12. Класичні методи аналізу змісту.

усі методи аналізу змісту засобів масової комунікації можна поділити на дві групи. Перша - це класичні, традиційні методи аналізу.

До цієї групи входить професійний журналістський аналіз тексту, біографічний, історичний, літературний, лінгвістичний методи. Задопомогою цих методів можна, зберігаючи власні особливості кожногодокументу, вивчати їх у тому напрямі, який необхідний дослідникові. Але при цьому виникає небезпека, що вчений - свідомо чи несвідомо – може інтерпретувати результати дослідження згідно зі своїм уявленням Таким чином, ті, хто аналізував один і той самий масив документів з однаковою метою могли дійти навіть до протилежних висновків.

Подолати суб'єктивізм класичних методів можна за допомогою другої групи, яка включає в себе формалізований метод аналізу змісту - контент-аналіз. Цей метод за допомогою квантифікаційних процедур дозволяє дійти більш об'єктивних, незалежних від поглядів дослідника висновків.

12. Контент-аналiз як соціологічний метод.

Контент-аналіз  — це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблемисоціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження.^[1] Популярність контент-аналізу ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє виміряти людську поведінку (якщо вважати, що вербальна поведінка є її формою). На відміну від опитувань контент-аналіз вимірює не те, що люди говорять, що зробили чи зроблять, а те що вони справді зробили.

Контент-аналіз - метод дослідження матеріалів, опублікованих у ЗМІ, що застосовується для оцінки якісного і кількісного присутності компанії (персони, бренду, ідеї) в пресі, Як правило, в порівнянні з конкуруючими об'єктами тієї ж категорії. Контент-аналіз дозволяє створити картину бачення продукту / персони / бренду / процесу, які створюється в суспільстві за допомогою ЗМІ. Контент-аналіз активно використовується для вирішення завдань аналізу комунікації в області державних і бізнес-структур. Його суть полягає в перекладі вербальної інформації в більш об'єктивну невербальну форму. Тому всі визначення контент-аналіз підкреслюють його об'єктивний характер. Об'єктивність при цьому трактується так: кожен крок може бути зроблений тільки на основі явно сформульованих правил і процедур. Тому важливим перевірочним механізмом стає повторюваність результатів при використанні одного ітого ж матеріалу різними дослідниками. Адже що зазвичай відбувається в рамках гуманітарних наук: ми можемо дати завдання для 50 осіб, і вони дадуть нам 50 результатів. У цьому відношенні контент-аналіз є досить точною дослідної технікою.

Цей метод використовується соціологами вже більше ста років. За його допомогою вивчалася релігійна символіка і популярні пісні, встановлювалися відмінності еротичних кінокартин від порнографічних, встановлювалася міра ефективності політичних слоганів , реклам і ворожої пропаганди, визначалися особливості суїцидальної поведінки, що проявилися в передсмертних записках самогубців,стереотипи свідомості різних соціальних груп, виявлялася спрямованість демонстрації людей певної національності на телеекранах, ідеологічне підгрунтя передових шпальт газет, відмінності в трактуваннях одного і того ж події у різних ЗМІ, досліджувалися багато інших тем.В останні десятиліття даний соціологічний метод запозичили і активно використовують ті представники соціогуманітарних наук (юристи, історики, журналісти, мовознавці, літературознавці, політологи, психологи, економісти, педагоги, соціальні працівники, культурологи, бібліотекознавець, мистецтвознавці та інші), які зацікавлені у встановленні об'єктивних ознак різноманітних людських комунікацій.