14. Міжнародне середовище менеджменту
Середовище, у якому функціонує фірма, що здійснює міжнародні операції, відчуває великий вплив із боку цієї фірми і сама справляє на неї величезний вплив. Міжнародний бізнес об'днує організації, що діють практично в будь-якому ціннісному й інституціональному середовищі. Кожна з країн, де ведуть свої операції ТНК, характеризується певними правовими, політичними й економічними структурами, рівнем розвитку і культурних умов. Якщо фірма хоче домогтися успіху, вона повинна старанно вивчати можливі шляхи взаємодії політики корпорації з політикою національних держав і враховувати особливості і рівень розвитку країни партнера. У зв'язку з цим комплексний аналіз і оцінка середовища розвитку міжнародного бізнесу фірми є найважливішим моментом підготовки всіх стратегічних і багатьох тактичних рішень міжнародного менеджменту.
Міжнародне серед мнедж склад з :
І. Політичне середовище. Політична Ідеологія Політична стабільність - рівень політичного ІІ. Правове середовище. Знання в цій галузі необхідні при вирішенні різноманітних практичних питань зовнішньоекономічної діяльності, а також у діяльності іноземних організацій, фірм і фізичних осіб
ІІІ. Економічне середовище Економічна система призначена для розподілу обмежених ресурсів між конкуруючими користувачами і пов'язана з регулюванням і координацією ресурсів і власності на будь-яке майно. ІV. Соціально-культурне середовище Соціально-культурне середовище - це певні фізичні, демографічні і поведінські норми, характерні для кожної країни, що впливають на методи ведення справ. Всі розглянуті раніше компоненти зовнішнього середовища важливі для діяльності міжнародного менеджера. Але якщо економічні, політичні і правові оцінки можуть готувати для нього відповідні служби фірми, то в культурному фоні він повинний достатньо глибоко розбиратися особисто.
15. Поняття, види та роль комунікацій в управлінні організаціями.
Комунікація – це процес передачі інформації від однієї особи до іншої ключовими елементами якого є дані та інформація.
Дані – це неопрацьовані цифрові факти, які відображають певний аспект дійсності.
Інформація – це дані подані у вигляді або у формі, що мають певні сенсові навантаження.
Комунікації поділяють:
Залежно від статусу: зовнішні ( комунікації зі споживачами, постачальниками, регулюючими органами, громадськістю, реклама, імідж, просування товару та інше ), внутрішні ( тісно пов’язані із формальними комунікаціями і є наслідком ієрархії влади в організації );
За спрямованістю: горизонтальні, вертикальні, діагональні, доцентрові.
Також є неформальні комунікації ( плітки, чутки ).
Основні елементи комунікації:
1.Відправник. 2.Одержувач. 3.Канал комунікацій. 4.Комунікаційні бар’єри.
16. Комунікаційні схеми і комунікаційний процес у менеджменті, його етапи і складові.
Комунікаційний процес – це процес обміну інформацією на засадах використання певних складових та реалізації відповідних етапів з метою розв’язання конкретної проблеми.
Комунікаційна схема – це спосіб, за допомогою якого члени невеликої групи або команди
спілкуються між собою.
Поширеними є такі комунікаційні схеми:
Колесо – комунікаційні потоки проходять через одну центральну особу, яка є лідером
ланцюг - забезпечує рівномірний потік інформації між учасниками, хоча двоє крайніх людей взаємодіють лише з 1 особою
коло – усуває недоліки схеми ланцюг, усі учасники мА.ть рівний доступ до взаємодії (п’ятикутник)
прямий доступ забезпечує вільний потік інформації між усіма членами групи, груповий лідер не виділяється
Ігрикоподібна - менш централізована за колесо … до центру наближені лише двоє людей.
1.Колесо 2.Ланцюг
1 2 3 4
3.Коло 4.Прямого доступу
