54. Організаційні стреси , їх причини та споссоби усунення

Стрес – це відповідь організму н адію зовнішнього подразника, який називають стресором. Основними орагінзаційними стресорами є наступні:

• виробничі завдання - перевантаження, недовантаження, неузгодженість, відповідальність за виконання завдання, необхідність пристосовуватися до швидких технологічних змін

• фізичні умови праці

• вимоги ролей - коли до працівника висувають суперечливі вимоги до роботи, або дають завдання, які виходять за межі його службових обов'язків; підвищена відповідальність перед людьми, невизначеність ролі в майбутньому, коли особі невизначені обов'язки її роботи, кому вона підпорядкована і які у неї є права;

• міжособистісні відносини - нездорова конкуренція і суперництво, недостатня підтримка колективом. труднощі в досягненні співпраці;

способи уникнення:

• формулювати пріоритети

• ефективно керувати робочим часом

• залишати час для відпочинку

• вміло делегувати повноваження

• реально дивіться свої можливості

• визначити обґрунтований об'єм і тип роботи

55. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту

Критерії	Японська модель	Модель США
1. Характер прийняття управлінських рішень	Прийняття рішень за принципом консенсусу	Індивідуальний характер прийняття рішень
2. Відповідальність	Колективна	Індивідуальна
3. Структура управління	Нестандартна, гнучка	Суворо формалізована
4. Характер контролю	Колективний	Індивідуальний контроль керівника
6. Оцінка результатів діяльності керівника	Сповільнені оцінка роботи працівників і службове зростання	Швидка оцінка результату та прискорене просування по службі
8. Спрямованість управління	Орієнтація управління на групу, підвищена увага до людини	Орієнтація управління на окрему особу, увага до людини як до виконавця
9. Оцінка результатів діяльності персоналу	Досягнення колективного результату	Досягнення індивідуального результату
10. Стосунки з підлеглими	Особисті неформальні стосунки	Формальні стосунки
11. Кар'єра	Просування по службі з врахуванням віку, вислуги років та лояльності до фірми	Ділова кар'єра зумовлюється особистими досягненнями
12. Підготовка керівників	Підготовка універсальних керівників	Підготовка вузькоспеціалізованих керівників
13. Оплата праці	Оплата праці за показниками роботи групи, стажем	Оплата праці за індивідуальними досягненнями
14. Термін зайнятості на фірмі	Довгострокова зайнятість керівника на фірмі, довічний найом	Зайнятість на контрактній, договірній основі, короткостроковий найом
15. Загальний принцип правління	"Знизу-догори"	"Зверху-донизу"

56. Загальні засади визначення ефективності менеджменту в сучасних умовах.

Ефективність менеджменту – це результативність управлінської діяльності, що визначається як відношення отриманих результатів від певних управлінських рішень до витрат, які їх супроводжують. У менеджменті виділяють економічну, організаційну та соціальну ефективність.

Економічна ефективність менеджменту відображає економічні результати діяльності організації при певній системі управління. з одного боку, економічна ефективність характеризується показниками, які відображають побудову та функціонування систем менеджменту, зокрема: рівнем автоматизації робочих місць управлінців, рівнем розробки нормативного матеріалу, загальним діапазоном менеджменту, рівнем технічної озброєності управлінців тощо. З іншого боку, ефективність систем менеджменту характеризується показниками, що відображають результати виробничо-господарської діяльності: величина прибутку, собівартість та обсяг виготовленої продукції, рентабельність, фондомісткість, рівень ризику тощо.

 Організаційні зміни та організаційний розвиток впливають на ефективність менеджменту завдяки удосконаленню керуючої та керованої систем управління організацією. Організаційна ефективність менеджменту характеризує якість побудови організації, її системи управління, прийняття управлінських рішень. Організаційна ефективність оцінюється за показниками:

• рівень централізації управління;

•  частка  керівників в загальній чисельності апарату управління;

• коефіцієнт ланковості структури менеджменту;

• швидкість прийняття управлінських рішень тощо.

Соціальна ефективність менеджменту відображає вплив менеджменту на процеси формування професійних характеристик працівників. її оцінюють за показниками, що відображають соціально-культурну сферу функціонування організації: рівень трудової дисципліни, рівень стабільності кадрів, рівень умов праці тощо. А також – за показниками, що відображають вплив на досягнення виробничо-господарських результатів та задоволення потреб ринку: продуктивність праці, зарплатовіддача, рівень задоволення потреб споживачів тощо.

Ефективність менеджменту організації – це загальний результат, наслідок дій, реалізованих у процесі управління функціонуванням в організації. Одним з головних завдань, що повинна ставити сьогодні перед собою управлінська система кожного підприємства, є підвищення ефективності управління (менеджменту) за соціальним, виробничо-господарським і організаційним напрямами, що як наслідок дасть можливість покращити загальну ефективність діяльності самого підприємства.