
- •1.Поняття та роль менеджменту в сучасних умовах. Управління та менеджмент. Об єкт , суб’єкт та види менеджменту.
- •2. Характеристика основних принципів, законів та методів менеджменту
- •3. Менеджер в організації: його ролі, якості та базові управлінські навики.
- •4. Поділ управлінсько праці: сфери та рівні менеджменту
- •5. Загальна характеристика основних положень шкіл класичного підходу, представники.
- •6. Поведінковий і кількісний підходи
- •7. Процесний, ситуаційний і системний підходи у менеджменті.
- •8. Внесок українських вчених у менеджмент і сучасний розвиток управління в Україні
- •9.Організація як об’єкт управління
- •10.Внутрішнє середовище організації
- •11. Загальне середовище організації
- •12. Робоче середовище організації
- •13. Етичне та соціальне середовище менеджменту
- •14. Міжнародне середовище менеджменту
- •15. Поняття, види та роль комунікацій в управлінні організаціями.
- •16. Комунікаційні схеми і комунікаційний процес у менеджменті, його етапи і складові.
- •17. Шляхи забезпечення ефективних ділових комунікацій
- •18. Поняття види та умови ухвалення рішень
- •19. Етапи процесу ухвалення та моделі ухвалення управлінських рішень
- •20. Методи прогнозування та моделювання при ухваленні рішень
- •21. Методи групового ухвалення рішень у менеджменті: загальна характеристика, переваги та недоліки
- •22. Загальна характеристика функцій менеджменту, їх види та класифікація за різними підходами
- •23. Поняття, види, елементи та значення планування як загальної функції менеджменту
- •24. Поняття цілей, місії та стратегії в управлінні, їх характеристики.
- •25.Стратегічне планування в управлінні: загальна характеристика та основні етапи.
- •26. Swot-аналіз як метод оцінки середовища в стратегічному плануванні
- •27. Загальна характеристика оперативного планування в управлінні
- •28. Загальна характеристика тактичного планування в управлінні
- •29. Поняття та основні категорії функції організування в менеджменті.
- •30. Поняття, елементи та класифікація організаційних структур управління
- •31. Централізація і децентралізація управління: переваги і недоліки.
- •32. Лінійна організаційна структура управління: переваги і недоліки.
- •33. Функціональна організаційна структура управління: переваги та недоліки
- •34.Основні види комбінованих орг. Стр. , коротка характеристика
- •35.Поняття та основні категорії мотивації як функції менеджменту
- •36. Основні змістові теорії їх характеристика
- •37. Основні процесійні теорії , їх характеристика
- •38. Мотиваційна теорія наслідків поведінки (теорія підкріплення).
- •39.Сучасні форми мотивації та матеріальне стимулювання праці в управлінні.
- •41. Характеристика основних етапів процесу конролю в організації.
- •42. Способи підвищення ефективності контролю у менеджменті
- •43.Поняття керівництва, лідерства, влади та харизми в менеджменті
- •44. Підхід до лідерства з позиції особистих якостей менеджера
- •45. Поведінковий підхід до лідерства і керівництва: основні представники та їх теорії.
- •47.Основні стилі керівництва та їх характеристики.
- •48. Поняття груп та команд в організації. Види груп та команд.
- •49. Порівняльна характеристика формальних та неформальних груп у менеджменті.
- •50. Характеристики та стадії розвитку груп в організації.
- •51. Природа, причини і складові організаційних конфліктів.
- •52. Види організаційних конфліктів та їх характеристики.
- •53. Способи розвязання конфліктних ситуацій
- •54. Організаційні стреси , їх причини та споссоби усунення
- •55. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту
48. Поняття груп та команд в організації. Види груп та команд.
Група – це двоє або більше людей, які:
Взаємодіють з кількома або всіма членами групами безпосередньо через мережу зв’язків;
Мають одну мету або кілька спільних завдань;
Підтримують стабільні рольові стосунки;
Утворюють підгрупи
Вони слугують основою для виконання великого обсягу робіт і є як всередині, так і ззовні звичайних структурних меж організацій.
Команда – це група співробітників, яка працює як цілісна одиниця, часто з обмеженим контролем або й без нього, виконує завдання, функції та дії, пов’язані з роботою. Команда є підвидом цільової групи.
В організаціях загалом бувають три типи груп: функційнІ, цільові та неформальні, або групи за інтересами:
Функційна група – це постійна група, створена організацією для досягнення низки організаційних цілей без обмежень часу. Такі групи формуються на основі поділу праці в організації.
Неформальна група (за інтересами) – створюють члени фірми з метою, яка може і не відповідати цілям організації. не обм в часі
Цільова група – це група, створена організацією для досягнення вузького кола цілей у межах визначеного або потрібного часу. типи: команди, комітети, комісії.
Самокеровані - створюються самими працівниками для вдосконалення виробничих процесів, вдосконалення структурних підрозділів і підвищення якості.
49. Порівняльна характеристика формальних та неформальних груп у менеджменті.
Формальні групи – це такі групи, що створюються за наказом керівництва для виконання конкретних виробничих або управлінських функцій.
Неформальні групи – це такі групи, створення та функціонування яких не передбачалося організацією, вони виникають спонтанно.
Формальні і неформальні групи
Класифікаційна ознака |
Характеристики |
|
Формальна група |
Неформальна група |
|
Мета |
Ефективність, прибуток |
Задоволення соціальних потреб і потреб в безпеці |
Створення |
Планується організацією |
Створюється спонтанно |
Комунікації |
Формальні канали |
Формальні та неформальні команди |
Лідер |
Призначається організацією |
Висуванець із групи |
Міжособистісні стосунки |
Встановлюється на основі виробничих завдань |
Розвиваються спонтанно |
Вплив на членів групи |
Грошові винагороди, влада |
Персональний вплив |
Контроль |
Полягає в покаранні, грошових винагородах |
Діють громадські санкції |
50. Характеристики та стадії розвитку груп в організації.
Характеристики:
Структура обов’язків групи – це набір визначених обов’язків та взаємозв’язків між цими обов’язками, що їх члени групи чи команди визначать чи сприймають. Кожна особа у команді має свої обов’язки або ролі, які виконує для досягнення цілей групи, беручи на себе конкретно цільові або соціоемоційні епізодів.
Норми поведінки – це стандарти поведінки, що їх групи або команди приймають для своїх членів, вони виражають межі між прийнятною і неприйнятною поведінкою. Звичайно, що норми однієї групи не завжди можна використовувати для іншої.
Згуртованість групи - це ступінь, до якого члени лояльні та віддані групи. У згуртованій групі її члени працюють разом, підтримують і довіряють один одному і успішно досягають визначеної мети. Згуртованість груп збільшують такі чинники: між групова конкуренція, особисті симпатії, сприятливе оцінення, спільне мета, взаємодія.
Формальне та неформальне лідерство.
Стадії:
Формування ( Члени групи знайомляться, оцінюють між особові стосунки).
Збурення.(Члени створюють структуру групи та моделі взаємодії).
Нормалізація. (Члени усвідомлюють свої обов’язки, приналежність до єдиної групи).
Виконання.(Члени групи виконують завдання, спрямовують зусилля у напрямку досягнення цілей.)