41. Вивчення листів та інші методи вивчення аудиторії змк

Надзвичайно важливе значення має вивчення листів читачів, слухачів, глядачів, і передусім тієї частини з них, яка стосується безпосередньо роботи засобів масової комунікації, аудиторних запитів і потреб. Аналіз листів дозволяє повніше враховувати думку аудиторії про редакційні потреби.

Певне місце, хоча і більш скромне порівнюючи з іншими методами, посідає у практиці вивчення аудиторії соціологічний, чи соціально-психологічний експеримент.

Таким чином, у соціології для вивчення аудиторії застосовується цілий комплекс методик. Чільне місце серед них посідає опитування, зокрема анкетування. Якщо анкети складеш кваліфіковано, якщо вони були запрограмовані, їх легко і швидко можна обробити за допомогою електронно-обчислювальних машин. Часто анкети складаються неграмотно, некваліфіковано.

По-перше, вони містять дуже багато запитань. Анкета повинна мати 5-8 запитань. Практика показує, що краще провести кілька невеликих опитувань, ніж одне велике.

По-друге, невміло формулюються запитання. Вони відкриті, тобто непередбачені можливі варіанти відповідей, щоб опитуваний міг відібрати ті, які відповідають його думці.

При вивченні різних боків діяльності ЗМК практикуються два основні типи конкретно-соціологічних досліджень — масове обстеження і експериментальне. Масове обстеження має досить різноманітний арсенал методів первинних даних, воно охоплює велику кількість людей і певну територію. Експериментальне обстеження порівняно невелике за обсягом, з тим. Щоб дослідник мав можливість суворо контролювати факти, які стосуються експерименту.

Короче тут ще сказати про всі інші методи (питання 39-43).

Ніка

41. Що лежить в основі типології періодичних друкованих видань ?

Основою типології є розчленовування систем об'єктів та їх групування за допомогою узагальненої моделі чи типу. Тип визначається як різновид, форма, модель, яка характерна для тієї чи іншої групи предметів як одиниця розчленовується в типології реальності

У пресі такою одиницею є періодичне видання (газета, журнал), на телебаченні - канал, телепрограма, на радіо - радіостанція, радіопрограма. А для ЗМІ в цілому - засіб масової інформації.

Типологія журналістики використовується для порівняльного вивчення суттєвих ознак ЗМІ. Такими ознаками можуть бути: характер аудиторії засоби масової інформації; його предметно-тематична спрямованість і інші риси, пов'язані з характером інформації; цільове призначення; час виходу (ранкова, вечірня газета, нічна програма телебачення); періодичність (щоденна газета, тижневик, місячний журнал) і ін..

Типологія засобів масової інформації поповнилася класифікацією за типом засновника і за метою (розважальні, рекламні та ін.)

Розглянемо наступний розподіл періодики, запропоноване С. Корконосенко:

• По регіону розповсюдження (транснаціональна, національна, регіональна, місцева преса);

• По засновнику (державна і недержавна преса);

• По аудиторної характеристиці (віковий, статевий, професійний, конфесійний ознаки);

• За видавничими характеристиками (періодичність, тираж, формат, об'єм);

• По легітимності (з точки зору наявності дозволу на видавничу діяльність);

• По змістовному наповненню (якісна і масова).

На думку Л. Реснянской найбільш поширеним і актуальним є розподіл друкованих видань на універсальні і спеціалізовані.

Універсальні реалізують модель «для всіх про все». Це видання, що реалізують всі базові функції ЗМІ і охоплюють всі сфери суспільного життя. Найбільший клас у групі загальноросійських газетних видань представлений суспільно-політичними або універсально-тематичними газетами. Таким газетам властива спрямованість до всіх, призначеного для всіх, доступність кожному. Їх універсальність проявляється в поліфункціональності - реалізації всіх базових функцій ЗМІ та інформаційному охопленні всіх сфер суспільного життя. Для вітчизняної журналістики видання з яскраво вираженими рисами «газети для всіх» традиційні. Саме універсальність багато в чому забезпечує їх стійкість на інформаційному ринку, особливо в умовах, коли низький платоспроможний попит населення диктує обмеження у виборі газетної і журнальної продукції. Не випадково, що одержала широке поширення «безкоштовна преса» активно використовує переваги універсального видання.