Запис таблиці на диск

Сохранить - зберігає робочу книгу на диску для наступного використання;

Сохранить как... - аналогічна Сохранить, але при цьому дозволяє змінити ім'я файлу або записати робочу книгу на інший диск;

Открыть - визиває робочу книгу з диску на екран.

Виконайте Файл→ Сохранить как...

Виберіть папку де буде збережений файл (поле ПАПКА) та наберіть ім’я файла (поле ИМЯ ФАЙЛА). Далі натисніть кнопку Сохранить на цьому вікні.

Щоб відкрити існуючу таблицю потрібно знайти збережений нами напередодні файл з позначкою excel.натиснути пкм два рази підряд.відкриється існуюча таблиця.

Друк таблиць

Щоб роздрукувати таблицю, нам потрібно на панелі інструментів обрати значок принтера або в рядку основного меню обрати файл та потім натиснути на «Печать»(відкриється меню для друкування таблиці. Щоб роздрукувати таблицю ще можна натиснути на клавіатурі комбінацію клавіш « Ctrl+P».

33.Засоби адресациё в Excel Абсолютна, відносна і змішана адресация

 

При копіюванні формул для прискорення процесу роботи над документом слід застосовувати абсолютну, відносну і змішану адресацію.

• Відносна адресація. При її використанні Excel запам’ятовує формулу як розташування клітин і математичний зв’язок між ними відносно клітини, куди записана формула. Так, наприклад, коли ви вводите формулу =В1+В2 до клітини В4, то Excel інтерпретує формулу як “додати вміст клітини, розташованою трьома рядами вище, до вмісту чарунки, розташованої двома рядами вище”.

Якщо ви скопіювали формулу =В1+В2 з клітини В4 в С4, Excel також інтерпретує формулу як “додати вміст клітини, розташованою трьома рядами вище, до вмісту клітини двома рядами вище”. Таким чином, формула в клітині С4 приймає вигляд =С1+С2.

• Якщо при копіюванні формул ви побажаєте посилатися на конкретну клітину або область, то вам необхідно скористуватися абсолютною адресацією. Для цього необхідно перед ім'ям стовпчика і перед номером рядка ввести символ $. Наприклад: $В$4 або $C$2: $F$48 і т.д.

• Змішана адресація. Символ $ ставиться тільки там, де він необхідний. Наприклад: В$4 або $С2. Тоді при копіюванні один параметр адреси змінюється, а інший — ні.

34. Елементарни функциё пакету Excel

SIN (x) — обчислює синус куту х, зміряного в радіанах. Наприклад: sin(. 883) =0. 772646.

МАКС (список) — вертає максимальне число списку. Наприклад: МАКС (55, 39, 50, 28, 67, 43) =С7.

СУММ (список) — вертає суму чисел означеного списку (блоку). Наприклад: СУММ(AI: A300) підраховує суму чисел в трьохстах клітинах діапазону А1: АЗОО.

КОРЕНЬ(x) — обчислює позитивний квадратний корінь з числа х. Наприклад: КОРЕНЬ(25) =5.

Щоб вставити функції до формули, можна скористуватися Майстром функцій, що викликається командою меню Вставить, Функция або кнопкою з зображенням fx._. З'явиться діалогове вікно, в якому необхідно вибрати функцію (спочатку категорію, далі назву потрібної функції), а після цього натиснути на кнопку ОК.

З'явиться друге діалогове вікно (другий крок Майстра функцій), яке дозволяє задати аргументи для вибраної функції.

35. Вириришення задачи табулювання функциё в Excel. Приклад.

Табуляція функції означає створити таблицю, в якій для

кожного значення аргументу обчислено відповідне значення

функції.

НАПРИКЛАД. Побудувати таблицю значень функції

для x = 0; 0,1; 0,2; …; 1,5.

Зауважимо, що ряд аргументів представляє собою

послідовність з 16-ти чисел з однаковим відстанню 0,1 між

ними. Цю властивість можна використовувати для швидкого

введення чисел цього ряду. Введіть у клітинку А3 число 0, в

А4 – число 0,1. Виділіть ці клітинки. У комірки А4 схопить

маркер автозаповнення і протягніть його до комірки А18. Весь

ряд заповниться потрібними числами, тобто числами від 0 до

1,5 з кроком 0,1.

Тепер уведіть формулу для функції в клітинку B3. Клацніть

по ній. Оскільки формула буде довгою, то вводите її не в

клітинку, а в спеціальну рядок введення, яка знаходиться

відразу над таблицею

Формула має вид

=1,5*A3+КОРЕНЬ(EXP(-A3+1)+5*SIN(A3-1,34)^2)

Відформатуйте числа першого стовпця, вказавши один знак

в дробовій частини. Для чисел другого стовпця призначте

дробову частину 3 знаки. Відрегулюйте ширину стовпців і

розташуйте числа по середині комірок. В остаточному вигляді

таблиця значень аргументу x і

відповідних їм значень функції у(x).

Для більшої наочності побудуйте

графік значень цієї функції.

1) Вставлення – Діаграми

2) Конструктор – Вибрати дані

3) У вікні «Вибір джерела

даних» обираємо Додати

4) Обираємо значення ряду

Х та значення ряду Y і

натискаємо ОК

5) В області діаграми буде побудована наступна діаграма

36. Графичне подання даних в Excel

Діаграми графічно представляють дані числового типу. Вони є потужним засобом, що входить до електронних таблиць і використовуються для аналізу та порівняння даних, що представлені наочно.

Числовим даним робочого листа відповідають елементи діаграми, які відображені різними геометричними фігурами (смуги, лінії, стовпчики, сектори, крапки і т.д.).

При зміні вхідних даних автоматично змінюється зображення елементів діаграми за розміром та її розташуванням. При зміні елемента діаграми автоматично змінюються відповідні числові значення у таблицях.

Розрізняють два види діаграм в залежності від місця їх розташування та особливостей побудови та редагування:

Вбудовані HYPERLINK "file:///C:/Downloads/ГЛОСАРІЙ.doc" HYPERLINK "file:///C:/Downloads/ГЛОСАРІЙ.doc"діаграми –зберігаються на робітничому листку разом з даними, що надає змогу для сумісного друку даних та їх графічного представлення;

Діаграмні HYPERLINK "file:///C:/Downloads/ГЛОСАРІЙ.doc" HYPERLINK "file:///C:/Downloads/ГЛОСАРІЙ.doc"листи –діаграма у форматі повного екрану на новому листі.

Представлення даних у вигляді таблиць, без сумніву, досить корисне. За дослідженнями вчених графічне подання даних є більш природним для користувачів і дозволяє швидше і більш якісно аналізувати природу процесів, які описують дані. Побудова графічного зображення здійснюється на основі рядів даних. Так називають групу клітинок з даними в межах окремого рядка або колонки. На одній діаграмі можна відобразити декілька рядків. Діаграма являє собою вставний об’єкт, впроваджений на один із листів робочої книги. Вона може міститись на тому ж листі, де знаходяться дані, або на окремому листі. Діаграма зберігає зв’язок з даними, на основі яких вона побудована, і при поновленні цих даних автоматично змінює свій вигляд. Тобто при корегування даних всі зміни в таблиці миттєво відображаються на діаграмі. Для побудови діаграми використовують Мастер Диаграмм. Часто зручніше заздалегідь виділити область, що містить дані, які будуть відображатись на діаграмі. Вказувати цю інформацію можна і під час роботи Мастера.

Для активізації майстра діаграм необхідно натиснути кнопку Мастер диаграмм на панелі інструментів Стандартная, або виконати команду Вставка/Диаграмма. На екрані з'явиться перше вікно діалогу. Майстер діаграм створює діаграму в загальному випадку за чотири кроки.

Крок 1 – Excel виводить перше діалогове вікно Мастера диаграмм, В межах цього вікна пропонується вибрати тип та вид діаграми. Спочатку за допомогою миші вибирається тип, а потім у межах типу - вид. Натиск на кнопку Далее, відкриває слідуючий діалог – крок 2 . Вікно цього діалогу складається з двох вкладок: Диапазон данных і Ряд. В межах першої вкладки задається діапазон чарунок, за даними яких буде будуватися діаграма та орієнтація числових рядів, в залежності від розташування даних. Щоб задати діапазон чарунок необхідно натиснути на кнопку і виділити необхідний діапазон в таблиці. Але зручніше виділити діапазон перед тим як будувати діаграму. У вкладці Ряд надається змога додавати та вилучити ряди даних, надавати їм ім’я та значення, а також задавати діапазон підписів до осі Х. Коли вид діаграми у вікні перегляду задовольняє користувача, необхідно натиснути на кнопку Далее для переходу до слідую чого діалогу. Крок 3 – це діалог, де необхідно вказати параметри діаграми. Вікно параметрів складається з п’яти вкладок: Заголовки, Оси, Линии сетки, Легенда, Подписи данных, Таблица данных.

Вкладка Заголовки – дозволяє вказувати заголовок діаграми та заголовки осям X i Y.

Вкладка Оси – виводить (прибирає) підписи осей X i Y, керує видом підписів осі Х.

Вкладка Линии сетки – виводить (прибирає) лінії сітки в області побудови діаграми.

Вкладка Легенда – виводить (прибирає) легенду (коментарі) діаграми, дозволяє керувати розміщенням легенди (наприклад, зверху, знизу, праворуч, тощо).

Вкладка Подписи данных – виводить (прибирає) підписи значень діаграми.

Вкладка Таблица данных – дозволяє додавати таблицю з даними безпосередньо до самої діаграми.

Кожна вкладка має вікно перегляду, яке дозволяє переглядати як буде змінюватися вид діаграми при використанні того чи іншого параметра. Коли встановлено всі необхідні параметри, за допомогою кнопки Далее здійснюється перехід до останнього діалогового вікна. В останньому вікні Мастера диаграмм можна вибрати, де будувати діаграму - на листі з даними, чи на окремому листі. Натиск кнопки Готово закриває діалог Мастера диаграмм.

37. логични функции Если, И, Или

ЕСЛИ (IF)

Ця функція наділяє формули користувача здатністю приймати рішення. В ній використовуються три аргументи. Перший аргумент - це логічний вираз, який може набувати значення ИСТИНА (TRUE) або ЛОЖЬ (FALSE). Другий і третій аргументи - це такі вирази, які виконуються, якщо перший аргумент набуде відповідне значення ИСТИНА (TRUE) або ЛОЖЬ (FALSE).

У наступному прикладі формула повертає рядок "Додатний", якщо значення в клітинці А1 більше від нуля, і "Від'ємний" - у противному разі:

=ЕСЛИ(А1>0;"Додатний";"Від'ємний")

або

=IF(А1>0;"Додатний";"Від'ємний")

Зауважимо, що значення першого аргументу (А1>0) може набувати логічне значення ИСТИНА (TRUE) або ЛОЖЬ (FALSE). Однак ця формула має один недолік, який полягає в тому, що коли клітинка А1 пуста або вміщує нуль, буде повернено рядок тексту "Від'ємний". Для вирішення цієї проблеми можна скористатися вкладеною функцією ЕСЛИ (IF), яка буде аналізувати цю умову. Вдосконалена формула матиме такий вигляд:

=ЕСЛИ(А1>0;"Додатний";ЕСЛИ(А1<0;"Від'ємний";"Нуль"))

або

=IF(А1>0;"Додатний"; IF(А1<0;"Від'ємний";"Нуль"))

На перший погляд, ця формула здається складною, але якщо розділити її на частини, то можна побачити, що вона доволі проста. Ось як вона працює:

якщо значення в клітинці А1 більше від нуля, то частина формули

=ЕСЛИ(А1>0;"Додатний"; або =IF(А1>0;"Додатний";

відтворить на екрані рядок тексту "Додатний", і на цьому її робота завершиться;

якщо значення в клітинці А1 менше від нуля, то частина формули

=ЕСЛИ(А1<0;"Від'ємний"; або =IF(А1<0;"Від'ємний";

відтворить на екрані рядок тексту " Від'ємний ", і на цьому її робота завершиться;

якщо значення в клітинці А1 дорівнює нулю, тобто не виконується жодна з умов, які перевіряються, то частина формули

"Нуль")) або "Нуль"))

відтворить на екрані рядок тексту "Нуль".

Вкладені функції ЕСЛИ (IF) використовують досить часто, оскільки завдяки ним можна створювати гнучкі формули.

И (AND)

Функція И (AND) повертає логічне значення ИСТИНА (TRUE) або ЛОЖЬ (FALSE) залежно від логічного значення своїх аргументів. Якщо всі аргументи набувають значення ИСТИНА (TRUE), то функція И (AND) повертає значення ИСТИНА (TRUE). Якшо не всі аргументи набувають значення ИСТИНА (TRUE), то функція И (AND) повертає значення ЛОЖЬ (FALSE). Наприклад, формула

=И(А1<0);А2<0;А3<0) або =AND(А1<0);А2<0;А3<0)

повертає значення ИСТИНА (TRUE), якщо всі клітинки діапазону А1:А3 вміщують від'ємні числа.

Функція И (AND) може використовуватися як аргумент функції ЕСЛИ (IF). Наприклад, формула

=ЕСЛИ(И(А1<0);А2<0;А3<0);"Всі від'ємні";"Не всі від'ємні"))

або

= IF(AND(А1<0);А2<0;А3<0);"Всі від'ємні";"Не всі від'ємні"))

відтворює на екрані рядок "Всі від'ємні", якщо всі клітинки діапазону А1:А3 вміщують від'ємні числа. Але якщо хоча б одне з цих значень не є від'ємним або дорівнює нулю, формула повертає рядок "Не всі від'ємні".

ИЛИ (OR)

Функція ИЛИ (OR) дуже схожа на функцію И (AND) лише з тією різницею, що функція ИЛИ (OR) повертає логічне значення ИСТИНА (TRUE), якщо хоча б один з її аргументів істинний. У противному разі функція повертає логічне значення ЛОЖЬ (FALSE). Наприклад, формула

=ИЛИ(А1<0);А2<0;А3<0) або =OR(А1<0);А2<0;А3<0)

повертає значення ИСТИНА (TRUE), якщо хоча б у одній клітинці діапазону А1:А3 вміщене від'ємне значення.

38. Функции Счетесли та Суммесли

счетесли

призначення. обчислює кількість клітин, що відповідає вказаноиу критерію.

Синтаксис: Счетесли (діапазон, критерій)

Счетесли- імя функції

діапазон A8-B48

приклад Счетесли (С10;С19; "=150")

суммесли

призначення. обчислює загальну суму в клітинах за вказаним критерієм.

Синтаксис:

СУММЕСЛИ(диапазон; критерий; [диапазон_суммирования] )

кожна клітина діапазону перевіряється на аретир, якщо значення відповідає критерію, то вони підсумовуються.

наприклад суммесли (А3:А5;"150";С3:С5)