51. Природа, причини і складові організаційних конфліктів.

Конфлікт – це ситуація, набір обставин, при яких виникає:

Зіткнення протилежних сторін, сил чи поглядів.

Немає згоди між двома чи більше суб’єктами.

Спостерігається внутрішній дискомфорт однієї особи.

Основні причини конфліктів в організаціях:

• Розподіл ресурсів,

• різниця у цілях,

• взаємозалежність у досягненні результату,

• відмінності у досвіді та манери поведінки,

• різка зміна подій чи умов.

Складові: 1.Підбурювач. 2.Обєкт. 3.Рушійна сила. 4.Субєкти

Види:1.Особистісний 2.Міжособистісний 3. Між особою та групою 4. Міжгруповий

52. Види організаційних конфліктів та їх характеристики.

Внутрішьоособовий – його виявом є суперечність чи протилежність вимог, що ставлять до одного й того ж виконавця різні функцій ні керівники, яким він одночасно підпорядковується.

Міжособистісний – виникає при будь-якому розподілі: повноважень, ресурсів, обов’язків, завдань, активів, пільг, винагород, а також через несхожість характерів, знань, запитів, кваліфікації, можливостей, досвіду, кола інтересів, психологічно сумісності людей, які праюють разом.

Між особою і групою – причинами такого конфлікту є дисбаланс, який існує між нормами групової поведінки та індивідуальними діями, поглядами чи звичками окремої особи, невиконання або перевиконання обов’язків, недотримання написаного внутрішнього розпорядку, що має силу закону у колективі, етики взаємин тощо.

Міжгруповий – організації складаються із безлічі формальних і неформальних груп, які просто не в змозі мирно співіснувати, оскільки всередині будь-якої групи постійно відбувається динамічний розвиток, змінюються цілі, завдання, що поступово входять у суперечки з аналогічними показниками роботи інших груп.

Міжорганізаційний – виникає між різними організаціями. Більшість між організаційних конфліктів є наслідком ділової конкуренції, що цілком природно, однак бувають випадки, коли такі конфлікти стають занадто гострими і призводять до значних проблем у діяльності організації.

53. Способи розвязання конфліктних ситуацій

Міжособистісні методи розв’язання конфліктів ґрунтуються на врахуванні стилів поведінки конфліктуючих сторін і природи самого конфлікту. Існує п’ять стилів розв’язання конфліктів, критеріями вибору яких є міра задоволення власних інтересів та інтересів іншої сторони.

Стиль конкуренції полягає в тому, що одна із сторін конфлікту намагається задовольнити власні інтереси, не рахуючись з інтересами другої сторони і заставляючи її приймати запропоновані рішення. Ефективним цей стиль може бути тоді, коли ця людина має владу і переконана у правильності рішення в даній ситуації.

Стиль ухилення використовується тоді, коли одна із сторін вважає, що проблема не має для неї важливого значення, а розв’язання її вимагає значних зусиль.

Стиль пристосування означає, що одна з сторін конфлікту не намагається відстоювати власні інтереси і взаємодіє з другою стороною, оскільки для останньої ці інтереси більш важливі або вона має більшу владу.

Стиль компромісу передбачає, що обидві сторони конфлікту трохи поступаються власними інтересами, щоб частково їх задовольнити і прийти до спільного рішення.

Стиль співробітництва полягає в тому, що кожна з сторін конфлікту, відстоюючи власні інтереси, старається враховувати інтереси опонента. Спільні рішення виробляються шляхом переговорів.