41. Схарактеризуйте особливості сприйняття аудиторією інформації з різних засобів масової комунікації - газет, журналів, iнтернет-видань, радіо, телебачення.

Друковані:

По-перше, є можливість швидкого, оглядового ознайомлення зі всім "репертуаром" повідомлень, включених в номер або книгу. Завдяки цьому можна скласти загальне враження про зміст випуску і далі, вибравши матеріал, що цікавить, визначити характер "витягування" (перегляд, вибіркове ознайомлення, докладне читання, збереження номера або вирізки з нього для зберігання і повторного ознайомлення). Крім того, у людини є можливість аналізувати інформацію самостійно.

По-друге, можна використовувати спосіб "відкладеного читання": після первинного ознайомлення залишити матеріал для уважного і докладного прочитання в слушний час і у відповідному місці (наприклад, перенести знайомство з номером на вечір, перервати читання книги, щоб повернутися до неї пізніше). Все це можливо тому, що друкарські видання легко носити "при собі" і звертатися до "витягування" інформації в слушний час, не заважаючи оточуючим, і в обставинах, що перешкоджають або не дозволяють слухати радіо чи дивитися телепередачі (у поїзді, метро, автобусі, літаку тощо). При цьому читання тексту і сприйняття образного матеріалу проходить відповідно до бажання, вибірково, в тому порядку, темпі і ритмі, які встановлює сам читач. Він може звертатися до одного і того ж твору кілька разів, зберігати потрібне, підкреслювати, робити позначки на полях.

Радіо та телебачення:

Комунікатор має налаштовувати аудиторію до себе та до сприйняття інформації. Кожен ряд містить свою систему характеристик.

Найбільш значимі для першого ряду відносин наступні характеристики комунікатора:

• знання того, про що він говорить;

• його щирість, правдивість, переконаність в тому, що він говорить;

• вміння донести свої знання, думки до аудиторії.

Певним чином при контактах з радіо негативно позначається та обставина, що при сприйнятті передач задіяні тільки слухові рецептори, завдяки чому з'являється можливість суміщення зі слуханням передач багатьох інших справ і занять, де переважно зайняті руки і зір. У силу цього, з одного боку, розширюються можливості передачі масової інформації, так як заповнюються недоступні для преси та телебачення «Ніші» її сприйняття («радіозабезпечення» ранкового часу, часу в дорозі, організація функціонального радіо в трудовому процесі на підприємствах, наприклад, швейної або годинної промисловості, радіо в житті домогосподарки, молодої матері і т.д.) при широкому поширенні легкодоступної і простий у зверненні радіотехніки, насамперед переносної транзисторної. Але, з іншого боку, при такому поєднанні слухання радіопередач стає фоновим, що неминуче пов'язане з втратами інформації. Тому потрібна відповідна організація мовлення з урахуванням розподілу уваги

Щодо інтернету, то можна згадати лекції Женченко і сказати, які мають бути тексти, щоб їх було легко сприймати (невеликі, інтригуючи, розбиті на абзаци і т.д.).