
- •3Асоби масової комунікації як соціальна комунікативна система.
- •Функції I роль засобів масової комунікації
- •3Асоби масової комунікації в житті суспільства та індивіда
- •Спільні та відмінні риси у визначеннях понять «3мк» та «3мі».
- •Діяльність засобів масової комунікації
- •Характеристика первісної комунікації
- •Характеристика масової та міжособистісної комунікації
- •Методи дії масової комунікації, її техніка.
- •Основні напрямки вивчення комунікатора. Діяльність засобів масової комунікації
- •Соціологічні дослідження комунікатора.
- •Об'єкт та суб'єкт вивчення соціології масових комунікацій.
- •Комунікатор у взаєминах з іншими складовими комунікаційного процесу.
- •Робота комунікатора з текстами.
- •Методи соціології масових комунікацій.
- •Класичні методи аналізу змісту.
- •Контент-аналiз як соціологічний метод.
- •Соціологічні дослідження аудиторії змк
- •Особливості політичної комунікації сьогодні.
- •19. Масова комунікація як соціальний інститут.
- •Соціологічні дослідження каналів масової комунікації
- •Типологічні особливості змк.
- •Особливості окремих каналів комунікації
- •Взаємодія між різними видами засобів масової комунікації
- •Особливості каналів масової комунікації різних рівнів
- •Поділ каналів масової комунікації ї за часом виходу у світ
- •Соціологічні дослідження змісту комунікації
- •Структура засобів масових комунікацій
- •Завдання засобів масових комунікацій
- •Соціологічні дослідження аудиторії змк.
- •Аудиторія змк та її характеристики, форми, типи.
- •Розкрийте суть поняття реальна аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття потенційна аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття цільова аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття спеціалізована й масова аудиторія змк.
- •Розкрийте суть поняття "читацька адреса" змк.
- •Особливості соціологічних досліджень читацької та глядацької аудиторій змк.
- •Характерні особливості сприйняття інформації читачами друкованих та електронних змк, радіослухачами та телеглядачами.
- •Спільне й відмінне між передплатниками й читачами змк.
- •Опитування - анкетування (індивідуальне та групове) як методи вивчення аудитори змк.
- •Інтерв'ювання (загальні та спеціалізовані інтерв'ю) як методи вивчення
- •Спостереження як метод вивчення аудитори змк.
- •Групова співбесіда як метод вивчення аудиторії змк
- •Соціально-психологічний експеримент як метод вивчення аудиторії змк
- •Вивчення листів та інші методи вивчення аудиторії змк
- •Що лежить в основі типології періодичних друкованих видань ?
- •Схарактеризуйте різні напрямки досліджень аудиторії змк.
- •Схарактеризуйте особливості сприйняття аудиторією інформації з різних засобів масової комунікації - газет, журналів, iнтернет-видань, радіо, телебачення.
- •Поняття ефективності та її критерії у роботі змк.
- •49. Дослідження ефективності роботи змк.
- •50. Проблеми із визначенням ефективності роботи сучасних вітчизняних змк. '
- •Вивчення ефективності впливу змк на свідомість громадян та зміну ціннісних орієнтирів великих соціальних груп.
- •Методологія, методика I техніка соціологічних досліджень каналів змк (конкретної відповіді на це питання я не знайшла, може ви знайдете)
- •53. Опитування та його види: анкетування та інтерв’ювання у дослідженні змк.
- •54. Метод спостереження при дослідженні змк.
- •55. Поняття експерименту як соціологічного методу при дослідженні змк.
- •56. Характеристика основних наукових течій щодо розвитку соціології масових комунікацій.
- •57. Соціологічне дослідження ланок комунікаційного процесу.
- •58. Соціологічне дослідження каналів масової комунікації
- •59.Особливості окремих каналів комунікації
- •Статистичний опис преси
- •Спільне й відмінне у поняттях «цільова аудиторія» та «читацька адреса».
- •Характеристика аудиторій різних форм I типів змк
- •Особливості сприйняття інформації різними аудиторіями змк.
- •Методи вивчення аудиторії змк.
- •Ефективність та критерії її оцінки у роботі із змк.
Оля
3Асоби масової комунікації як соціальна комунікативна система.
В організації соціального життя суспільства, яке розуміється як система взаємозалежних систем та підсистем, система масової комунікації сприяє підтриманню більш-менш адекватної картини життя суспільства, соціального оточення людей. У механізмі "соціального зчеплення" взаємодіють дві основні складові: 1) потреби суспільства різного рівня — спільноти, групи, індивіда та 2) "відгук" на відповідні вимоги, реалізація потреб прямо чи опосередковано засобами масової комунікації.
Система масової комунікації є невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Масова комунікація виступає специфічним макромеханізмом у суспільному середовищі. Саме вона значною мірою забезпечує цілісність людської спільноти. Її функція - підтримання всезагального і універсального зв'язку між людьми, державами і культурами. У соціології масова комунікація інтерпретується як елемент соціального спілкування, соціального обміну або соціальної взаємодії.
Комунікація означає повідомлення, передача, що виникло з потреб людей у суспільному житті. Це спілкування між індивідами, групами, елементами соціального інституту, в процесі якого вони обмінюються повідомленнями, власними і чужими думками за допомогою символічних знаків, символів і, перш за все, мови, завдяки засобам масової комунікації.
Макрокомунікативні процеси здійснюються за допомогою засобів або каналів масової комунікації - преси, радіо, телебачення, кіно, відеосистеми, супутникових та комп'ютерно-мережевих систем. Це також компоненти масової комунікації.
На всіх етапах розвитку суспільства для реалізації та утримання влади, політики, ідеології, правлячі кола будь-якої держави чи структури намагалися якомога швидше й ефективніше довести максимум "потрібної" інформації до максимальної частини суспільства. Засоби масової інформації і сьогодні забезпечують суб'єктам політики великі можливості для реалізації мети політики, служать відповідним соціальним силам, виступають могутнім фактором реалізації політичних та правових норм, правил, принципів і т. ін. Тому масову комунікацію визначають і як фундаментальний стан сучасного суспільства.
Масова комунікація - як стан суспільства - проявляється і функціонує завдяки своїм засобам, з якими має ознаки соціального інституту. Тільки разом вони формують складні і розгалужені системи, в яких циркулюють сучасні знання про світ і ціннісні картини його.
Комунікація виникла з потреб індивідів у суспільному житті. Це спілкування між людьми, в процесі якого вони обмінюються повідомленнями, думками - за допомогою мови чи інших знаків.
Перші засоби масової інформації в історичному аспекті пов'язуються з діяльністю людей, з потребою передати у письмовій формі (накази, повідомлення) інформацію про відповідні події, факти, через спеціально призначених людей (гінців).Першим офіційним та принциповим засобом мас-медіа була газета (спочатку рукописна, потім - друкована). Також тут сказати про роль телебачення, інтернету і т.д. як могутніх засобів впливу на свідомість і стиль життя. Мільйони людей у різних регіонах світу одночасно стають свідками найважливіших подій, які відбуваються будь-де.
Масова комунікація завжди виступає і як впливова сила, і як впливовий елемент у складній соціокультурній системі.
З одного боку, мас-медіа виступає як "об'єктиватор" громадської думки, як елемент влади, соціального контролю. З іншого боку, масова комунікація враховує інформаційні, комунікативні, ціннісні потреби та інтереси аудиторії.
Масова комунікація, таким чином, укорінюється у повсякденність, залучаючи суспільство до інформації, і виконує особливі функції у суспільному розвитку. Перш за все вона "засвідчує" образи соціальної структури, цінності соціального розшарування, культивує іміджі соціальних страт і статусів, здійснює соціокультурну структуризацію аудиторії, є невід'ємним елементом соціальної мобільності.