3. низький вольтаж зубців на ЕКГ.

4. артеріальна гіпертензія з тиском 160/100 мм. рт. ст.

5. поодинокі екстрасистоли.

Клінічною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є:

1. підвищення глибини і частоти дихання.

2. *різка блідість шкірних покривів з надмірним потовиділенням.

3. підвищення АТ до 180/90 мм. рт. ст.

4. зростання ЧСС до межі 170 уд/хв.

5. зниження пульсового АТ.

Моторна щільність занять при оздоровчому тренуванні повинна складати:

1. 20-30%

2. 40-50%

3. *60-70%

4. 80-90%

5. 100%

Перевтома, це:

1. пошкодження опорно-рухового апарату.

2. порушення обміну адреналіну.

3. *перенапруження коркових процесів.

4. тривалий спазм периферичних судин.

5. гостра серцева недостатність.

Період суперкомпенсації в процесі відновлення після фізичних навантажень це:

1. повернення працездатності до вихідного рівня.

2. *підвищення працездатності над вихідним рівнем.

3. зниження працездатності в порівнянні з вихідним рівнем.

4. стан абсолютного спокою.

5. залучення активного відпочинку.

Фізіологічна крива необхідна для:

1. *регулювання фізичного навантаження під час тренування.

2. оцінки типу реакції серцево-судинної системи на функціональну пробу.

3. оцінка толерантності до фізичного навантаження.

4. оцінки аеробної здатності організму.

5. контролю за числом дихань під час виконання навантажень.

Серед різних проявів патології у спортсменів найбільш часто зустрічається:

1. захворювання дихальної системи.

2. захворювання ЛОР- органів.

3. патологія шлунково-кишкового тракту.

4. захворювання опорно-рухового апарату.

5. *захворювання серцево-судинної системи.

Гостра судинна недостатність при фізичному перенапруженні може проявлятися:

1. підвищенням систолічного АТ.

2. зменшення пульсового тиску.

3. *непритомністю, колапсом, шоком.

4. збільшенням пульсового тиску.

5. зниженням діастолічного АТ.

Ураження ЦНС при хронічному фізичному перенапруженні проявляється:

1. різко вираженими вегетативними розладами.

2. *розвитком неврозу.

3. порушенням мозкового кровообігу.

4. черепно-мозковими травмами.

5. порушенням координації рухів.

При скаргах на перебої в роботі серця насамперед необхідно зробити:

1. Ехокардіографію.

2. полікардіографію.

3. *електрокардіографію.

4. фоноракдіографію.

5. телерентгенографію.

Функціональні екстрасистоли після фізичного навантаження:

1. *значно зменшуються або зникають.

2. не змінюються.

3. значно збільшуються.

4. зменшуються або збільшуються.

5. не змінюються або збільшуються.

Яка з протеїнурій відноситься до функціональних:

1. при закритих травмах нирок.

2. при нефроптозі.

3. при нефропатіях.

4. *при незначних навантаженнях.

5. при нирково-кам’яній хворобі.

Медико-біологічні засоби відновлення забезпечують:

1. усунення загальної та локальної втоми.

2. підвищення адаптаційних можливостей організму.

3. поліпшення обміну речовин та енергії у стомлених м’язах і нервових центрах.

4. *всі відповіді вірні.

5. є невірні відповіді.

Найбільшу оздоровчу ефективність активний відпочинок виявляє у разі застосування його:

1. перед виконанням фізичних навантажень.

2. під час виконання фізичних навантажень.

3. *в коротких перервах між навантаженнями.

4. у відповідному періоді після тренувальних навантажень.

5. у будь-який час.

Головними завданнями лікарсько-фізкультурної служби є всі, крім одного:

1. визначення стану здоров’я і відповідності фізичних навантажень функціональним можливостям організму

2. надання своєчасної кваліфікованої допомоги при відхиленнях у стані здоров’я, що виникають під впливом неадекватних фізичних навантажень

3. координація діяльності відділень і кабінетів реабілітації лікувально-профілактичних закладів

4. *санітарно-гігієнічне та медичне забезпечення спортивно-масових заходів та навчально-тренувальних зборів

5. диспансеризація населення

Діастолічний артеріальний тиск спортсменів у стані спокою:

1. підвищується до 90 мм.рт.ст.

2. підвищується до 95 мм.рт.ст.

3. суттєво не відрізняється від тиску у нетренованих

4. *знижується до 60-70 мм.рт.ст

5. знижується до 50-55мм.рт.ст

У спортсменів приглушеність тонів серця при аускультації вважається фізіологічною, якщо вона зумовлена:

1. вираженою гіпертрофією міокарду внаслідок фізичного навантаження.

2. підвищення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи

3. *значним розвитком м’язів у місцях, де вислуховують серце

4. зниженням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи

5. зменшенням ударного обсягу серця

Для оптимального дозування фізичних навантажень в похилому віці перед усім треба орієнтуватися на стан:

1. Опорно-рухового апарату

2. нервової системи

3. дихальної системи

4. *серцево-судинної системи

5. системи травлення

Вікові межі допуску дітей до занять спортом в групах спеціалізації:

1. акробатика, спортивна гімнастика 5-6 р.

2. *баскетбол, волейбол 12-14 р.

3. художня гімнастика, стрибки у воду, фігурне катання 6-8 р.

4. легка атлетика 10-11р.

5. плавання 11-12 р.

Для гіпотонічного типу реакції серцево-судиної системи на фізичне навантаження характерним є:

1. збільшенням пульсу до 60-8-%, помірне підвищення систолічного АТ, деяке зниження систолічного АТ, збільшення пульсового АТ до 60-80 %

2. *збільшення пульсу на 120-150%, підвищення САТ та ДАТ, суттєве зменшення пульсового АТ

3. збільшення пульсу понад 100%, значне зменшення систолічного і діастолічного, пульсового АТ

4. збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ

5. збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного АТ, зниження діастолічного до АТ до 0.

Про нормальний тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи при проведені ортостатичної проби свідчить стабілізація частоти пульсу через 3 хв стояння у порівняні з вихідними даними на рівні:

1. *підвищеному на 6-10 уд/хв

2. підвищеному на 11-16 уд/хв

3. підвищеному на 17-18 уд/хв

4. збільшеному на 19-20 уд/хв

5. зменшеному на 6-10 уд/хв

Пульсовий артеріальний тиск непрямо відображає:

1. коронарний кровотік

2. *ударний обсяг серця

3. хвилиний обсяг серця

4. загальний периферичний опір

5. кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка серця

Функціональними критеріями порогу толерантності до фізичного навантаження у тренованої особи є всі, крім одного :

1. аритмія з політопними екстрасистолами

2. підвищення систолічного АТ до 240 мм.рт.ст.

3. *ЧСС на рівні ”180-вік у роках”

4. підвищення діастолічного АТ до 120 мм.рт.ст

5. миготлива аритмія

Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 12 до 26 уд. за 10 сек; АТ змінився з 110/70 до 165/0 мм.рт.ст. Визначити тип реакції серцево-судинної системи:

1. Нормотонічний

2. гіпотонічний

3. гіпертонічний

4. *дистонічний

5. східчастий

Середній рівень фізичної працездатності практично здорової нетренованої людини характеризується здатністю виконувати роботу потужністю:

1. чоловіки - 4,2Вт/кг, жінки - 2,7Вт/кг

2. *чоловіки - 2,4Вт/кг, жінки - 1,7Вт/кг

3. чоловіки - 1,5Вт/кг, жінки - 1,0Вт/кг

4. чоловіки - 1,0Вт/кг, жінки - 0,5Вт/кг

5. чоловіки - 3,5Вт/кг, жінки - 2,5Вт/кг

Клінічною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є:

1. *поява болю за грудиною

2. часте і глибоке дихання

3. підвищене потовиділення

4. незначна гіперемія обличчя

5. серцебиття

Відносним протипоказанням до проведення проб і зростаючим фізичним навантаженням є:

1. Стабільна стенокардія

2. синусова тахікардія більш ніж 100уд/хв

3. артеріальна гіпертензія з тиском 170/100 мм.рт.ст

4. *компенсована серцево-легенева недостатність

5. синусова брадикардія з ЧСС менш ніж 55 уд/хв.

Вид фізичного навантаження , який виконується в тесті Наваккі:

1. східчасте зростання навантаження з періодами відпочинку

2. *східчасте зростання навантаження без періодів відпочинку

3. одномоментне безперевне рівномірне навантаження

4. усі відповіді вірні

5. правильних відповідей не має

Рухова якість, від якої в найбільшому ступеню залежить фізична працездатність:

1. сила

2. спритність

3. *витривалість

4. швидкість

5. координація

До ЕКГ ознак досягнення порогу толерантності при навантажувальному тестуванні відноситься:

1. зменшення амплітуди зубця R на 25%

2. скорочення інтервалу PQ

3. збільшення амплітуди зубця Т у грудних відведеннях в 3 рази порівняно з вихідною висотою

4. незначне уповільнення атріовентрикулярної провідності

5. *підвищення сегменту ST на 0,1 мВ від ізолінії

До абсолютних протипоказань при проведенні проб з дозованим фізичним навантаженням не відноситься

1. гострий тромбофлебіт

2. *неповна блокада правої ніжки пучка Гіса

3. пароксизмальна тахікардія

4. гостра простуда з лихоманкою

5. аневризма аорти

При розрахунку потужності фізичного навантаження при степергометрії використовують всі показники за винятком одного:

1. *ріст стоячи

2. вага тіла

3. висота сходинки

4. темп сходження

5. поправочний коефіцієнт

В основу кількісної оцінки рівня соматичного здоров’я людини за Г.Л. Апанасенко покладено:

1. максимальну анаеробну здатність

2. максимальну аеробно-анаеробну здатність

3. максимальну анаеробну ємність

4. *максимальну аеробну здатність

5. максимальну силу м’язів

Після перенесеного гострого пієлонефриту не рекомендують:

1. заняття легкою атлетикою

2. заняття футболом

3. *заняття плаванням

4. заняття фехтуванням

5. заняття боксом

До безпосередньої причини виникнення гострої судинної недостатності під час заняття спортом не відноситься:

1. різка зупинка після інтенсивного руху

2. удар в голову

3. *навантаження на фоні наявності вогнищ хронічної інфекції

4. гостра травма з больовим синдромом

5. натужування при підйомі великої ваги

ЕКГ спортсменів з дистрофією міокарда після проби з фізичним навантаженням в більшості випадків

1. погіршується

2. *нормалізується

3. не змінюється

4. знижується вольтаж зубців ЕКГ

5. підвищується вольтаж зубців ЕКГ

Найчастіше гостра дистрофія міокарду розвивається у спортсменів, які тренують переважно:

1. *Витривалість

2. сила

3. швидкісно-силові якості

4. координацію

5. спритність

У нормі протеїнурія після інтенсивно фізичного навантаження повинна знакати не пізніше ніж:

1. 6 годин

2. 12 годин

3. 24 годин

4. *48 годин

5. 72 годин

Повний розрив ахілового сухожилля вимагає лікування:

1. консервативного

2. *оперативного

3. в залежності від виду спорту

4. мануальної терапії

5. фізіотерапії

Лікарсько - фізкультурна служба має наступні цілі, крім однієї:

1. медичне забезпечення високих спортивних досягнень та оздоровчої фізичної культури

2. організація та проведення відновних лікувальних заходів

3. збереження здоров’я спортсменів та підвищення їх спортивної майстерності в умовах максимальних навантажень

4. *організація та проведення диспансерних обстежень населення

5. всебічне сприяння ефективності фізичної культури як засобу зміцнення здоров’я населення

До форм роботи з лікарського контролю не належить:

1. визначення резервів здоров’я та адаптаційного потенціалу організму осіб, що займаються фізичною культурою та спортом

2. профілактика спортивного травматизму, що виникають внаслідок нераціональних занять фізичними вправами

3. *розробка різноманітних допінгових засобів

4. пропаганда оздоровчого впливу фізичної культури, здорового способу життя серед населення

5. організація та проведення заходів щодо відновлення спортивної працездатності після змагань

Вирішальний фактор, який зменшує гемодинамічне навантаження на серце під час тренувань:

1. підвищення систолічного АТ

2. *зниження загального периферичного опору судин

3. підвищення діастолічного АТ

4. зниження пульсового АТ

5. зменшення коронарного кровообігу

При динамометрії кистей динамометр стискується:

1. в опущеній вниз руці, одноразово

2. в опущеній вниз руці, тричі

3. у відведеній в бік зігнутій у лікті руці, одноразово

4. *у відведеній в бік руці, тричі

5. піднятій руці, рвучко

Орієнтовні терміни відновлення групових занять фізичними вправами після деяких гострих захворювань

1. *ангіна, гострий отит, грип -2-4 тижні

2. бронхіт, ГРВЗ-5-6 тижнів

3. гостре інфекційне захворювання -3 місяці

4. гепатит вірусний-2 роки

5. струс мозку -2-4 тижні

Вікові межі допуску дітей до занять спортом у початковій групі

1. бокс-7-8р

2. плавання-5-6 р

3. художня гімнастика-10-11р

4. *волейбол-10-12р

5. гірськолижний спорт -16-18р

Оцінка Гарвардського степ-тесту є середньою при показниках індексу:

1. 80-89

2. менше, ніж 55

3. 90 і більше

4. *65-79

5. 55-64

У здорових, але нетренованих жінок час затримки дихання на видиху (проба Генчі) коливається у межах:

1. 50-60 сек

2. *15-30 сек

3. 10-20 сек

4. 25-40 сек

5. 40-50 сек

Нормальною реакцією на ортостатичну пробу є:

1. збільшення частоти пульсу на 18-20 уд/хв після підйому

2. збільшення частоти пульсу на 10-12 уд/хв. після підйому

3. збільшення частоти пульсу на 6-8 уд/хв. відразу після підйому

4. збільшення частоти пульсу на 2-6 уд/хв .відразу після прийому

5. *збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв. відразу після прийому

У молодих нетренованих жінок значення тесту PWC 170 в середньому дорівнює:

1. 3 Вт/кг

2. 2,7 Вт/кг

3. 2 Вт/кг

4. *1,7Вт/кг

5. 1 Вт/кг

Клінічною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є :

1. поява гіперемії обличчя, збільшення глибини дихання

2. *різке утруднене дихання особливо під час вдиху

3. підвищення систолічного АТ до 180 мм.рт.ст.

4. зростання ЧСС до 170 уд/хв

5. зниження діастолічного АТ до 60 мм.рт.ст.

Функціональним критерієм порогу толерантності до фізичного навантаження є:

1. поява синусової тахіаритмії

2. підвищення систолічного АТ до 180 мм.рт.ст.

3. *ЧСС на рівні ”180-вік пацієнта у роках”

4. зростання діастолічного тиску до 90 мм.рт.ст.

5. втрата рівноваги

Фізичну працездатність визначають за допомогою наступних тестів крім одного:

1. *проби Мартіне (20 присідань за 30 сек)

2. субмаксимальної проби PWC 170

3. 12 хвилинного та 1,5 мильного тестів Купера

4. тесту Наваккі

5. Гарвардського степ-тесту

До стимуляторів відновних процесів відносять:

1. процес розслаблення

2. *процес втоми

3. процес перевтоми

4. процес збудження

5. абсолютний спокій

До групи психологічних засобів відновлення відносять:

1. Седативні препарати

2. адаптогени

3. *аутогенне тренування

4. масаж

5. гідротерапія

Період суперкомпенсації це:

1. період втоми, коли знижується працездатність

2. *період відновного процесу, коли працездатність перевищує вихідний рівень

3. період відновного процесу, коли знижується фізична працездатність

4. процес, не пов’язаний з фізичною працездатністю

5. максимально можливий рівень фізичної працездатності

Тимчасове зниження працездатності при нормальному фізичному стані це:

1. *втома

2. перевтома

3. порушення координації

4. різке зростання систолічного АТ

5. різке зростання ЧСС

Для дифдіагностики дистрофічних процесів в міокарді ЕКГ реєструють:

1. під час проби Штанге

2. підчас проби Генчі

3. *після прийому В - адреноблокаторів

4. під час пневмотахометрії

5. після прийому спазмолітиків

Дітям, батьки яких страждають на гіпотонічну хворобу, доцільно рекомендувати заняття, що переважно розвивають

1. Швидкість

2. *силу

3. спритність

4. витривалість

5. координацію

ЕКГ спортсменів з дистрофією міокарда після проби з фізичним навантаженням в більшості випадків:

1. Погіршується

2. *нормалізується

3. не змінюється

4. знижується вольтаж зубців ЕКГ

5. підвищується вольтаж зубців ЕКГ

Синусова брадикардія у тренованих осіб може бути обумовлена:

1. підвищенням тонусу блукаючого нерва

2. зниженням тонусу симпатичної НС

3. дистрофією міокарду внаслідок фізичного перенапруження

4. *усіма перерахованими факторами

5. жодна з перерахованих

При гострому фізичному перенапруженні на ЕКГ відзначається:

1. скорочення інтервалів PQ, QT

2. деформація комплексу QRS

3. *зміщення сегменту ST нижче ізолінії на 0,2 мV

4. зменшення амплітуди зубця R на 25%

5. синусова тахікардія

При ушкодженні Ахіллового сухожилля необхідно:

1. нанести локально Фіналгон

2. опустити та тримати ногу на підлозі

3. накласти стискаючу повязку вище зони ушкодження

4. *забезпечити відносний спокій для нижньої кінцівки

5. провести масаж

Яка з гідропроцедур найбільш ефективна для ліквідації втоми та відновлення фізичної працездатності після інтенсивних фізичних навантажень:

1. теплі ванни

2. прохолодні ванни

3. гарячі ванни

4. контрастні гідропроцедури, вібраційні ванни

5. *струменевий душ (Шарко)

До фармакологічних засобів відновлення відносять:

1. коферменти, ерготропні речовини, препарати пластичної дії

2. адаптогени, антиоксиданти

3. гепатопротектори, ноотропи

4. *всі перераховані засоби

5. жодне з перерахованих засобів

Вкажіть, що не являється ознакою фізичного розвитку фізкультурника:

1. форма спини

2. розвиток м‘язів

3. форма ніг

4. жировідкладення

5. *позиція серця

Вкажіть середню величину силового показника для здорової 20-річної жінки:

1. 10 – 20

2. 20 – 30

3. 30 – 40

4. *40 – 50

5. 50 – 60

Вкажіть найбільш неблагоприємну форму стопи:

1. нормальна

2. сплощена

3. *плоска

4. порожниста

5. рівна

Вкажіть протипокази для вимірювання станової сили:

1. слабкий фізичний розвиток

2. *вагітність

3. надлишок ваги

4. порушення постави

5. сколіоз І ступеню

Виберіть середній варіант екскурсії грудної клітки у здорового 20-літнього чоловіка (при зрості 170 см):

1. 2 см

2. 12 см

3. 20 см

4. *8 см

5. 10 см

Як оцінюється середній ступінь відкладеного жиру:

1. малий

2. *помірний

3. підвищений;

4. нормальний;

5. знижений.

Вкажіть інтервал середнього зросту для 20-літнього чоловіка.

1. 155 – 165 см

2. 165 – 175 см

3. 175 – 185 см

4. *170 – 180 см

5. 180 – 200 см

Відмітьте, яка форма спини буває внаслідок різко вираженого шийного лордозу і грудного кіфозу:

1. плоска

2. нормальна

3. *сутула

4. сплощена

5. кругловігнута

Яка з точок дотику не повинна використовуватись при вимірюванні зросту стоячи:

1. п’ятки

2. сідниці

3. міжлопаткова ділянка

4. *потилиця

5. ікроножні м’язи

Як правильно накладати спереду сантиметрову стрічку у жінок при вимірюванні обводу грудної клітки:

1. під молочними залозами

2. на рівні сосків

3. над білясосковим ореолом

4. під білясосковим ореолом

5. *над молочними залозами на рівні прикріплення 4-го ребра до грудини

Виберіть основний критерій, який визначає форму спини:

1. форма грудної клітки

2. *форма хребта

3. стан м’язів

4. стан підшкірної жирової клітковини

5. стан кісткового апарату людини

Який показник визначає функціонильний стан органів дихання при вимірюванні обводу грудної клітки:

1. обвід під час максимального вдиху

2. обвід під час максимального видиху

3. обвід в стані спокою

4. *екскурсія грудної клітки

5. рухомість нижнього реберного краю

Вкажіть, що не відноситься до зовнішніх ознак фізичного розвитку?

1. постава

2. мускулатура

3. форма ніг

4. форма спини

5. *косоокість

Який розділ лікарсько-контрольної карти фізкультурника дає можливість оцінити фізичний розвиток ?

1. паспортна частина

2. анамнез життя

3. суб’єктивні дані

4. *антропометричні обстеження

5. функціональні проби серця

Вкажіть найбільш благоприємну форму стопи:

1. *Нормальна

2. сплощена

3. напівсплощена

4. плоска

5. порожниста

Вкажіть, що не відноситься до зовнішніх проявів сколіозу

1. *кругла спина

2. асиметрія трикутників талії

3. асиметрія шийно-плечових кутів

4. асиметрія положення лопаток

5. асиметрія положення гребнів клубових кісток

Вкажіть допустимий радіус кривизни фізіологічного вигину грудного відділу хребта:

1. 0-2 см

2. *2-4 см

3. 4-6 см

4. 6-8 см

5. 8-10 см

Вкажіть правила накладання сантиметрової стрічки спереду у жінок при вимірюванні обводу грудної клітки:

1. під молочними залозами;

2. по найбільш виступаючій частині молочних залоз;

3. *у місці прикріплення 4 ребра до грудини

4. над молочними залозами;

5. у місці прикріплення 6–го ребра до грудини.

При переломах дна та краю вертлужної впадини хворого піднімають з ліжка

1. *в другому періоді

2. в першому періоді

3. призначають у другому періоді з 3-4 тижня

4. призначається через 4-6 тижнів

5. в третьому періоді

Вкажіть неправильну оцінку форми ніг:

1. правильні;

2. 0-подібні;

3. прямі;

4. *криві

5. Х-подібні;

Яка форма спини буде внаслідок збільшення радіусу шийного лордозу та грудного кіфозу до 5 см ?

1. плоска;

2. сплощена;

3. *округла;

4. нормальна;

5. кругло-вігнута

Який критерій не використовується при оцінці конституційного типу тілобудови?

1. розвиток м’язів;

2. епігастральний кут;

3. форма грудної клітки;

4. співвідношення поздовжніх та поперечних розмірів тіла;

5. *трикутники талії;

Вкажіть функціональні проби, що не характеризують функціональні можливості серцево-судинної системи:

1. проба з 20 присіданнями;

2. велоергометрична проба;

3. *проба Штанге;

4. ортостатична проба;

5. клиностатична проба.

Вкажіть функціональні проби, що використовуються для вивчення функціонального стану вегетативної нервової системи:

1. проба з 20 присіданнями;

2. велоергометрична проба;

3. проба Штанге;

4. проба Генчі;

5. *ортостатична;

Вкажіть функціональні проби, що використовуються для визначення функціонального стану дихальної системи:

1. проба з 20 присіданнями;

2. велоергометрична проба;

3. *проба Штанге;

4. ортостатична;

5. клиностатична

В підгострий період захворювання опорно-рухового апарату при лікуванні положенням нижню кінцівку вкладають у положенні лежачи на спині при розгинанні в кульшовому суглобі на:

1. 140 °

2. 150 °

3. 160 °

4. *170 °

5. 180 °

Протипоказанням проведення ЛГ при пневмонії є наступні стани, крім одного:

1. значна інтоксикація

2. дихальна недостатність 3 ст.

3. температура тіла вища 380С

4. *ШОЕ до 15 мм/год

5. тахікардія понад 100 скорочень за хвилину

Які з перерахованих засобів ЛФК піддаються найбільш точному дозуванню:

1. природні чинники природи

2. загартувальні процедури

3. *фізичні вправи

4. масаж

5. прогулянки

Відпочинок після масажу повинен бути:

1. 1-2 хв.

2. 3-5 хв.

3. 6-10 хв.

4. *15-30 хв.

5. 45-60 хв.

Постійним протипоказом для призначення ЛФК є:

1. гіпертонічний криз;

2. температура тіла 40° С;

3. легенева кровотеча;

4. гемографічний інсульт;

5. *гострий лейкоз.

Недоліком лікувальної гімнастики є:

1. вибірковість дії;

2. легкість дозування;

3. *відсутність емоційності;

4. доступність по стану здоров’я;

5. доступність по обладнанню.

Який вид навантаження використовується при проведенні проби Мартіне:

1. біг підтюпцем

2. зміна положення тіла

3. затримка дихання

4. 15- секундний біг

5. *20 присідань

Функціональний стан якої системи вивчається при проведенні проби з 20 присіданнями:

1. вегетативної нервової системи

2. дихальної

3. *серцево-судинної системи

4. ендокринної

5. центральної нервової системи

Який з типів реакції серцево-судинної системи на пробу з 20 присіданнями відносяться до сприятливих типів ?

1. *нормотонічний

2. гіпертонічний

3. дистонічний

4. астенічний;

5. східчастий

Який з типів реакції серцево-судинної системи свідчить про найзначніше зниження функціональної здатності серцево-судинної системи при проведенні проби Мартіне ?

1. нормотонічний

2. гіпертонічний

3. *астенічний

4. дистонічний

5. східчастий

Яка функціональна проба призначена для визначення аеробної здатності організму

1. проба Мартіне

2. субмаксимальний тест PWC170

3. Гарвардський степ-тест

4. *тест Купера

5. тест Навакі

Для нетренованих практично здорових юнаків середні показники проби Штанге знаходяться в межах:

20-40 с;

*40-60 с;

30-50 с;

60-80 с;

80-100 с

Для нетренованих практично здорових дівчат середні показники проби Штанге знаходяться в межах:

*20-40 с;

40-60 с;

50-70 с;

60-80 с;

80-100с

При проведенні проби Руф’є необхідно вивчити показники:

*пульсу;

пульсу та АТ;

пульсу, АТ та дихання;

артеріального тиску;

пульсу та дихання

Жінка Р., 45 років, без відхилень у стані здоров”я, при проведенні теста Купера за 12 хв подолала 1 кілометр. Оцініть фізичний стан за Купером:

*ФК – І – дуже поганий;

ФК – ІІ – поганий;

ФК – ІІІ – задовільний;

ФК – IV –добрий;

ФК –V – відмінний;

При проведенні проби Руф’є у студентки Л. 20 років індекс Руф’є був 4,8. Дайте оцінку функціональним резервам серця:

атлетичне серце;

серце середньої людини: добре;

*сердце середньої людини: дуже добре;

серцева недостатність середнього ступеня;

серцева недостатність високого ступеня

При бронхоектатичній хворобі ЛФК на палатному руховому режимі складається з:

*масажу грудної клітки, загально-цміцнюючих та дренажних вправ, статичних і динамічних дихальних вправ, дихання з опором

пасивних вправ для кінцівок, ідеомоторних вправ, лікувального масажу

активних вправ для кінцівок, рефлекторних вправ, лікувального масажу

рефлекторних вправ, активних вправ, ідеомоторних вправ

активних дихальних вправ, діафрагмального дихання

Протипоказанням проведення ЛГ при бронхоектатичній хворобі є наступні стани, крім одного:

значна інтоксикація

дихальна недостатність 3 ст.

температура тіла вища 380С

*ШОЕ до 15 мм/год

тахікардія понад 100 скорочень за хвилину

Під час проведення діафрагмального дихання:

*піднімається грудна клітка та зміщується вперед черевна стінка при вдиху;

піднімається грудна клітка та зміщується вперед черевна стінка при видиху;

піднімається грудна клітка та втягується передня черевна стінка при вдиху;

опускається грудна клітка та зміщується вперед передня черевна стінка при вдиху;

опускається грудна клітка та втягується передня черевна стінка при видиху.

Яка функціональна проба використовується для визначення стану вегетативної нервової системи

проба Мартіне

проба Штанге

проба Генчі-Сабразе

*ортостатична

проба Летунов

Масаж живота найбільш показано при захворюваннях:

серцево-судинної системи

дихальної системи

*органів травлення

периферичної нервової системи

ендокринної системи

Масаж грудної клітки найбільш показано при захворюваннях:

серцево-судинної системи

*дихальної системи

органів травлення

периферичної нервової системи

ендокринної системи

У немовляти в пологовому будинку виявлена кривошия. В якому віці слід призначити погладжуючий масаж?

2 тижні

*1 місяць

2 місяці

6 місяців

10-12 місяців

При плевриті ЛФК на вільному руховому режимі складається з:

масажу грудної клітки, загально-цміцнюючих та дренажних вправ, статичних і динамічних дихальних вправ, дихання з опором

пасивних вправ для кінцівок, ідеомоторних вправ, лікувального масажу

*активних вправ для кінцівок, вправ з нахилами, лікувального масажу

рефлекторних вправ, активних вправ, ідеомоторних вправ

активних дихальних вправ, діафрагмального дихання

При фіксації нижньої та середньої правої частини грудної клітки в положенні лежачи на лівому боці дихальна екскурсія буде більшою у:

нижніх сегментах лівої легені;

верхніх сегментах лівої легені;

нижніх сегментах правої легені;

*верхніх сегментах правої легені;

середніх сегментах лівої легені.

Які з перерахованих методів дослідження дозволяють визначити рухомість хребта, силу і витривалість м'язів спини і черевного пресу при сколіотичній хворобі?

динамометрія кисті, станова сила.

проба Генчі, станова сила, ортостатична проба.

*нахили тулуба і дотиканням підлоги долонями, станова сила, утримання ніг у вихідному положенні на спині під кутом 45° протягом 1,5-2 хв.

проба Штанге, станова сила.

кліностатична проба, утримання ніг у в.п. на спині під 90° 3 хв.

Фізіологічні механізми лікувальної дії фізичних вправ:

*тонізуючий, трофічний, формування компенсацій та нормалізація функцій.

гуморальний, трофічний, формування компенсацій симптоматич¬ний.

нервово-рефлекторний, формування компенсацій та нормалізація функцій.

механічний, тонізуючий, трофічний, формування компенсацій.

стимулюючий, відновний, трофічний, нормалізація функцій.

Хворому на ліжковому режимі для компенсаторного збільшення дихальної поверхні лівої легені слід періодично лежати на:

лівому боці, використовуючи діафрагмальний тип дихання;

на спині, використовуючи грудний тип дихання;

*на правому боці, використовуючи діафрагмальний тип дихання;

на лівому боці, використовуючи грудний тип дихання;

на правому боці, використовуючи грудний тип дихання.

Мужчина 50 років. До якої пограничної частоти серцевих скорочень йому можна давати навантаження на велоергометрі при визначенні фізичної працездатності ?

*130 уд. в 1 хв

140 уд в 1 хв

150 уд в 1 хв

160 уд в 1 хв

170 уд в 1 хв

Виявіть клінічну ознаку, яка не вимагає припинення тестування на фізичну працездатність

приступ стенокардії при відсутності змін на ЕКГ

приступ стенокардії з наявністю змін на ЕКГ

*підвищення систолічного тиску на 25 %

зниження систолічного артеріального тиску на 25 %

безпричинна відмова хворого від продовження проби

Виявіть електрокардіографічну ознаку, яка не вимагає припинення тестування на фізичну працездатність

*зменшення амплітуди зубця R на 40 % порівняно зі спокоєм

зменшення амплітуди зубця R на 50 % порівняно зі спокоєм

виражене порушення передсердно-шлуночкової провідності

підйом сегмента ST на 0,3 мВ при опущенні його в протилежних відведеннях

підйом сегмента ST на 0,4 мВ при опущенні його в протилежних відведеннях.

Під час проведення звукової гімнастики краще вимовляти звуки:

о – о;

к – к;

*р – р;

д – д;

т – т.

При бронхіальній астмі на початку курсу ЛГ вправи виконують з вихідного положення:

лежачи на спині;

*сидячи на кріслі;

стоячи;

лежачи на животі;

лежачи на правому боці.

При артриті ліктьового суглобу лівої руки масаж потрібно починати з:

лівого передпліччя;

правого передпліччя;

*лівого плеча;

правого плеча;

лівого ліктьового суглобу.

В підгострий період захворювання опорно-рухового апарату при лікуванні положенням нижню кінцівку вкладають у положенні лежачи на спині при розгинанні в колінному суглобі на:

*140 °

150 °

160 °

170 °

180 °

Захворювання органів дихання можуть виникати внаслідок:

обмеження рухомості грудної клітки і легень

порушення провідності дихальних шляхів;

зменшення дихальної поверхні легень;

зниження еластичності легеневої паренхіми;

всі відповіді вірні.

Принцип дренажу: ділянку (сегмент) що дренуємо, необхідно розмістити:

в нижніх сегментах легені;

*над біфуркацією трахеї;

під біфуркацією трахеї;

верхніх сегментах легені;

середніх сегментах легені.

При фіксації верхньої та середньої лівої частини грудної клітки в положенні лежачи на правому боці дихальна екскурсія буде більшою у:

*нижніх сегментах лівої легені;

верхніх сегментах лівої легені;

нижніх сегментах правої легені;

верхніх сегментах правої легені;

середніх сегментах лівої легені.

авданням реабілітації при емфіземі легень є:

сприяння зменшенню спазму бронхів і бронхіол;

покращення дихання: подовження вдиху;

укріплення дихальних м’язів, особливо тих, що задіяні у видиху – зниження підвищеного тонусу дихальної мускулатури;

активізувати трофічні процеси в тканинах;

всі відповіді не вірні;

При захворюваннях органів дихання виконання фізичних вправ проявляється профілактичною дією. Це:

покращення нервово-психічного тонусу

корекція механізму дихання;

зняття та зменшення бронхоспазму;

вироблення та вдосконалення навичок самоконтролю;

всі відповіді вірні.

При захворюваннях органів дихання постановка рук на пояс або гімнастичний снаряд сприяє:

розвантаженню від їхньої ваги грудної клітки і утрудненню глибокого дихання;

*розвантаженню від їхньої ваги грудної клітки і полегшенню глибокого дихання;

розвантаженню від їхньої ваги грудної клітки і полегшенню поверхневого дихання;

розвантаженню від їхньої ваги грудної клітки і утрудненню поверхневого дихання;

всі відповіді не вірні;

Дренажне положення при лівосторонньому ексудативному плевриті:

на лівий бік з опущеним головним кінцем;

на лівий бік з піднятим головним кінцем;

на правий бік з опущеним головним кінцем;

на правий бік з піднятим головним кінцем;

*всі відповіді не вірні.

При захворюваннях органів дихання використання носо-глоткового рефлексу сприяполегшенню дихання, головним чином:

вдиху;

видиху;

вдиху та видиху;

всі відповіді не вірні;

всі відповіді вірні.

При фіксації верхньої та середньої правої частини грудної клітки в положенні лежачи на лівому боці дихальна екскурсія буде більшою у:

нижніх сегментах лівої легені;

верхніх сегментах лівої легені;

*нижніх сегментах правої легені;

верхніх сегментах правої легені;

середніх сегментах лівої легені.

В комплекс ЛГ при пневмонії включають наступні вправи, крім одного:

вправи для нижніх і верхніх кінцівок.

динамічні дихальні вправи з промовою звуків та звукосполучень.

*регламентоване форсоване часте дихання з акцентом на вдих.

дихальні вправи з подовженим видихом через губи, складені в трубочку, діафрагмальне дихання.

вправи з нахилами і поворотами тулуба.

Щоб продренувати нижні сегменти лівої легені, хворого потрібно положити:

на лівий бік з опущеним головним кінцем;

на лівий бік з піднятим головним кінцем;

*на правий бік з опущеним головним кінцем;

на правий бік з піднятим головним кінцем;

на живіт.

Які спеціальні вправи призначаються при плевритах:

*вправи з затримкою дихання на видиху з одночасним розгинанням, обертанням і поворотами тулуба

вправи, які зміцнюють м’язи черевного пресу

нахли тулуба у хворий бік з паузою на вдиху

нахили тулуба з регламентованими дихальними вправами та вимовлянням звуків та звукосполучень

вправи, які подовжують видих

Під час виконання вправ ЛГ при бронхіальній астмі роблять паузи відпочинку протягом:

5 – 10 с;

10 – 20 с;

*20 – 30 с;

30 – 40 с;

40 – 45 с.

Під впливом масажу в тканинах організму активізуються:

*ацетилхолін та гістамін

інсулін

молочна кислота

серотонін

ніякі речовини не активізуються

Що покладено в основу оцінки фізичної працездатності графічним методом при проведенні субмаксимального тесту PWC170

лінійна залежність між частотою дихання та ЧСС

лінійна залежність між частотою дихання та виконаною роботою

*лінійна залежність між ЧСС та виконаною роботою

лінійна залежність між ЧСС та артеріальним тиском

лінійна залежність між виконаною роботою та артеріальним тиском

Назвіть метод, який не дає можливості визначити фізичну працездатність