- •3Асоби масової комунікації як соціальна комунікативна система.
- •Функції I роль засобів масової комунікації
- •3Асоби масової комунікації в житті суспільства та індивіда
- •Спільні та відмінні риси у визначеннях понять «3мк» та «3мі».
- •Діяльність засобів масової комунікації
- •Характеристика первісної комунікації
- •Характеристика масової та міжособистісної комунікації
- •Методи дії масової комунікації, її техніка.
- •Основні напрямки вивчення комунікатора. Діяльність засобів масової комунікації
- •Соціологічні дослідження комунікатора.
- •Об'єкт та суб'єкт вивчення соціології масових комунікацій.
- •Комунікатор у взаєминах з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •Робота комунікатора з текстами.
- •Методи соціології масових комунікацій.
- •Класичні методи аналізу змісту.
- •Контент-аналiз як соціологічний метод.
- •Соціологічні дослідження аудиторії змк
- •Особливості політичної комунікації сьогодні.
- •19. Масова комунікація як соціальний інститут.
- •Соціологічні дослідження каналів масової комунікації
- •Типологічні особливості змк.
- •Особливості окремих каналів комунікації
- •Взаємодія між різними видами засобів масової комунікації
- •Особливості каналів масової комунікації різних рівнів
- •Поділ каналів масової комунікації ї за часом виходу у світ
- •Соціологічні дослідження змісту комунікації
- •Структура засобів масових комунікацій
- •Завдання засобів масових комунікацій
- •Соціологічні дослідження аудиторії змк.
- •Аудиторія змк та її характеристики, форми, типи.
- •Розкрийте суть поняття реальна аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття потенційна аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття цільова аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття спеціалізована й масова аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття "читацька адреса" змк.
- •Особливості соціологічних досліджень читацької та глядацької аудиторій змк.
- •Характерні особливості сприйняття інформації читачами друкованих та електронних змк, радіослухачами та телеглядачами.
- •Спільне й відмінне між передплатниками й читачами змк.
- •Опитування - анкетування (індивідуальне та групове) як методи вивчення аудитори змк.
- •Інтерв'ювання (загальні та спеціалізовані інтерв'ю) як методи вивчення
- •Спостереження як метод вивчення аудитори змк.
- •Групова співбесіда як метод вивчення аудиторії змк
- •Соціально-психологічний експеримент як метод вивчення аудиторії змк
- •Вивчення листів та інші методи вивчення аудиторії змк
- •Що лежить в основі типології періодичних друкованих видань ?
- •Схарактеризуйте різні напрямки досліджень аудиторії змк.
- •Схарактеризуйте особливості сприйняття аудиторією інформації з різних засобів масової комунікації - газет, журналів, iнтернет-видань, радіо, телебачення.
- •Поняття ефективності та її критерії у роботі змк.
- •49. Дослідження ефективності роботи змк.
- •50. Проблеми із визначенням ефективності роботи сучасних вітчизняних змк. '
- •Вивчення ефективності впливу змк на свідомість громадян та зміну ціннісних орієнтирів великих соціальних груп.
- •Методологія, методика I техніка соціологічних досліджень каналів змк (конкретної відповіді на це питання я не знайшла, може ви знайдете)
- •53. Опитування та його види: анкетування та інтерв’ювання у дослідженні змк.
- •54. Метод спостереження при дослідженні змк.
- •55. Поняття експерименту як соціологічного методу при дослідженні змк.
- •56. Характеристика основних наукових течій щодо розвитку соціології масових комунікацій.
- •57. Соціологічне дослідження ланок комунікаційного процесу.
- •58. Соціологічне дослідження каналів масової комунікації
- •59.Особливості окремих каналів комунікації
- •Статистичний опис преси
- •Спільне й відмінне у поняттях «цільова аудиторія» та «читацька адреса».
- •Характеристика аудиторій різних форм I типів змк
- •Особливості сприйняття інформації різними аудиторіями змк.
- •Методи вивчення аудиторії змк.
- •Ефективність та критерії її оцінки у роботі із змк.
Функції I роль засобів масової комунікації
У постіндустріальному суспільстві влада знань і інформації стає вирішальної в керуванні суспільством, відштовхуючи на другий план вплив грошей і державного примусу. Людська цивілізація усе більш зміщується саме в інформаційний бік. В цьому роль ЗМК. Саме ЗМК є сьогодні основним інструментом досягнення різних суспільних цілей: ЗМК формують громадську думку, можуть мобілізувати суспільство до дій чи бездіяльності, згуртовують суспільство за інтересами, можуть ініціювати політичні зміни шляхом постановки проблеми перед громадськістю тощо.
Функції ЗМК можна розділити на три основні групи:
задовольняють потреби людини як індивіда, як особистості;
задовольняють потреби певних соціальних груп і людини як члена групи;
задовольняють потреби суспільства в цілому як цілісної соціальної системи і відповідно людини як члена суспільства.
Інформаційна функція є найважливішою функцією ЗМК. Вона полягає в одержанні і поширенні відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. Віднайдена та розповсюджена інформація включає не тільки безпристрасне, фотографічне висвітлення тих чи інших фактів, але і їхнє коментування й оцінку.
Освітня функція виявляється в повідомленні громадянам знань, що дозволяють адекватно оцінювати й упорядковувати відомості, отримані від засобів масової інформації й інших джерел. Мас-медіа, супроводжуючи людину протягом усього його життя, у тому числі і після завершення навчання, значною мірою впливають на сприйняття їм політичної і соціальної інформації.
Функція соціалізації тісно пов'язана з освітньою функцією ЗМК і власне кажучи переростає в неї. Однак, якщо просто освіта припускає систематичне придбання знань і розширює пізнавальні й оцінні можливості особистості, то соціалізація означає чітке засвоєння людиною норм, цінностей і зразків поводження. Вона дозволяє особистості адаптуватися до соціальної дійсності.
Функція критики здійснюється в політичній системі не тільки мас-медіа, але й опозицією, а також спеціалізованими інститутами прокурорського, судового й іншого контролю. Однак критика ЗМК відрізняється широтою чи навіть необмеженістю свого об'єкта, який складають і президент, і уряд, і суд, і різні напрямки державної політики, і самі ЗМК.
Контрольна функція ЗМК ґрунтується на авторитеті суспільної думки. Хоча ЗМК, на відміну від державних і господарських органів контролю, не можуть застосовувати адміністративні чи економічні санкції до порушників, їхній контроль часто не менш ефективний і навіть більш суворий, оскільки вони дають не тільки юридичну, але і моральну оцінку тим чи іншим подіям і особам.
3Асоби масової комунікації в житті суспільства та індивіда
ЗМК задовольняють потреби окремої людини; певних соціальних груп і людини як члена групи; і суспільства в цілому. У зв'язку з тим, що засоби масової комунікації мають публічний і масовий характер, вони повинні, задовольняючи потреби суспільства в цілому і різних соціальних груп, викликати інтерес і у значних масових аудиторій, що складаються з цілком конкретних людей, які володіють власними бажаннями, потребами, інтересами. Іншими словами для того, щоб реалізувати свої соціальні функції по обслуговуванню інтересів суспільства в цілому і різних соціальних груп, масова комунікація повинна враховувати потреби і психологічні особливості людей. В іншому випадку повідомлення, що передаються засобами масової комунікації, будуть не зрозумілі або не прийняті аудиторією.
Потреби людини, які змушують звертатися до ЗМК:
- потреба в інформаційному зв'язку з навколишнім світом і, відповідно, в постійному припливі інформації, потреба в розвагах і, в деякій мірі відхід від повсякденних справ і буденності навколишнього життя.
При реалізації потреби у відволіканні людина може дивитися телепрограми, слухати радіопередачі або читати газети, які не викликають інтересу, а допомагають психологічно ізолюватися від навколишнього оточення (наприклад, в черзі, в тривалих поїздках, в ситуаціях психоемоційної напруженості і т.д).
Задоволення потреби в розвазі допомагає іноді емоційно розрядитися, подолати психоемоційну напруженість, отримати певну психоемоційну "стимуляцію" для подальшої активної повсякденної діяльності.
- орієнтування в сучасній ситуації і соціальному середовищі, а в більш широкому плані - соціалізації в суспільстві (засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству);
- розвитку загального світогляду, по суті, заміняє процес систематичного навчання і здобуття загальної освіти, що підвищує інтелектуальний рівень особистості в цілому;
- вирішення повсякденних практичних проблем (де купити необхідне, куди поїхати відпочивати, як полагодити автомобіль, як доглядати за садовими рослинами і т.п.).
- підвищення професійного рівня (за рахунок спеціалізованих періодичних видань та інших засобів масової комунікації).
Потреби соціальних груп, які повинні задовольнятися ЗМК:
Формування громадянського суспільства і демократичних засад у функціонуванні держави передбачає об'єднання громадян на основі усвідомлення і захисту своїх інтересів у різні соціальні суб'єкти суспільно-політичної та соціально-економічної діяльності - професійні спілки, соціально-демографічні та національно-етнічні групи населення, партії, рухи, асоціації , земляцтва, об'єднання за інтересами тощо.
У комплексі вони представляють основний спектр різноманітних інтересів різних верств населення, з урахуванням яких здійснюється їх взаємодія один з одним, з різними соціальними інститутами, суспільством і державою в цілому.
Формування і нормальне функціонування у відповідність з цільовим призначенням цих соціальних суб'єктів практично неможливо або дуже утруднене при відсутності доступу до засобів масової комунікації.
Таким чином, задовольняючи потреби різних соціальних груп, мас-медіа повинні реалізовувати принаймні дві основні соціальні функції:
По-перше, доведення до широких верств населення і суспільства в цілому інтересів і позицій з різних питань різноманітних соціальних суб'єктів. Тобто презентація, публічне представлення і публічне сповіщення інтересів, актуальних проблем, тем, питань і відповідно відносин до них і займаним по їх вирішенню позиціях різних соціальних груп і прошарків населення, професійних спілок, партій,рухів і тп. Дану функцію можна умовно позначити як публічно-представницьку або презентаційну.
По-друге, для залучення та об'єднання на основі спільних інтересів однодумців представники різних суспільних груп повинні мати можливість доступу до засобів масової комунікації. Таким чином, мас-медіа повинні здійснювати функцію формування, конституювання різних соціальних суб'єктів у суспільстві і сприяти нормальному їх взаємодії. Дану функцію умовно можна позначити як організаційну.
Роль ЗМК у суспільстві для забезпечення його нормального функціонування і розвитку в цілому:
Однією з найважливіших таких функцій є забезпечення соціального контролю в суспільстві. Здійснюється це за допомогою публічного інформування про діяльність різних соціальних суб'єктів, органів влади та управління, економічних структур тощо. ЗМК проводять власні розслідування, публічно інформуючи про їх результати.
Незважаючи на відсутність можливостей адміністративних та економічних заходів впливу, на відміну від державних і господарських органів контролю, контроль ЗМК буває не менш ефективний, так як він містить моральну оцінку і спирається на громадську думку, роль якого в демократичній державі досить висока, особливо напередодні виборних кампаній. І блаблабла — додати все, що зазначено у питанні 2.
